26 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Розділ І
Сутність та структура фразеологізмів
1.1. Фразеологія як розділ мовознавства
1.2. Фразеологізми як виражально-зображувальні засоби мови
Розділ ІІ
Специфіка фразеологізмів у творах Лесі Українки
2.1. Фразеологізми у драматургії Лесі Українки
2.2. Використання фразеологізмів у поезії Лесі Українки
2.3. Використання фразеологізмів у драмах-феєріях «Синій птах» та «Лісова пісня»
Висновки
Використана література
Висновок:
Кожен митець мріє про справжнього шанувальника: того єдиного глядача, слухача, який побачив, відчув найтонший порив душі митця.
Леся Українка обрала для своїх п’єс жанр драми-феєрії, що дало можливість використати фольклорні образи-символи, перетворення, порівняти два світи, перевести мову символів на загальнолюдську, передати своє бачення та відчуття світу.
Творча спадщина Лесі Українки – людини надзвичайно талановитої та ерудованої – насичена фразеологією, експресивність якої також зумовлює своєрідність і неповторність стилю поетеси.
В аналізованих драматичних творах представлена надзвичайно багата і різноманітна за семантикою і структурою фразеологія тогочасної народнорозмовної мови, що разом з відповідними лексичними засобами визначає народнорозмовну основу мови драматургії Лесі Українки і дає уявлення про фразеологічне багатство української загальнонародної мови того часу.
Це зумовлене специфікою мовного оформлення драматичного твору, в основі якого лежить розмовна мова.
У застосуванні усього надзвичайно багатого фразеологічного матеріалу Леся Українка не тільки виявила новаторство, письменницький хист і авторську винахідливість, а й продемонструвала справді необмежені можливості варіювання різнотипним фразеологічним матеріалом, що розкриває перед кожним талановитим письменником необмежені можливості для творчої діяльності.
Продовживши традиції класиків української драматургії І. Котляревського і Т. Шевченка у використанні фразеологізмів народнорозмовної мови, Леся Українка досягла виняткової майстерності у застосуванні фразеологічних зворотів з різними стилістико-виразовими настановами, зокрема з метою характеристики персонажів, індивідуалізації їхньої мови та досягнення гумористичного ефекту.
Наслідуючи традиції своїх видатних попередників І.П. Котляревського, у чиїх творах народно розмовна мова вперше заграла всіма барвами, і особливо Т.Г. Шевченка, у творчості якого завершився процес формування української літературної мови на народній основі, Леся Українка продовжила працювати над удосконаленням української мови в драматургічному жанрі, розв’язуючи у своїх творах ряд важливих мовних проблем, що стосувалися не тільки розвитку і збагачення словникового складу української мови, її фразеологічних засобів, а й формування і вдосконалення її художньо-зображальної системи.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ БУДЬ-ЯКИХ ПИТАНЬ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО АДМІНІСТРАТОРА САЙТУ 0501022921, natvik78@yandex.ru
Категория: 
