перейти на сайт>>

Державотворча діяльність П. Скоропадського

ID роботи: 2783
Тип роботи:
Об'єм: 33 стор.
Вартiсть: 70 грн.


Змiст:

Вступ
1. Державницька діяльність п.скоропадського та фактори формування його державно-правових поглядів
1.1. Основні етапи формування суспільно-політичних поглядів П.Скоропадського
1.2. Погляди Павла Скоропадського на державу
2. Павло скоропадський і державотворчі процеси доби української революції 1917-1921 років
2.1. Внутрішня політика та реформи
2.2. Головні вектори зовнішньої політики гетьманату П. Скоропадського
Висновок
Використана література



Висновок:

Прихід гетьмана П. Скоропадського окреслив початок нового періоду в історії державного життя України (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). З цього часу Центральну Раду було ліквідовано, а гетьмана П. Скоропадського було проголошено гетьманом всієї України. Держава отримала назву “Українська держава”. Виконуючи верховну виконавчу владу, гетьман П. Скоропадський видавав законодавчі акти, призначав отамана (голову) Ради Міністрів, затверджував її склад, здійснював загальне керівництво зносинами з іншими державами. У внутрішній політиці уряд ставив за мету зміцнення державного апарату, ліквідацію анархії, відновлення приватної власності на фабрики і заводи, землю.

В силу своїх уявлень і міркувань Павло Скоропадський намагався дати Україні спокій, з'єднати соціально-творчі елементи, вивести ЇЇ на міжнародну арену. Але в умовах жорстокої класової битви, що охопила не тільки територію колишньої Російської імперії, а й більшість європейських країн, острівець ладу і безтурботності, навіть якщо б його і створили, був приречений. Листопадові революції 1918 року в Австро-Угорщині та Німеччині ліквідували зовнішню запоруку стабільності гетьманської влади. Цим скористалися російські більшовики, які через свою мирну делегацію у Києві слідкували за ситуацією в Україні, та національно-соціалістичні партії, що підняли повстання проти П. Скоропадського. З іншого боку, представники Англії, Франції, США та Італії обіцяли допомогу тільки за умови проголошення курсу на федерацію з білою Росією, який врешті-решт, так як і новий російський кабінет С.М.Гербеля, виявився самовбивчим для гетьмана.

Постать П.Скоропадського була поєднуючим елементом у системі зв’язків: традиційна українська консервативна ідея – гетьманат (консервативна форма української держави 1918 р.) – гетьманський рух ( форма громадської діяльності прихильників українського консерватизму).

У державотворчій та громадській діяльності П.Скоропадського ідеї українського консерватизму легалізувались і втілювалися. Протягом життя відбулася трансформація П.Скоропадського від стихійного реалізатора консервативних цінностей до впливового теоретика українського консерватизму та монархізму у формі гетьманства.

Великої ваги на сьогоднішньому етапі державотворення в Україні набирають ідеї консерватизму. Зокрема, мова йде про такі основні його принципи як: територіальний патріотизм, що дає можливість сконсолідувати усіх громадян України незважаючи на національну, мовну чи партійну приналежність; суспільний плюралізм, який заперечує моністичні теорії, що говорять про недопустимість включення в процес управління чи побудови держави етнічно та класово “чужих” елементів; натомість пропонується розвиток диференційованого соціального організму, що зміцнює підвалини державності. Разом із соціальним плюралізмом існують політичний і релігійний плюралізм, які передбачають можливість постійної, легально визнаної опозиції і рівноправність усіх віросповідань, теорію еліт, яка передбачає її формування за принципом взаємних поступок і соціального компромісу, залучення частини старої еліти до нового державотворення.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: