ID роботи: 8128
Тип роботи:
Об'єм: 108 стор.
Вартiсть: 150 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти реформування пенсійної системи на сучасному етапі

1.1. Розвиток системи пенсійного страхування громадян

1.2. Обґрунтування необхідності реформування пенсійної системи

1.3. Зарубіжний досвід функціонування і реформування пенсійних систем

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Аналіз проблем реформування пенсійної системи на сучасному етапі

2.1. Організаційно-економічна характеристика структурного підрозділу

2.2. Проблеми у сфері реформування пенсійної системи

2.3. Аналіз впливу пенсійної реформи на соціально-економічні процеси в державі

Висновки до 2 розділу

Розділ 3. Шляхи проведення реформування пенсійної системи України

3.1. Рекомендації по підвищенню ефективності реформування пенсійної системи

3.2. Механізм функціонування недержавних пенсійних фондів: посилення їх впливу на рівень пенсійного забезпечення громадян

Висновки по 3 розділу

Розділ 4. Охорона праці

Висновки до 4 розділу

Розділ 5. Цивільний захист

Висновки до 5 розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Висновок:

Таким чином, у процесі написання дипломної роботи було досягнуто основні завдання, поставлені на її початку.

По-перше, досліджено розвиток системи пенсійного страхування громадян. Ключовим напрямком соціального забезпечення в Україні, згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є пенсійна система, як основа матеріального стану непрацюючих громадян. Обов’язком держави в цьому напрямку є певні організаційні заходи, які дають змогу поетапно, з врахуванням особливостей бюджетного наповнення, досягти відповідного рівня пенсійного забезпечення цієї категорії населення. Починаючи з 2004 р. із прийняттям Закону, починає формуватись нова пенсійна система, яка дасть змогу забезпечити громадянам країни достатній соціальний рівень забезпечення після закінчення трудової діяльності. Саме реформування пенсійної системи дасть змогу встановити пряму залежність розміру майбутніх пенсійних виплат безпосередньо від кожної працюючої людини, а не лише від держави. Тобто, це можливість для кожної працюючої людини забезпечити собі достатній рівень доходу після виходу на державну пенсію. Суть пенсійної реформи полягає у переході до трирівневої пенсійної системи, де третім рівнем являється система недержавного пенсійного забезпечення.

По-друге, обгрунтовано необхідність реформування пенсійної системи. Система пенсійного забезпечення має стати, нарешті, самодостатньою, фінансово стабільною системою, яка задовольнятиме право всіх її учасників на належне пенсійне страхування і високу пенсію із досягненням працівниками пенсійного віку.

Слід наголосити, що реформування нинішньої пенсійної системи відбувається в умовах перебудови економічної моделі господарювання в цілому.

По-третє, вивчено зарубіжний досвід функціонування і реформування пенсійних систем. Сьогодні другий накопичувальний рівень пенсійної системи функціо­нує в 24 країнах світу, серед них, зокрема, такі країни СНД та Східної Євро­пи, як Росія, Казахстан, Латвія, Польща, Болгарія, Естонія, Хорватія, Угор­щина та ін. З них у 17 країнах функціонує централізоване акумулювання коштів, а в 7 - децентралізоване. У трьох із 24 зазначених країн існує центра­лізоване управління коштами другого рівня, а в 21 країні - децентралізоване (недержавне). Для держави перевагою централізованого управління кошта­ми є можливість інвестування коштів у проекти, які вона підтримує. Проте пріоритетом такого управління не є досягнення найвищих прибутків за мінімальних ризиків.

Світова практика доводить, що у процесі запровадження другого нако - пичувального рівня слід брати до уваги економічну та політичну готовність країни, а також технічну спроможність. Необхідно також врахувати демо­графію (кількість та вікову структуру населення, міграційні процеси), стан економіки, інституційний розвиток фінансових ринків, національні особ­ливості державного регулювання (інституційну структуру та функціональ­ну організацію державних регуляторів).

По-четверте, надано організаційно-економічну характеристику структурного підрозділу. Визначено, що основним завданням управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області є забезпечення у збирання та акумуляції збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та фінансування витрат на виплату пенсій, пенсій військовослужбовцям строкової служби і працівникам внутрішніх справ, а також інших виплат, фінансування яких відповідно до чинного законодавства покладено на Фонд.

По-п’яте, визначено проблеми у сфері реформування пенсійної системи.

Основними факторами, які перешкоджають ефективному функціонуванню системи пенсійного забезпечення є складна демографічна ситуація та негативні тенденції її розвитку;  макроекономічний стан держави;  високий рівень «тінізації економіки»;  значну «тонізація» виплат працівникам;  високий рівень трудової міграції; недостатня проінформованість населення щодо проведення пенсійного реформування.

По-шосте, проведено аналіз впливу пенсійної реформи на соціально-економічні процеси в державі. Стан пенсійної системи та економічний ефект від реформування свідчать про необхідність подальшого проведення пенсійної реформи в Україні з урахуванням заходів загальноекономічного характеру.

По-сьоме, розроблено рекомендації по підвищенню ефективності реформування пенсійної системи. Ефективна система пенсійного забезпечення повинна стати водночас як істотним джерелом підтримання соціальних стандартів в Україні, так і засобом накопичення внутрішніх інвестиційних ресурсів, необхідних для прискореного розвитку національної економіки. Досвід окремих зарубіжних країн свідчить, що запобігти поглибленню кризи пенсійної системи і створити передумови для економічного зростання можна лише через поетапний перехід від загальної розподільної системи до змішаної системи пенсійного забезпечення, в якій істотну роль відіграватимуть накопичувальні механізми фінансування пенсій. Формування значних пенсійних накопичень дасть змогу знизити фінансову залежність пенсійної системи від співвідношення чи сельності осіб працездатного віку і пенсіонерів, суттєво підвищивши її стійкість до несприятливих демографічних змін.

По-восьме, досліджено механізм функціонування недержавних пенсійних фондів. З’ясовано, що участь у недержавних пенсійних фондах має ряд переваг та вигод, якими не можна скористатися при участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні.

Розбудова надійної і фінансово стійкої системи пенсійного забезпечення – надзвичайно складне і відповідальне завдання, під час вирішення якого слід ураховувати економічні, соціальні, політичні та демографічні зміни у країні.

Багаторівнева пенсійна система дає можливість розподілити між розподільною і накопичувальною складовими ризики, пов’язані зі змінами в демографічній ситуації (до чого чутливішою є розподільна система) і з коливаннями в економіці та на ринку капіталів (до чого чутливіша накопичувальна система). Таким чином, формування та впровадження багаторівневої пенсійної системи сприятимуть зменшенню загального ризику функціонування пенсійної системи шляхом його диференціації.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: