ID роботи: 6580
Тип роботи:
Об'єм: 30 стор.
Вартiсть: 80 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ І

Кайнозойський період   та особливості його протікання на території України

1.1. Кайнозойський етап розвитку Землі: загальна характеристика

1.2. Особливості геологічної будови території України в епоху кайнозою

Розділ ІІ

Особливості геологічного розвитку Донбасу у кайнозойський період

2.1. Кайнозойський етап геологічної історії Донбасу та його вивчення

2.2. Геологічна та тектонічна позиція Донбасу у кайнозойський період

Висновки

Список литературы

Висновок:

Кайнозойська ера – наймолодша група стратиграфічної шкали шарів земної кори і відповідна їй новітня ера геологічної історії Землі, яка охоплює сучасну епоху. Тривалість кайнозойської ери – 65 млн. років, поділяється на три періоди: палеогеновий, неогеновий і антропогеновий. Кожен період поділяється на епохи, а саме: палеогеновий – палеоцен, еоцен, олігоцен; неогеновий - міоцен, пліоцен; антропогеновий – плейстоцен, голоцен.

У кайнозої в регіоні Донбасу виявилися дві орогенічні епохи: ранньоальпійська  (умовно ларамійська – кінець крейди-палеоцен) і піздньоальпіська, або новітня (неогеновий-квартет), розділені тектонічної паузою в еоцені – олігоцені. Перша з них проявилася широко, крім, мабуть, герцинско-кіммерійського ядра ДСС (і не виходячи за рамки ДДА). Однак повністю тоді сформувалася структура тільки західної частини території, де пізніше відбувалося помірне підняття, а на сучасному етапі – навіть опускання. Головні ж новітні деформації зосередилися на схід, виразившись у відновленні рухів за бортовими розривами Донбасу і в зминанні сусідніх кайнозойських прогинів.

Подібна локалізація різновікових кайнозойських деформацій призводить до припущення про їх зв'язок з різними джерелами. У зв'язку з цим, крім більш східного ареалу прояви, звертають на себе увагу особлива інтенсивність новітніх рухів, що супроводжуються активізацією фундаменту. Все це  дозволяє зв'язати деформації першого з колізійним орогенезом на другому.

Тепловий потік під час максимального занурення (сакмарський час) зміню­вався у межах від 40 мВт/м² до 75 мВт/м². Різке зростання теплового потоку в східному напрямі спостерігалося приблизно по лінії Донецько-Кадієвського поперечного розриву.

В області розвитку пул-апартів МА2 і РА4 у середній юрі – ранній крейді проявився другий термальний епізод як відгук на режим регіональної реорганізації полів напружень і внутріплитного розтягання.

У сучасному структурному плані велика частина басейну є еродованою Донецькою складчастою спорудою (ДСС), де на рівень ерозійного зрізу виходять зім’яті у складки З-ПнЗ (С-ПдС) простягання і порушені підкидами, насувами зі зсувовим компонентом зміщення пізньопалеозойські, переважно кам’яновугільні відклади. За межами відкритого Донбасу, на його окраїнах, складки ДСС занурюються під малопотужний чохол менш дислокованих мезо-кайнозойських відкладів.

На еродовані структури ДСС у межах пенепленізованого палеозойського масиву, розчленованого густою гідрографічною мережею, орографічно накладається Донецька височина, яка є найбільш піднесеним місцем Лівобережної України. Протягом усієї пізньопалеозойської і мезозойської історії розвитку Донецький басейн розвивався у режимі мобільної структури, чия аномальна поведінка знайшла відображення у специфічних умовах седиментогенезу, характері розподілу потужностей осадових формацій, морфології та інтенсивности тектонічних дислокацій, характеристиках гравітаційного, магнітного і сучасного геотермічного полів.

Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: