1 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
134 стор.
Вартiсть:
400 грн.Змiст:
Вступ
1. Психологічний аналіз конфліктів як соціально-психологічного явища
1.1. Визначення сутності поняття „конфлікт”, характеристика його структурних компонентів та динаміки розвитку
1.2. Становлення особи в юнацькому віці
1.3. Напруженість у відносинах між дітьми і батьками
Висновки
2. Експериментальне вивчення соціально-психологічних чинників міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці
2.1. Методи і організація дослідження
2.2. Аналіз проведеного дослідження і обробка результатів
2.3. Психологічні умови попередження конфліктів. Забезпечення партнерської взаємодії батьків і дітей
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Висновок:
У дипломній роботі представлене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми ефективного попередження та розв’язання конфліктів з батьками у ранньому юнацькому віці, яке полягає у розкритті особливостей психологічної діагностики та виявленні соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, визначенні ефективних психолого-педагогічних умов успішного попередження та розв’язання міжособистісних конфліктів, формуванні конфліктної компетентності юнаків активними соціально-психологічними методами навчання.
Проблема дослідження відносин батьків та дітей має тривалу історію, впродовж якої накопичено значний обсяг теоретичних та емпіричних знань про закономірності виникнення, протікання та розв’язання міжособистісних конфліктів. У психології до даної проблеми зверталися представники практично усіх шкіл і напрямків. Кожен науковий напрямок зробив певний внесок у розуміння конфлікту як складного явища, яке виникає у процесі взаємодії людей. Сучасна зарубіжна психологія конфлікту є прикладною галуззю досліджень. У вітчизняній психології не було сформульовано єдиного розуміння міжособистісного конфлікту та чіткого підходу до вивчення даного феномену.
Конфлікти, які виникають на різних етапах онтогенезу, зумовлюються різними індивідуальними, психологічними та соціальними чинниками. У дітей старшого дошкільного віку серед чинників виникнення конфліктів з дорослими часто є наслідком недостатності уваги з боку дорослих, дефіциту доброго ставлення, байдужості. У юнацькому віці конфлікти є відображенням особливостей процесу соціалізації особистості. Необхідність вивчення соціально-психологічних чинників міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці зумовлена новою соціальною ситуацією розвитку, особливостями міжособистісної взаємодії юнака з оточуючими та тими особистісними і соціальними завданнями, які обумовлюють необхідність удосконалення комунікативних умінь і навичок, набутих на попередніх вікових етапах [55,161].
Вивчення особливостей усвідомлення юнаками соціально-психологічних чинників виникнення конфліктів показало, що ранньому юнацькому віку властиве: розуміння конфлікту переважно як негативного явища; достатньо адекватне усвідомлення міри власної схильності до конфліктності та її спрямованості на певні об’єкти; приписування ініціативи міжособистісних конфліктів іншим людям; протиріччя між частотою проявів конфліктності та неадекватно високого самооцінного розвитку особистісних якостей та наявності знань для попередження конфліктів; бажання розширити свої знання і набути умінь і навичок щодо попередження конфліктів.
Конфлікти у юнацькому віці зумовлюються взаємодією соціально-психологічних чинників, провідними серед яких є особливості індивідуального стилю спілкування, сформованого у особистості, індивідуально-психологічні особливості особистості та її соціальний статус у групі.
Індивідуальний стиль спілкування особистості як соціально-психологічний чинник виникнення конфліктів у ранньому юнацькому віці проявляється у стилі спілкування, переважанні прагнення до домінування чи доброзичливості, переважаючому стилі поведінки у конфліктних ситуаціях, рівні розвитку комунікативних та організаторських умінь, рівні комунікативного контролю у спілкуванні, стратегії психологічного захисту у конфліктах, готовності до ефективного розв’язання конфліктів. Сучасним юнакам властива схильність до авторитарного стилю спілкування, прагнення до домінування у стосунках батьків з дітьми юнацького віку, схильність у конфліктних ситуаціях обирати стиль компромісу дівчатами та стиль суперництва юнаками, недостатній рівень розвитку комунікативних умінь, низький рівень розвитку організаторських умінь, недостатній комунікативний контроль у спілкуванні, вибір уникання як стратегії психологічного захисту у конфліктних ситуаціях. Водночас юнаки досить високо оцінюють власну психологічну готовність до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.
Психологічні особливості юнаків, які можуть призводити до виникнення конфліктів, проявляються у рівні конфліктності, особистісної тривожності, ригідності, самооцінці, виборі форм агресивних реакцій у фруструючих ситуаціях. Ранньому юнацькому вікові властиві середній та дещо вищий за середній рівень конфліктності, висока тривожність, неадекватна самооцінка, особистісна ригідність, застосування різних форм агресивних реакцій, основними серед яких є вербальна агресія, наявність почуття провини, роздратування, фізична агресія та підозрілість.
Соціальними чинниками виникнення конфліктів у юнацькому віці є низький соціальний статус, який пов’язаний із переважанням авторитарного стилю спілкування, прагненням до домінування, вибором стилю суперництва у конфліктах. Також до виникнення конфлікту може призвести нездатність юнаками керувати власними емоціями, дратуватися у різних ситуаціях міжособистісної взаємодії.
У юнаків переважають середній та вищий за середній рівні конфліктності, які тісно корелюють з прямолінійно-агресивним стилем взаємодії, схильністю до домінування, ригідністю, агресією, високою самооцінкою та особистісною тривожністю. У юнаків, які мають високий рівень конфліктності, переважає прагнення до домінування у взаєминах, вони застосовують переважно авторитарний та прямолінійно-агресивний стиль спілкування. При виборі стилю поведінки у конфліктних ситуаціях юнаки надають перевагу компромісу.
Зниження рівня конфліктності можливе за умови формування конфліктної компетентності юнаків, яке вимагає оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, про конфлікти, уміннями адекватно виражати власні емоції та почуття, навичками ефективного спілкування, формування гнучкості у взаємодії, здатності до ефективного вирішення конфліктів, розширення самоусвідомлення, що може бути досягнуто за допомогою активних методів навчання.
Тренінг підвищення конфліктної компетентності юнаків, розроблений з урахуванням чинників конфліктів у цьому віці, актуалізував прагнення до доброзичливості, співробітництва, зумовив зростання рівня комунікативних умінь, підвищення здатності контролювати себе у процесі спілкування, зростання рівня готовності до ефективного розв’язання конфліктів, зниження рівня конфліктності, тривожності, ригідності; у досліджуваних більш адекватною стала самооцінка, знизилися показники фізичної агресії, непрямої агресії, негативізму, підозріливості та вербальної агресії, відбулося зростання соціального статусу досліджуваних у групі. Запропонований нами тренінг призвів, таким чином, не лише до підвищення загальної комунікативної культури, але й стимулював самоактуалізацію особистості юнаків. Тому врахування чинників виникнення конфліктів у ранньому юнацькому віці при взаємодії з молодими людьми відкриває перспективи як конструктивного попередження та розв’язання конфліктів, так і особистісного зростання юнаків [49,116].
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
