перейти на сайт>>

Експертиза у цивільному процесі

ID роботи: 782
Тип роботи:
Об'єм: 42 стор.
Вартiсть: 90 грн.


Змiст:

Вступ
Розділ І. Поняття, предмет, об’єкт та види судової експертизи в цивільному процесі
1.1. Сутність та значення експертизи в цивільному процесі
1.2. Предмет, об’єкт та види експертизи у цивільному процесі
Розділ ІІ. Процесуальний порядок призначення та проведення судових експертиз
2.1. Підстави призначення експертизи у цивільному процесі
2.2. Зміст та структура висновку експерта в цивільному процесі
Розділ ІІІ. Особливості проведення деяких видів експертиз в цивільному процесі
3.1. Межі застосування судово-психологічної експертизи в цивільному процесі України
3.2. Судова експертиза як невід’ємна складова ефективного захисту прав інтелектуальної власності
Висновок
Використана література



Висновок:

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Висновки експертиз відповідно до ст. 57 ЦПК України є одним із засобів доказування. Тому питання про саму можливість і доцільність проведення експертизи в цивільних справах, в тому числі й у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, є актуальним, а отримані докази за допомогою експертних висновків мають сприяти всебічному, повному та об’єктивному дослідженню обставин справи, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Підставою ж для проведення експертизи при вирішенні цивільного спору в суді є ухвала судді (суду) про призначення експертизи, яка постановлюється відповідно до ст. 144 ЦПК України. Ця ухвала повинна бути складеною як окремий документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення та чітким викладенням питань, що стосуються предмета дослідження. Якщо суд відхиляє питання когось із учасників судового процесу, то він про це зобов’язаний вказати в своїй ухвалі з мотивами такого відхилення.

Експертиза, зазвичай, призначається ухвалою судді після відкриття провадження у цивільній справі в порядку попереднього розгляду справи (п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК України). Проте іноді позивачі разом з позовними заявами подають поряд з письмовими доказами і висновок експертизи як доказ по справі. Такі експертизи проводяться за ініціативою самих позивачів.

Експертиза за загальними правилами може проводитися лише експертами відповідних установ. Так, відповідно до Закону України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність в Україні здійснюється, як правило, державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:

– науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;

– експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Разом з тим до таких робіт можуть залучатися і інші фахівці, призначені судом. В зв’язку з цим судово-експертна діяльність може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров’я України відповідно до їх повноважень.

Єдиною умовою при цьому є те, що експертом може бути особа, яка володіє необхідними спеціальними знаннями для надання висновку, який вона отримує при дослідженні матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи (ч. 1 ст. 53 ЦПК України), при цьому проведення такої роботи їй доручається судом.

Таким чином, процесуальний закон пред’являє до експертів вимогу про те, що вони мають володіти не лише спеціальними знаннями, але і могли дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи. Разом з тим експерти не можуть проводити експертизи за власною ініціативою.

При дослідженні висновку експертиз суд насамперед для себе повинен з’ясувати дані обставини для того, щоб правильно розуміти їх зміст. В той же час висновки експертиз не мають для суду, насамперед, встановленого значення чи переваг над іншими доказами, а тому вони підлягають перевірці й оцінці як інші докази в їх сукупності на підставі внутрішнього переконання суддів. При цьому внутрішнє переконання, в свою чергу, має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Разом з тим з’ясуванню підлягають не лише ті питання, що безпосередньо стосуються предмета дослідження, а й питання наукової обґрунтованості висновку, правильності застосування конкретної методики, якою установою чи особою така методика розроблена, яким органом чи установою дозволено та рекомендовано її використання, джерело опублікування таких методик. На ці питання судді дуже часто не звертають уваги, обмежуючись лише проголошенням самого висновку експертиз, хоча такий висновок містить в собі детальний опис проведених досліджень на підставі можливо різних підходів та методик досліджень, що є немаловажною обставиною, бо дослідження судом цих частин експертного висновку дає суду уявлення про механізм отримання того чи іншого висновку.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: