перейти на сайт>>

Вплив особових особливостей студентів на їх комунікативну успішність

ID роботи: 371
Тип роботи:
Об'єм: 100 стор.
Вартiсть: 450 грн.


Змiст:

Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні проблеми дослідження комунікативної сфери особистості
1.1. Особливості комунікативної сфери особистості
1.2. Вивчення комунікативних якостей в психології особистості
1.3. Структура комунікативної сфери людини
1.4. Особливості комунікативної сфери особистості в студентському віці
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Емпіричне дослідження впливу особових особливостей студентів на їх комунікативну успішність
2.1. Методи та методики дослідження
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження
Висновки до 2 розділу
Заключення
Література
Додатки



Висновок:

Аналіз результатів теоретичного та емпіричного дослідження проблеми, що вивчалась, дозволяють зробити наступні висновки:

Проаналізовано поняття «комунікативна успішність». Комунікативна успішність виступає як багаторівнева категорія, яка розкриває індивідуально-особистісний рівень та спосіб здійснення спілкування. Проявами комунікативної успішності студентів є потреба у спілкуванні як мотиваційна основа їх комунікативного потенціалу, комунікативна установка, комунікативні якості, що характеризують особистість у процесі взаємодії, адекватні ситуації та особистості стилі спілкування як прийоми та методи реалізації комунікативної активності. Вона є засобом оволодіння знань та соціально-психологічною характеристикою.

У системі цінностей сучасного юнака пізнавальна активність та навчання не є значущими і займають практично останні позиції; комунікативна успішність як засіб пізнання також не означена пріоритетністю для студентської аудиторії.

Важливою психологічною умовою оптимізації комунікативної успішністьі комунікативної підготовки виступають комунікативні установки учасників спілкування. Наявність негативної комунікативної установки та низької комунікативної толерантності серед комунікативних особливостей студентів не сприяє виникненню позитивного психологічного клімату та оптимальних процесів спілкування в групі, розвитку емпатійних здібностей, потреби у спілкуванні, а відтак і комунікативної активності загалом.

Зниження показників негативної комунікативної установки забезпечує оптимізацію комунікативної активності та позитивно впливає на мотивацію навчання. Показниками адекватної комунікативної активності виступають середній та вище середнього рівні потреби у спілкуванні, позитивні комунікативні установки, високий рівень розвитку комунікативних якостей та їх актуальність у системі ціннісних орієнтацій, індивідуалізований формат взаємодії.

Загалом, комунікативна успішність виступає головною, невід’ємною характеристикою особистості як суб’єкта спілкування. Комунікативна успішність проявляється у комунікативних особливостях особистості, і, як наслідок, у мірі ефективності процесу спілкування. Компонентами комунікативної успішності виступають потреба у спілкуванні як мотиваційна основа (комунікативні установки, мотиви спілкування), комунікативні якості, що характеризують особистість у процесі спілкування (знання, вміння, навички, комунікативні властивості), стиль спілкування як прийоми та методи реалізації комунікативної активності. Дані складові перебувають у взаємодії, визначають та взаємодоповнюють один одного. Разом з тим, вони співвідносяться з пізнавальною активністю, виступаючи засобами оволодіння знань та відображення їх на практиці. Постає потреба вивчення рівня розвитку складових комунікативної активності.

У взаємодії між людьми, тобто у взаємодії між ними виникають суб’єктивні міжособистісні відношення, які у психології називають спілкуванням. У масштабах життєдіяльності людини спілкування, тобто взаємодія з іншими людьми, є, по-перше, головною умовою виживання, по-друге, забезпечує реалізацію функції навчання, виховання і розвитку особистості. Дитина, ізольована від суспільства людей, не може опанувати механізми людської поведінки, людського пізнання, сукупним досвідом людства.

Особливо важливим аспектом спілкування є те, що воно є однією складовою гарантією розвиваючої особистості юнака. Проблема юнацького віку, хоча виникає вона набагато раніше – це перебудова стосунків з батьками, перехід від дитячої залежності до стосунків, заснованих на взаємній довірі, повазі і відносної, але неухильно зростаючої рівності. Юність – важлива пора становлення особистості. Однією з самих важливих потреб юнацького віку є потреба у емансипації від контролю та опіки батьків, вчителів, старших взагалі, а також від встановлених ними порядків і правил.

Рівень колективного життя у студентів значно вищий, ніж у підлітків. Перш за все, підвищується соціальний рівень цілей та збагачується зміст спільної діяльності, складаючий стрижень колективного життя. Дуже важливо для студента зайняти стійкий соціальний статус у своєму колективі.

Довести це ми змогли і в своєму експериментальному дослідженні. Провівши методики “Соціометрія” та “спрямованість особистості в спілкуванні” В.С. Братченко, який виділяє шість основних видів спрямованості в спілкуванні: діалогічна комунікативна спрямованість, авторитарна, маніпулятивна, альтероцентристська, конформна, індиферентна. Ми отримали дані, завдяки яким робимо висновок, що у групах студентів, які отримали позитивні вибори більш за все переважає діалогічний стиль спілкування, що свідчить про те, що студенти, які займають високий соціометричний статус бачать у співрозмовника особистість, довіряють та поважають думку співрозмовника, спілкування засноване на рівноправних стосунках та взаємопорозумінні. Взаємне самовираження. У студентів, які відносяться до групи з негативними виборами, більш за все переважає авторитарний стиль спілкування. Таким чином, студенти цієї групи не рахуються з точкою зору інших, прагнуть “придушити” особистість співрозмовника. Не бажаючи зрозуміти співрозмовника, але вимагають, щоб з їх позицією погоджувались і розуміли. Саме це й є причиною того, що студентів відносять до групи ізольованих і непереважних.

За допомогою зробленої кореляції, вдалось довести, що значення між стилями спілкування значущі. У студентів в групі “зірок” діалогічний стиль спілкування проявляється дуже яскраво, а інші зовсім не проявляються.

Самим ефективним для юнаків є діалогічний стиль спілкування.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: