


Змiст:
Вступ
1. Сутність, види та джерела конфліктів в організації
1. Сучасні погляди на конфлікт. Позитивні та негативні наслідки конфліктів
1.2. Види конфліктів та їх особливості
1.3. Основні причини виникнення ділових конфліктів
2. Роль ділових конфліктів у процесі управління
2.1. Місце конфлікту в корпоративній культурі організації
2.1. Функції конфліктів і їхня спрямованість
3. Роль менеджера в процесі управління конфліктами
Висновок
Література
Висновок:
Конфліктна поведінка складається з протилежно спрямованих дій учасників конфлікту. Цими діями реалізуються приховані від зовнішнього сприйняття процеси розумової, емоційної та вольової сфер опонентів. Чергування взаємних реакцій, спрямованих на реалізацію інтересів кожної сторони й обмеження інтересів опонента, складає видиму соціальну реальність конфлікту. Оскільки дії опонентів значною мірою випливають із попередніх дій іншого, тобто взаємозумовлюються, то в будь-якому конфлікті вони набувають характеру взаємодії.
Потенційні причини конфлікту - спільно використовувані ресурси, взаємозалежність завдань, розходження з метою, розходження в сприйняттях і цінностях, розходження в стилі поводження і біографіях людей, а також погана комунікація. Люди часто не реагують на ситуації потенційних конфліктів, якщо ці ситуації не пов'язані з мінімальними особистими втратами чи погрозами.
У більшості випадків конфлікти виникають тому, що одні люди зосереджують свою увагу на меті, яку буде досягнуто, другі - на жертвах, на які вони підуть. Це подібне до суперечки про склянку, яка порожня наполовину чи наполовину повна. Важливою є проблема достовірності, ущемлення бажань, інтересів чи потреб людини. У таких випадках поведінка впливає на ставлення, а ставлення, у свою чергу, діє на поведінку.
Усі ми знаємо, що коли втрачаємо контроль над своїми почуттями, емоціями, коли з'являються неприємні спогади, то навіть незначну проблему можемо перетворити у великий конфлікт. Наочно конфлікт можна уявити у вигляді айсберга, в якому видно тільки надводну частину, а все, що під водою, сховане. Ця проста схема свідчить про те, що відсутність співпраці, конструктивного спілкування, поваги до особистості не приведе до розв'язання конфлікту, а будь-які спроби поверхових, зовнішніх впливів будуть марними. Вміння ефективного спілкування, співпраці і позитивного ствердження особистості значно полегшує підхід до конфліктної ситуації.
Попереджати конфлікти можна, змінюючи своє відношення до проблемної ситуації і поводження в ній, а також впливаючи на психіку і поводження опонента. До основних способів і прийомів зміни свого поводження в передконфліктній ситуації можна віднести:
уміння визначити, що спілкування стало передконфліктним;
прагнення глибоко і різнобічно зрозуміти позицію опонента;
зниження своєї загальної тривожності й агресивності;
уміння оцінювати свій актуальний психічний стан;
постійна готовність до неконфліктного вирішення проблем;
уміння посміхнутися;
не чекати від навколишніх занадто багато чого;
щира зацікавленість у партнері по спілкуванню;
конфліктостійкість і почуття гумору.
Для запобігання міжособистісних конфліктів необхідно оцінювати, у першу чергу те, що удалося зробити, а потім - те, що не удалося:
оцінюючий повинний сам добре знати діяльність;
оцінюючий повинний відповідати за об'єктивність оцінки;
виявляти і повідомляти оцінюваним працівникам причини недоліків;
чітко формулювати нові цілі і задачі;
надихати співробітників на нову роботу.
Дотримання цих рекомендацій допоможе конфліктуючим сторонам запобігти конфліктні ситуації, а якщо вони відбулися, те конструктивно їхній дозволити і знайти оптимальний вихід з конфлікту.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com