26 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Становлення акцентуаційних норм
1.1. Поняття акцентології
1.2. Акцентуаційний чинник як один із основних у визначенні морфологічних парадигм сучасної української мови
Розділ ІІ. Сучасна українська акцентологія: становлення і дискусії
2.1. Проблема дослідження українського словесного наголосу
2.2. Рухомість/нерухомість наголосу
2.3. Вимушений наголос
Висновок
Використана література
Висновок:
Акцентологія – це розділ мовознавства, що вивчає систему словесних наголосів та історичні зміни їх в окремій мові або в групі споріднених мов.
Дана курсова робота присвячена одній з актуальних проблем українського мовознавства - наголошуванню.
У кожен період розвитку лінгвістики було своє розуміння наголосу як складної суперсегментної одиниці мови. Дослідники ставили мету сформулювати правила визначення місця наголосу в слові. Однак, попри вагомі дослідження української акцентології в останні десятиріччя, це завдання залишається актуальним і сьогодні; його реалізація передбачає докладне вивчення ролі наголосу у структурі мови.
Сучасна акцентна система української мови сформувалася внаслідок історичного розвитку праслов'янської акцентної системи, яка з початку свого виникнення розвивалася на основі фонетичного принципу.
З огляду на те, що наголос — складне явище і виконує різноманітні й важливі функції, проаналізовано принципи дослідження українського наголосу, обґрунтовано критерії опису рухомого/нерухомого наголосу для трискладових іменників середнього роду та кваліфікацію вимушеного наголосу для односкладових іменників чоловічого роду в словозмінній парадигмі.
Систематизація й аналіз матеріалу уповажнили на висновок, що у визначенні рухомого/нерухомого наголосу в парадигмі іменника треба виходити з морфологічного поділу слова, передусім - на основу і закінчення, та з фонетичного - поділу морфеми на склади.
Таким чином, акцентуаційний чинник є одним з найважливіших у визначенні морфологічних парадигм іменних лексико-граматичних класів сучасної української літературної мови. Цей фактор тісно й безпосередньо пов’язаний із належністю слова до певної частини мови, граматичним значенням морфологічних категорій (наприклад, віднесеність до категорії істот неістот, до твердої, м’якої або мішаної групи відмінювання тощо), із кількістю складів у слові, морфемною будовою, уживанням певних суфіксів чи фіналей основи, походженням лексеми, історичним зв’язком з якоюсь давньою словозмінною парадигмою, вибором певної флексії, наявністю дублетних словоформ, із семантикою, синтагматичним чинником, зокрема сполученням з певними числівниками, впливом прийменника, уживанням у складі фразеологічних одиниць тощо.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
