


Змiст:
Вступ
Розділ 1. Поняття та сутність концепції корисності
1.1. Поняття корисності, її особливості та спосіб досягнення
1.2. Загальна і гранична корисність
1.3. Функція корисності, її модифікації
Розділ 2. Практичне Застосування теорії вибору споживача і функція корисності
2.1. Модель вибору споживача на основі ординалістського підходу
2.2. Кардиналістській підхід та теорії граничної корисності блага
2.3. Дослідження поведінки споживачів в умовах становлення ринкової економіки в Україні
Розділ 3. Концепція формування моделі поведінки споживачів на основі теорії корисності
3.1. Оптимізація розподілу суспільного добробуту за допомогою інструментарію теорії корисності
3.2. Проблеми формування моделі поведінки споживача в ринкових умовах
Висновок
Література
Висновок:
Таким чином, теорія споживацького вибору заснована на припущенні, що люди ведуть себе раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб, купуючи товари і оплачуючи послуги у певному їх поєднанні. Споживачі роблять свій вибір шляхом порівняння наборів споживчих товарів і послуг. Споживачі максимізують задоволення, якого можуть досягти при обмеженому доступному їм бюджеті. Коли споживач максимізує задоволення, споживаючи деякі кількості кожного з двох товарів, гранична норма заміщення дорівнює співвідношенню цін двох товарів.
Тому однією з найскладніших проблем в мікроекономіці є проблема вимірювання корисності.
Поведінка споживача на ринку товарів зводиться до максимізації його функції корисності при заданому бюджетному обмеженні. Готовність споживача віддати певну частину свого бюджету в обмін за бажане благо називається попитом споживача на благо. Для визначення чинників, що впливають на обсяг попиту споживача, і характеру їхнього впливу в даний час існують дві фундаментальні концепції споживчого попиту: кардиналістська і ординалістська. З обох концепцій виходить, що об’єм індивідуального попиту на благо залежить від його ціни, цін інших благ і бюджету (доходу) споживача. Кількісною мірою ступеня впливу цих чинників на об’єм попиту є коефіцієнти прямої еластичності, перехресної еластичності і еластичності попиту по доходу.
Пильна увага до раціонального споживчого вибору і його виміру викликала виникнення двох протилежних напрямів у маржиналістській теорії: кардиналістського (кількісного) й ординалістського (порядкового).
Споживча поведінка розглядається з позиції кількісного (кардиналистского) та порядкового (ординалистского) підходів до вимірювання корисності.
Відповідно кількісного підходу, теорія виходить з того, що споживач порівнює корисності різних благ. Він прагне придбати на обмежений грошовий дохід такий набір благ, який дозволив би максимізувати задоволення потреб, і при цьому дотримується правила максимізації корисності, коли граничні корисності придбаних товарів та послуг у розрахунку на грошову одиницю споживача виявляються однаковими.
Раціональний споживчий вибір з позицій ординалістського підходу, прихильниками якого були В. Парето, Е. Слуцький, Дж. Хікс, визначається шляхом поєднання споживчих переваг з його бюджетними обмеженнями.
Для тих випадків, коли безпосереднє сприйняття неможливе або потрібні точні виміри, людям через особливості відображення світу в їх психіці все одно доводиться використовувати систему відносних вимірів.
Щоб виміряти масу предмета, її порівнюють з еталоном (кілограмом), відстань визначаємо, порівнюючи її з метром, для вимірювання часу еталоном є секунда і т. д. Ця нездатність людини сприймати абсолютні величини призвела зокрема до того, що кардиналістський підхід залишився в науковому минулому мікроекономіки, а ординалістський підхід у мікроекономічній теорії поведінки споживача переміг, оскільки саме він більшою мірою відповідає тому, як насправді споживач оцінює блага.
Таким чином, два неокласичних підходи надають у наше розпорядження дві протилежні думки про застосування процедур виміру величини корисності, але обидва підходи наближають нас тільки до розуміння цінності об’єктів споживання, початок міркувань про яку було покладено в працях А. Тюрго, А. Сміта, Д. Рікардо і демонструють лише один мотив діяльності людини, яка споживає, – раціональне одержання максимального задоволення.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com