перейти на сайт>>

Право працівника на оплату праці та його захист законодавством України

ID роботи: 4000
Тип роботи:
Об'єм: 36 стор.
Вартiсть: 80 грн.


Змiст:

Вступ

Розділ 1.Загальне поняття заробітної плати

1.1.Поняття оплати праці

1.2 Структура і функція заробітної плати

1.3. Методи правового регулювання оплати праці

Розділ 2. Трудове законодавство України з питань опати праці

2.1. Загальна характеристика трудового законодавства України

2.2. Право працівника на оплату праці та його захист

3. Правова характеристика регулювання оплати праці у Російській Федерації та її порівняння з Україною

Висновки

Практична частина

Використана література



Висновок:

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Реалізація права на гідну оплату праці детально регламентується Кодексом законів про працю України та Законом України «Про оплату праці». Згідно з вимогами статей 4, 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Виплата заробітної плати повинна здійснюватись не рідше двох разів на місяць. У разі порушенням строків її виплати, працівникам нараховується компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», розмір мінімальної заробітної плати у квітні–жовтні 2008 року становить 525 гривень.

Однією із важливих умов трудового договору є оплата праці. Законом встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Для посилення матеріальної заінтересованості працівників можуть запроваджуватися системи преміювання, винагорода за підсумками роботи за рік, інші форми матеріального заохочення.

Найпоширенішими є дві форми оплати праці: відрядна й почасова, які мають ряд систем для різних організаційно-технічних умов виробництва.

Заробітна плата не може бути нижчою, ніж мінімальна заробітна плата, яка є законодавче встановленим розміром заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб.

Ряд норм у сфері оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника, та ін.) і гарантій для працівників у цій сфері (оплата щорічних відпусток; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей тощо), а також гарантії та компенсації працівникам встановлюються законодавством і теж розглядаються як відповідні мінімальні державні гарантії.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: