перейти на сайт>>

Аналіз управління активами і пасивами комерційного банку

ID роботи: 460
Тип роботи:
Об'єм: 103 стор.
Вартiсть: 450 грн.


Змiст:

Вступ
1 управління активами і пасивами банківської установи
1.1 зміст управління активами та пасивами банківської установи
1.2 організація управління активами та пасивами банківської установи
1.3 планування управління активами та пасивами
1.4 методи хеджування ризиків
1.5 стратегії управління активами та пасивами комерційного банку
151 Стратегія управління активами
152 Стратегія управління пасивами
15.3 Стратегія збалансованого управління активами і пасивами
2 аналіз управління активами і пасивами на прикладі ват “укрексімбанк”
2.1 загальна характеристика ват”укрексімбанк”
2.2 загальний аналіз активів та пасивів банку
221 Загальна оцінка динаміки, складу і структури пасивів банку
222 Ддинаміка, склад та структура активів банку
223 Аналіз якості активів
2.3 аналіз впливу організаційної структури на управління активами та пасивами ват”укрексімбанк”
2.4 аналіз управління ризиками як складової управління активами та пасивами
2.4.1 Аналіз управління ризиком процентних ставок
2.4.2 Аналіз управління ризиком ліквідності
2.5 аналіз інформаційного забезпечення управління активами та пасивами
2.5.1 Коефіцієнтний аналіз
2.5.2 Cистема TMIS
3 програма заходів на удосконалення управління активами та пасивами рівненської філії ват “державний експортно-імпортний банк україни”
3.1 підвищення рівня управління активами та пасивами шляхом впливу на їхню структуру
3.2 удосконалення управління активами та пасивами зміною організаційної структури на прикладі рівненської філії ват „укрексімбанк”
Висновки
Перелік посилань



Висновок:

Управління активами та пасивами — основний процес, у межах якого банки планують і реалізують свої прибутки та контролюють притаманні їхній діяльності ризики. Проблеми УАП мають комплексний характер, оскільки необхідно враховувати велику кількість факторів, які стосуються багатьох напрямів діяльності.

Фактори, що впливають на управління активами та пасивами розглядаються у першому (теоретичному розділі) даної роботи. Також наводиться характер їхнього впливу на якість та ефективність управління активами та пасивами. Для забезпечення повної оцінки та врахування всіх факторів впливу потрібно мати відповідну інформаційну систему. Скажімо, процедури оцінки та аналізу кредитного ризику досить добре розроблено й висвітлено як у внутрішніх банківських документах, так і в нормативних документах НБУ. Кредитний ризик пов'язаний із використанням коштів, які відображаються лише в активній частині балансового звіту та на відповідних рахунках доходів і витрат. Водночас вихідна інформація про кредитний ризик, якого припускається банк, є лиш одним із вхідних інформаційних потоків, з якими працює керівництво, розробляючи управлінські рішення стосовно УАП. З огляду на багатоплановість і складність процесу прийняття рішень при управлінні активами та пасивами слід використовувати системний підхід.

Сутність інтегрованого (збалансованого) управління активами і пасивами полягає у формуванні стратегій та проведенні операцій, які приводять структуру балансу банку у відповідність до обраної політики. За даного підходу банки розглядають свої портфелі активів, зобов'язань та капіталу в нерозривній єдності як сукупний портфель, спрямований на досягнення спільної мети. Такий спосіб управління цілком обґрунтований, оскільки в реальній дійсності всі банківські портфелі тісно взаємопов'язані і значною мірою впливають один на одного.

Головне завдання менеджменту — координувати рішення щодо активів і пасивів усередині кожного окремого банку, аби досягти найвищих результатів, максимально контролюючи обсяги, структуру, доходи та витрати як за активними, так і за пасивними операціями банку. Контроль керівництва банку над активами має координуватися з контролем над пасивами, оскільки лише в такому разі можна буде досягти внутрішньої єдності й завдяки цьому максимізувати різницю між доходами та витратами.

Головна ідея збалансованої стратегії полягає в розумінні того, що і доходи і витрати відносяться до обох сторін банківського балансу. При цьому ціна кожної операції чи послуги має перекрити витрати банку з її надання. Зниження витрат банку завдяки управлінню пасивами, так само допомагає досягти цільового рівня прибутку, як і надходження від активних операцій. Отже, традиційний погляд, згідно з яким увесь дохід банку генерують активи — кредити та інвестиції, поступився місцем ідеї одночасного скоординованого управління активами і пасивами.

Збалансована стратегія управління активами і пасивами реалізується на практиці застосуванням спеціальних підходів структурного балансування та методів управління ризиками.

Перевагою інтегрованої стратегії УАП є максимізація прибутку за умови прийнятного рівня відсоткового ризику, а також можливість більш зваженого підходу до проблем управління ліквідністю завдяки точному визначенню потреби в ліквідних засобах. Така стратегія потребує застосування багатьох складних методів і прийомів та високого рівня кваліфікації банківських менеджерів, що часто перешкоджає її впровадженню у практику роботи українських банків.

Здебільшого при розгляді питань щодо управління банківськими активами і пасивами звертається увага (особливо в зарубіжних дослідженнях) саме на необхідність зведення до мінімуму величини процентного ризику. Задля цього банки використовують різні підходи, методи, технологічні схеми та інструменти управління, серед них є і самостійно розроблені. Але основними методами управління процентним ризиком – ризиком відсоткової ставки є GAP – аналіз, основні підходи якого використовуються і при управлінні ризиком ліквідності, що робить його дещо універсальним та улюбленим для банківських менеджерів, розрахунок СПРЕДу також широко використовується банківськими фахівцями, метод розрахунку чистої процентної маржі. Ці методи належать до загально відомих, вони використовуються всіма банками та детально описані у другому розділі дипломної роботи.

Займаючись управлінням активами та пасивами банківські працівники широко використовують розглянуті у цій роботі методи аналізу та оцінки об’єкту управління.

Отже, можна зробити висновок про те, що пріоритетним напрямом управління активами і пасивами є реалізація завдань із підтримання належного рівня прибутковості комерційного банку шляхом регулювання величини чутливих до змін процентних вкладень і відповідних їм залучених ресурсів, які також чутливі до змін ринкової норми процента. Але потрібно пам’ятати, що управління процентним ризиком є лише одним з напрямів УАП, серед яких: управління валютним ризиком, управління ризиком ліквідності, управління капіталом, хеджування тощо.

Інструментарій управління активами та пасивами включає інформаційні системи, моделі планування, аналіз і оцінку сценаріїв, системи прогнозування, фінансові огляди та спеціальні звіти. Тому, крім оперативного компонента, процес управління активами і пасивами містить і плановий компонент, який призначений рухати банк в напрямку досягнення довгострокових цілей. З погляду стратегічного планування довгострокове управління активами і пасивами оцінюється конкурентноздатним рівнем прибутку на активи та прибутку на капітал.

В структурній організації банку закладений значний ресурс удосконалення управління активами та пасивами. Це пов‘язано з тим, що управління активами та пасивами пов‘язане з роботою багатьох структурних підрозділів та комітетів банку, дохід (кредитний комітет, управління експортного розвитку, економічного управління, управління міжнародних кредитів, управління казначейства). З цього виходить, що вдосконалювати УАП можна як на мікрорівні (філії та відділення), так і на макрорівні – управління активами та пасивами системи певного банку.

Від організаційного фактору залежать: основні логічні взаємозв'язки рівнів управління; поділ сфер відповідальності; якість координації дій управлінь та структурних підрозділів банку; оптимізація процесів інформаційного забезпечення; систему інформаційно-аналітичної підтримки, що дає змогу інтегрувати та оптимізувати інформаційні потоки, здійснювати обробку та систематизацію інформації на належному рівні, робити обґрунтовані висновки та приймати адекватні рішення щодо управління; алгоритм прийняття управлінських рішень та контроль за їх виконанням.

В установі “Укрексімбанку” УАП організовано на прикладі західних банків – з виділенням в організаційній структурі Комітету по управлінню активами та пасивами банку ( далі – Кмітет). Його створення відбулося у 1999 році і було викликане потребою вдосконалення організації банку. Така потреба виникла як наслідок змін економічного становища країни на протязі 1998-1999 років. З часу створення він є постійно діючим колегіальним органом управління банку. Мета створення Комітету - підвищення ефективності діяльності банку через посилення контролю за формуванням і використанням активів та пасивів банку.

З метою координованого управління всім балансом банку Комітет розглядає такий перелік питань :

1. Управління ліквідністю та грошовими коштами банку.

2. Аналіз та управління структурою балансу Банку залежно від терміновості, вартості, ступеня ризику та інших показників.

3. Оцінка ефективності використання наявних грошових коштів для забезпечення зростання прибутку Банку.

4. Визначення мінімального розміру капіталу та власних коштів банку з урахуванням рівня ліквідності, платоспроможності та інших економічних нормативів, якості активів, динаміки прибутку, структури балансу тощо.

5. Управління ризиками, затвердження лімітів на здійснення активних операцій банку з метою мінімізації ризиків Банку (ризику ліквідності, валютного, кредитного, процентного, ринкового та інших ризиків).

6. Визначення процентної політики Банку.

7. Інші питання, що стосуються формування та використання коштів Банку.

Створення в банку Комітету дозволило централізувати управління активами і пасивами в одній структурній одиниці розвантаживши інші підрозділи які до цього займались цією діяльністю у межах специфіки своєї роботи, тобто управління здійснювалось у межах потреб підрозділів, а не всього банку. Саме собою створення Комітету та вплив цього на стан управління активами і пасивами банку свідчить про можливість вдосконалення УАП не тільки балансовими методами (вплив на динаміку, стан та структуру статей балансу) але й шляхом змін в організаційній структурі банку.

Комітет по управлінню активами і пасивами в межах повноважень, делегованих йому Правлінням, здійснює управління ризиками. Серед основних банківських ризиків до яких приділяється найбільша увага УАП є : ризик ліквідності та ризик процентних ставок.

Процентний ризик (ризик зміни відсоткової ставки) – ризик потенційної загрози фінансовому стану банку спричинений, несприятливими змінами відсоткових ставок. Прийняття процентного ризику є важливим джерелом доходів банку. Проте завищений ризик процентної ставки становить певну загрозу втрат для банку, а занижений може спричинити недоотримання доходів. Тому політика банку щодо управління процентним ризиком спрямовується на його оптимізацію.

Головні цілі управління процентним ризиком :

• забезпечення надійності, стабільного і прибуткового функціонування банку;

• запобігання втраті капіталу банку через ризик зміни відсоткових ставок, який притаманний діяльності банку.

До основних етапів процесу управління ризиком зміни відсоткової ставки належать :

• розрахунок, аналіз і контроль чистої процентної маржі та спреду банку;

• аналіз основних параметрів грошово-кредитного ринку та прогноз руху ставок на основних сегментах грошово-кредитного ринку;

• аналіз та оцінка рівня процентного ризику і його впливу на чистий процентний дохід та чисту процентну маржу (розрахунок GAP, сценарний аналіз, стрес – тестування тощо);

• розроблення заходів щодо обмеження процентного ризику та проведення контролю за його рівнем;

• надання за результатами проведеного аналізу, оцінки та контролю процентного ризику на розгляд Комітету по управлінню активами і пасивами управлінської звітності й рекомендацій щодо тактики та стратегії банку з управління процентним ризиком;

• прийняття Комітетом по управлінню активами і пасивами відповідних управлінських рішень.

Чистий процентний дохід, чиста процентна маржа та спред є основними показниками впливу рівня процентного ризику банку.

Ризик ліквідності – це ризик фінансових втрат (недоотримання доходу) або зменшення вартості активів, що виникає внаслідок неспроможності банку своєчасно і з найменшими витратами задовольнити потребу в грошових коштах. Банк вимушений залучати ресурси за більш високою ціною та/або реалізовувати активи за більш низькою ціною.

Управління ризиком ліквідності – комплекс дій, спрямованих на забезпечення такого рівня ліквідності, який відповідає поставленим перед банком завданням. Здатність протистояти негативному впливу внутрішніх та зовнішніх факторів.

Метою управління ризиком ліквідності є забезпечення виконання банком усіх прийнятих на себе зобов’язань у повному обсязі, у належний термін і відповідній валюті; підтримання оптимального співвідношення між власними та залученими коштами, строковими та поточними зобов’язаннями, ліквідними та прибутковими активами; формування диверсифікованої, як за строками погашення, так і за діапазоном контрагентів, структури балансу з прийнятним рівнем ризику.

Головні цілі управління ризиком ліквідності в Укрексімбанку:

• забезпечення надійного, стабільного і прибуткового функціонування банку;

• запобігання втраті репутації та капіталу Укрексімбанку через надмірний ризик ліквідності;

удосконалення системи управління ризиками з урахуванням законодавчих та нормативних актів, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на діяльність банку.

З метою удосконалення управління активами та пасивами в Укрексімбанку у 2000 році було впроваджено систему TMIS. Дана система обробляє інформацію у розрізі відділень за підсумками операційного дня банку у розрізі відділень, що дозволяє зробити якісну оцінку діяльності відділень Укрексімбанку. На основі аналізу отриманої інформації відповідальні фахівці банку розробляють та приймають управлінські рішення які направлені на реалізацію політики банку та досягнення стратегічних цілей.

До функцій системи TMIS належать:

• Централізація та управління ресурсами.

• Централізація процентного, валютного ризиків та ризику ліквідності.

• Оцінка діяльності відділень за принципом ROE(прибуток на капітал).

• Система мотивації для керуючих відділеннями.

На відміну від коефіцієнтного аналізу, який полягає у розгляді системи показників, що деталізують стан активно-пасивної діяльності, система TMIS розраховує один показник - прибуток на розподілений капітал. Він дає змогу оцінити активно-пасивну діяльність банку в цілому по філії і характеризує рівень та ефективність управління.

TMIS розроблена на основі досвіду західних банків та вимог встановлених в Базельській угоді з урахуванням економічних особливостей України.

Метою виконання даної роботи є висвітлення процесу управління активами та пасивами та визначення основного його змісту. Як зазначалося в роботі, українськими фахівцями дане питання висвітлено неповно, переважно розглядаються окремі складові даної теми. У цій роботі я намагався систематизувати накопичені знання і якомога повніше розкрити дану тему. На основі цих знань розроблено два проекти по вдосконаленню управління активами та пасивами на прикладі ВАТ „Укрексімбанк”: удосконалення управління активами та пасивами шляхом впливу на їхню структуру і удосконалення управління активами та пасивами шляхом зміни організаційної структури. Обидва проекти визнані банківськими фахівцями як доцільні і мають практичну цінність.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: