21 Травня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
75 стор.
Вартiсть:
250 грн.Змiст:
Вступ
РОЗДІЛ 1. Аналіз творчості А. Мілна
1.1 Загальна характеристика творчості А. Мілна
1.2. Аналіз жанрових особливостей казки “Вінні-Пух“
РОЗДІЛ 2
Особливості перекладу дитячої літератури і порівняльний аналіз перекладів
2.1. Особливості перекладу дитячої літератури
2.2. Порівняльний аналіз перекладів казки “Вінні-Пух“
Висновок
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Висновок:
Проблема перекладу казок пов’язана насамперед з особливостями їх художньої форми. Часто перекладач надає текстові казки національного колориту. Намагання обов’язково “перебороти“ чужу поетичну систему, оцінити її з погляду своєї національної літератури містить у собі і небезпеку. Адже від того, як уявляє собі перекладач еквівалентність самого перекладу, залежить результат і якість його практичної роботи.
Переклад казок викликав і продовжує викликати труднощі у перекладачів в зв'язку з присутністю в тексті казок великого числа специфічних реалій і алюзій, перекладання гри слів і фонетичних каламбурів. Складність перекладу казок в тому, що багато слів є авторськими оказіоналізмами, експресивність яких пов'язана не тільки з їх змістовними ознаками, але і з їх формальними, “зовнішніми“ параметрами.
При виборі мовного засобу в перекладі не виключено спотворення комунікативного наміру та привнесення в текст перекладу смислів, що відображають перекладацьку суб'єктивність і є відмінними від смислів, присутніх в оригіналі.
Казки А. Мілна про Вінні-Пуха люблять діти й дорослі. Її цитують, на неї посилаються філологи,
психологи, лінгвісти й філософи. Про неї написані сотні статей, досліджень, есе, книг. За нею зняті мультиплікаційні фільми. Казку ілюстрували сотні художників. Самих лише перекладів казки про пригоди Вінні-Пуха у світі налічується більше ніж сто.
Оскільки твори А. Мілна для дітей належать до типу текстів, орієнтованих на форму, то перекладачу необхідно перекладати його за принципами, застосовними до орієнтованих на форму текстів, зберігаючи при цьому прагматичний потенціал тексту, враховуючи головного реципієнта – дитину. Таким чином, текст дитячої літературної казки повідомляє зміст, але втрачає свій специфічний характер, якщо при перекладі не зберігається зовнішня і внутрішня форма, визначувана нормами поетики, стилем або художніми прагненнями автора. Так, якщо при перекладі, орієнтованому на зміст тексту, можна залишити поза увагою гру слів, не знижуючи при цьому інваріантність плану змісту, то в тексті, орієнтованому на форму, необхідно знайти функціональну відповідність, що відповідає художній і естетичній функції стилістичної фігури. Якщо відмінності в структурі мов не дозволяють передати гру слів в тій самій точці тексту, доводиться обирати між заміною іншою мовною фігурою з аналогічною естетичною дією або введенням гри слів там, де в оригінальному тексті її не було.
Мовна гра як домінуючий авторський прийом є однією з причин надзвичайної привабливості книг А. Мілна про Вінні-Пуха та його друзів і, отже, вимагає адекватної передачі іншими мовами. Мовна гра покликана не тільки розважати, але і розвивати мислення і мову, творчі здібності дитини, її уявлення про граматичне значення слова. Завдяки мовній грі діти засвоюють також уявлення про внутрішню мотиваційну форму слова, що сприяє збагаченню словарного запасу, в деяких випадках допомагає давати визначення новим, раніше невідомим словам, дозволяє створювати власні слова. Здібність дитини до власної словотворчості дозволяє адекватно сприймати та інтерпретувати випадки мовної гри в художніх творах.
В процесі дослідження на прикладі аналізу творів А. Мілна виявлено найбільш характерні різновиди мовностилістичних засобів, які слід враховувати у процесі переводу авторських казок: ономатопея, асонанс, алітерація, порушення норм писемного мовлення, каламбури, алогізми, пародія, парафраза, авторські оказіоналізми. Означені особливості найбільш яскраво проявляються на наступних мовних рівнях: фонетичному, графічному, лексико-семантичному.
Причини труднощів перекладу літературних казок є розбіжність семантичних структур слів у різних мовах, розбіжність конотативних компонентів їх значень, розбіжність обсягу фонових знань у носіїв різних мов.
При виборі мовного засобу в перекладі не виключено спотворення комунікативного наміру та привнесення в текст перекладу смислів, що відображають перекладацьку суб'єктивність і відмінних від смислів, присутніх в оригіналі.
Тексти казок важко піддаються перекладу, так як вони є невід'ємним елементом культури та соціуму, в якому створювався твір. Тексти казок включають смислові елементи принципово неперекладні, засновані на мовній багатозначності, що містять гру слів, оновлення фразеологізмів, визначені в силу своєї етнокультурної специфіки реалії і т.п., що вимагає післятекстового, країнознавчого та культурологічного коментаря перекладача.
Для перекладу важлива повноцінність, або адекватність, щоб зберегти комічний задум оригіналу. Повноцінність перекладу полягає у передачі специфічного для оригіналу співвідношення змісту і форми шляхом відтворення особливостей останнього або створення функціональних відповідностей цим особливостям.
Передача смислу казок вимагає нестандартних рішень. При цьому система смислів тексту перекладу та оригіналу не є абсолютно симетричною.
Найбільші труднощі у перекладачів викликають специфічні реалії та алюзії, неперекладна гра слів, фонетичні каламбури, а також авторські оказіоналізми, експресивність яких пов'язана не тільки з їх змістовними ознаками, але і з їх формальними зовнішніми параметрами.
При виборі мовного засобу перекладача підстерігає небезпека спотворення комунікативного наміру автора і привнесення в текст перекладу смислів, що відображають перекладацьку суб'єктивність, і відмінних від смислів, присутніх в оригіналі. Крім того, перекладач має справу з перетином культур в двох площинах - з одного боку, це українська та англійська культури, з іншого - чарівна і повсякденна, що викликає додаткові труднощі при перекладі.
Аналіз перекладів, проведений в рамках даної роботи, дозволив розробити кілька змістовних рекомендацій щодо перекладу літературної казки: у перекладі лексика не повинна позначати поняття, що знаходяться поза реальністю дитини; стилістичне забарвлення каламбуру повинне відповідати особливостям мови дитячого твору; каламбур повинен природно входити у всю систему стилістичних і образних засобів перекладу, підкорятися головній меті всього твору і не спотворювати ідейно-художній характер оригіналу, створюватися тільки в типовій для нього ситуації; для підсилення компенсуючих або створених на зміненій семантичній основі каламбурів слід використовувати алітерацію, риму або графічні засоби: шрифтові виділення, курсив і т.п.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
