Тип роботи:
Об'єм: 28 стор.
Вартiсть: 80 грн.
Змiст:
Вступ
1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки
2. Поняття джерела підвищеної небезпеки
3. Суб’єкти відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки
4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
Висновки
Використана література
Висновок:
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Водночас, Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” не містить визначення поняття “джерело підвищеної небезпеки”, а вказує на об’єкти підвищеної небезпеки як об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Проблема відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, досить своєрідна, вона відноситься до числа «приватних» цивільно-правових проблем, проте значення правильної її постановки і вирішення виходить за рамки цивільного права, а її актуальність визначається питомою вагою відповідних цивільно-правових спорів в судовій практиці.
Стаття 1187 ЦК України регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Норма цієї статті відрізняється від інших норм, що передбачають зобов'язання із заподіяння шкоди, тим, що в ній ідеться про особливий засіб заподіяння шкоди — про джерело підвищеної небезпеки. У зв'язку з цим за ст. 1187 ЦК України використовуються три взаємопов'язані категорії:
1) підвищена небезпека для оточення;
2) діяльність, яка пов'язана з підвищеною небезпекою;
3) джерело підвищеної небезпеки.
Визначення основних критеріїв звільнення від цивільно – правової відповідальності допоможе належним чином врегулювати відносини у цій сфері, а також обумовить недопущення зловживань та іншої діяльності недобросовісних учасників зобов’язань, що сприятиме зміцненню законності при укладанні договорів. Адже належне виконання договорів – це запорука стабільності економіки держави.
При формулюванні умов зовнішньоекономічного контракту про джерела підвищеної небезпеки сторони мають враховувати вимоги національного права, а також положення міжнародних угод, які застосовуються до контракту.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності:
а) наявність шкоди;
б) протиправна дія заподіювача шкоди;
в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com