18 Березня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
35 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1 Клей. Принципи отримання і застосування
1.1. Поняття про клеї та їх загальні властивості
1.2 Теорії склеювання
1.3 Принципи отримання клеїв та їх застосування
Розділ 2 Товарознавча оцінка органічних клеїв
2.1 Клеї тваринного походження
2.2 Клеї рослинного походження
2.3 Клеї мінерального походження
Розділ 3 Товарознавча оцінка синтетичних клеїв
3.1 Гумові клеї
3.2 Клей на основі термопластичних смол
3.3 Клеючі засоби на основі термоактивних смол
Висновок
Література
Висновок:
Клеї – це розчини або розплави, здатні після нанесення на поверхні склеювати їх з різним ступенем міцності.
Виробництво клеїв потребує залучення значних обсягів природних ресурсів, кількість яких в останні роки помітно скорочується. В Україні відсутня сировинна база для їх виробництва.
Промисловістю випускається велике розмаїття клейових композицій, що забезпечують відповідні експлуатаційні, технологічні, економічні та екологічні вимоги.
Усі клеї залежно від фізико-хімічного стану й технології використання поділяють на групи.
Незважаючи на достаток різних клейових сполук, наявних сьогодні на прилавках магазинів, розібратися в них досить просто. У курсовій роботі розглянуті три основні галузі: тваринні, рослинні й синтетичні.
Природні клеї підрозділяються на клеї тваринного, рослинного і мінерального походження. Вихідними матеріалами для клеїв тваринного походження є: тканини, кістки, кров і молоко тварин. Із зазначеної сировини отримують клеї глютінові, казеїнові, альбумінових. Сировиною для клеїв рослинного походження є: білок насіння бобових рослин, крохмаль, природні смоли, каучук, декстрин.
Клеї мінеральні – силікатні, асфальтові, бітумні. Синтетичні смоли є вихідною сировиною для одержання синтетичних клеїв. Синтетичні клеї являють собою розчини природних модифікованих або синтетичних полімерів у воді або спирті.
За реактивної здатності клеї підрозділяються на термореактивні, термопластичні і дисперсійні.
У свою чергу термореактивні клеї поділяються на: меламінові, епоксидні, резольні, поліуретанові, поліефірні, карбамідо-формальдегідні, феноло-формально-дегідні.
До термопластичним клеїв відносяться: міздровий, кістковий, клеї-розплави, нітроцелюлозні, полівінілацетатні, полівінілхлоридні та ін.
Гумові клеї виділені в самостійний клас клеять матеріалів. До них відносяться латексні й гумові клеї.
Синтетичні клеї є розчинами синтетичних смол, мають різноманітні властивості. Широко використовуються і в багатьох випадках успішно замінюють тваринні клеї.
Синтетичні клеї швидко висихають, утворюючи прозору еластичну клейову плівку; мають достатню клейову силу, що забезпечує високу міцність склейки; більшість з них не мають різкого запаху і не є токсичними; відзначаються стабільністю властивостей, не підлягають пліснявінню, загнивають тощо; економічно вигідні.
Проте синтетичні клеї не використовують при реставрації виробів, оскільки вони змінюють структуру склеюваним матеріалів.
Синтетичні клеї виготовляють на основі синтетичних смол. Ці клеї швидко тужавіють, мають високу тепло-, водо-, та грибостійкість. Але вони здебільшого не досить життєздатні (2…4 год.). тому робочі розчини синтетичних клеїв виготовляють, як правило, безпосередньо перед використанням. Найбільшого застосування набули сечовинно-формальдегідні (карбомідні) і феноло-формальдегідні клеї.
Синтетичні клеї токсичні. Тому робота з ними вимагає доброї загальної і місцевої вентиляції та додержання заходів безпеки.
Якість клейового з'єднання залежить від якості клею, підготовки поверхонь, а також режимів склеювання (температури, вологості деревини, сили тиску, товщини шва).
З метою розробки та оптимізації технології використання отриманих клеїв слід звернути увагу на основні складові, що формують міцність клейового з’єднання:
складова адгезивної міцності, на яку впливають природа субстрату та рецептурні фактори, які обумовлюються в’язкістю клею і його температурними показниками;
технологічна складова формування міцності, яка залежить від технологічних режимів нанесення клею, товщини клейового шару та часу;
експлуатаційна складова формування міцності клейового з’єднання, яку обумовлюють умови експлуатації.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru
Категория: 
