перейти на сайт>>

Форми управління підприємствами готельно-ресторанного бізнесу

ID роботи: 1920
Тип роботи:
Об'єм: 34 стор.
Вартiсть: 70 грн.


Змiст:

Вступ
Розділ 1. Загальна характеристика форм управління підприємствами готельно-ресторанного бізнесу
1.1 Форми управління підприємства міжнародних організацій готельно-ресторанного бізнесу
1.2 Форми управління підприємства українського готельно-ресторанного бізнесу
Розділ 2. Франчайзинг у готельно-ресторанному бізнесі
2.1 Досвід застосування франчайзингових відносин в підприємствах готельно-ресторанного бізнесу
2.2 Франчайзинг як форма організації міжнародних готельних мереж
2.3 Аналіз розвитку франчайзигу в готельно-ресторанному бізнесі України
Висновки
Список літератури



Висновок:

В умовах соціально-економічних змін сучасне підприємство готельного господарства, як і будь-яке інше підприємство, стикається з безліччю проблем економічного, фінансового, організаційного характеру. Джерелом підвищеної складності управління є високий ступінь невизначеності ринкової ситуації, сезонна нестабільність попиту на готельні послуги, посилювання конкуренції в готельному бізнесі, брак фінансових ресурсів. У таких умовах підприємство не може обмежуватися тільки поточним плануванням і поточним управлінням своєю діяльністю. Виникає необхідність стратегічного мислення, яке повинне утілитися в програму дій, що уточнює цілі і засоби реалізації вибраного шляху соціально-економічного розвитку.
Для того, щоб створити стратегію ефективного готельного обслуговування, органам управління підприємства слід, перш за все, зрозуміти, що є те ринкове середовище, в якому доводиться працювати, і яке місце в ній займає готель. Сформована на об'єктивній основі і забезпечена ресурсами стратегія розвитку підприємства повинна орієнтувати його на повне задоволення попиту споживачів готельних і супутніх ним послуг, на отримання оптимального розміру прибутку, зростання рівня конкурентоспроможності.
Отже, у сфері готельного господарства, як і у будь-якому виду підприємництва, стратегія управління розвитком підприємства повинна включати три головні компоненти:
задоволення попиту споживачів;
ресурсні можливості готелю повинні задовольняти потреби на готельні і супутні ним послуги;
довгостроковий прибуток підприємства.
Стратегія управління покликана розширити горизонти передбачення і тим самим створити можливість своєчасної у відповідь реакції підприємства на ті зміни, які відбуваються в його зовнішньому середовищі на ринках товарів і технологій, в науково-технічній, економічній, соціальній сферах.
Таким чином, вдосконалення системи управління готельним підприємством – це, по-перше, забезпечення раціональної взаємодії таких його основних елементів, як трудові, матеріально-технічні, фінансові і інформаційні ресурси; по-друге використання методів, способів, функцій управління і заходів, що робляться, здатних впливати на об'єкт управління, на взаємодію елементів системи, орієнтуючих на досягнення поставленої мети; по-третє, забезпечення реконструкції організаційної структури готельного підприємства, поєднання поточного, перспективного і стратегічного управління готельними підприємствами, що надають можливість суб'єктові управління використовувати інструментарій системного аналізу економічного зростання; по-четверте, підвищення ефективності споживання всіх, видів ресурсів в процесі надання готельних послуг в поточній діяльності, а також в перспективному і стратегічному соціально-економічному розвитку.
Глобалізація стала важливою характеристикою сучасної світової системи, однією з найбільш впливових сил, що визначають хід розвитку нашої планети. Відповідно до сутності глобалізації, жодна дія або процес, що відбуваються в суспільстві (економічний, політичний, юридичний, соціальний) не можна розглядати відокремлено.
Глобалізація міжнародних відносин – посилення взаємозалежності та взаємовпливу різних сфер суспільного життя та діяльності в галузі міжнародних відносин. Вона стосується практично всіх сфер суспільного життя, включаючи економіку, політику, ідеологію, соціальну галузь, культуру, екологію, безпеку, спосіб життя, а також самі умови існування людства [8]. Серед провідних галузей світу готельна індустрія виступає однією з найдинамічніших у світі.
Тільки протягом другої половини ХХ ст. у цій царині відбулися кардинальні зрушення, що змінили розуміння готелю як тільки місця для ночівлі та вивели готельний сегмент на передові позиції складових туристської галузі [1].
У структурі світового готельного бізнесу можна виділити два сегменти – незалежні підприємства й операційні ланцюги (мережі). Незалежне підприємство перебуває в незалежному володінні, розпорядженні й користуванні власника, що отримує прибуток від цієї власності.
Операційна мережа – група підприємств (два й більше), які здійснюють колективний бізнес і перебувають під безпосереднім контролем керівництва мережі [7]. Статистика показує, що об’єднане ведення справ у готельному бізнесі набагато економічно ефективніше, ніж управління незалежними готелями.
Об’єднання готелів під єдиним управлінням у результаті дає колосальну вигоду як власникам об’єктів, так і їх операторам. Головна перевага, яку отримує готель, що входить до ланцюга, – зниження загальних витрат, а це в свою чергу дозволяє ланцюгам більше проникати на міжнародні ринки, розширюючи сферу свого впливу. На комерційний успіх ланцюгових готелів працює багато чинників: від об’єднаної системи бронювання до централізованих постачань витратних матеріалів.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru

Замовити цю роботу за допомогою форми: