


Змiст:
ВСТУП
Теоретична частина: Співучасть при вчиненні злочину передбаченого ст.190 КК «Шахрайство»
1. Поняття та ознаки співучасті як інституту кримінального права
2. Шахрайство та його види
3. Кримінально-правова характеристика співучасті при вчиненні злочину передбаченого ст.190 КК «Шахрайство»
Список використаної літератури
Практична частина
1. Аналіз обвинувальних вироків судів
2. Аналіз статистичних даних
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
Висновок:
Серед усіх злочинів проти власності, які фактично становлять найбільшу групу в структурі злочинності будь-якої держави, особливе місце належить шахрайству. Будучи ненасильницьким посяганням на суспільні відносини власності, шахрайство виявляється у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою – ст. 190 Кримінального кодексу України.
Останні роки з'являються все нові й нові способи вчинення шахрайств.
Шахрайство – це корисливий злочин проти власності, який має доволі суспільну небезпечність, у зв’язку з тим, що шахрай вчиняє його шляхом обману чи зловживання довірою потерпілого в результаті чого потерпілий фактично віддає добровільно шахраю своє майно.
Суть шахрайства – одержання майна зовні добровільно, від самого потерпілого. Тільки в шахрайстві, виходячи зі специфіки способу розкрадання, спосіб – обман або зловживання довірою, і результат – одержання майна – можуть значно не збігатися в часі в тому випадку, якщо яке-небудь майно можна одержати тільки через одержання права на нього. Для того, щоб запобігти досить імовірним суперечкам про момент закінчення розкрадання в подібних ситуаціях, законодавець цілком вірно використовує для опису предмета шахрайства ще один його різновид – право на чуже майно. Крім того, це зроблено ще й для кваліфікації неправомірного заволодіння нерухомістю, коли вилучити майно у фізичному змісті просто неможливо.
Організована злочинність завдяки низці факторів характеризується високою латентністю. Тому офіційна кримінально-правова статистика відображає лише надводну частину її айсберга. Однак, як показало дослідження, співучасть є досить поширеною формою вчинення злочинів.
Підсумовуючи дослідження даної проблеми потрібно сформулювати деякі рекомендації у цій сфері для використання на практиці оперативно слідчими підрозділами органів внутрішніх справ.
По-перше, потрібно кваліфікувати шахрайства як вчинені організованою групою при наявності всіх ознак співучасті, а також при наявності ознак групи.
По-друге, особу потрібно визнавати учасником (членом) організованої злочинної групи шахраїв, якщо вона у злочинній діяльності виконувала заздалегідь визначену роль і була готова виконати будь-яку функцію, виконання якої вимагав характер злочинної діяльності.
По-третє, на стадії попередньої перевірки та в ході слідства потрібно розглядати злочинну діяльність у нерозривній сукупності вказаної злочинної діяльності з виконуваними у ній ролями і функціями окремих членів таких груп, що дозволить більш об'єктивно вивчати характер розслідуваної злочинної діяльності шахраїв.
По-четверте, у цілях підвищення об'єктивності кримінальної статистики фіксувати кратність вчинених злочинних діянь однією і тією ж групою осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності за шахрайство.
Також слід зазначити, що в справах про шахрайства, які вчинені організованими злочинними групами, потрібно якомога рідше вдаватися до виділення в окреме провадження матеріалів, які стосуються окремих фактів злочинів або окремих осіб.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com