


Змiст:
Вступ
Розділ і
Філософська тематика як головна тема творчості і. Бегрмана
1.1. Загальна характеристика творчої спадщини І. Бергмана
1.2. Філософська тематика – головний мотив творчості І. Бергмана
Розділ іі
Філософське кіно і. Бергмана
2.1. Проблема співвідношення релігії, духовності та совісті у фільмах Бергмана
2.2. Висвітлення проблем взаємовідносин у творчості Бергмана. Мотиви самоти, ізольованості людини
Висновок
Використана література
Додатки
Висновок:
Швеція подарувала світовому кінематографу дивного майстра Інгмара Бергмана. Його творчість найяскравіше висловила особливості скандинавського художнього мислення та світовідчуття, типового як для Швеції, так і для багатьох країн Заходу.
У цих фільмах, як «Сьома печатка», «Сунична галявина» (обидва 1957), «Осіння соната» (1978), «Джерело», «Персона», «Обличчя» (1958), «Мовчання» (1963), Бергман хіба що піддає їх сумніву, розвиває тему трагічного самотності особи у суспільстві. Бергман «виховав» чудових акторів, яких запросили зніматися до Франції, ФРН, США, - М. Фон Сюдов, І. Тулін, Б. Андерсен, Л. Ульман і. др.
Творчість Бепргмана привертає значна увага дослідників. Будучи часто невизнаним і таким, що не зрозумів сучасниками, що бачили в нім тільки блискучого стиліста і непримиренного полеміста з офіційною церквою, Бергман стає майже культовою фігурою для нового покоління скандінавських інтелектуалів, що забажали нової міри духовної свободи.
Бергман почав свій творчий шлях як театральний режисер і драматург, і пізніше, коли кіно зайняло в його житті переважаюче місце, він продовжував багато і плідно працювати в театрі. Проте характерним є той факт, що в світове мистецтво Бергман увійшов саме як кінорежисер (вірніше, як кіноавтор). Справа тут, мабуть, не тільки в тому, що кінематограф легше, ніж театр, переступає національні межі. Само кіномистецтво, яким воно сформувалося до середини століття, виявилося найбільш відповідною сферою для втілення художніх ідей, охоплюючих Бергмана.
Бергману властиво звертатися до головних і найбільш гострим проблемам сучасного духовного життя на Заході. Надзвичайна чуйність і сприйнятливість до віянь європейської художньої думки не заважає режисерові бути зв'язаним глибоким корінням з національним грунтом, з шведськими — і ширше — скандінавськими культурними традиціями.
Скандінавські країни, — писав А. У. Луначарський, — з їх населенням загартованих суворим кліматом селян і рибаків, більшою частиною поодинці ведучих боротьбу з природою, тепер, втягуючись в капіталістичний круговорот серцем своєї інтелігенції, з неймовірною глибиною переживають кризу сучасного індивідуалізму.
Сам Бергман неодноразово говорив про величезний вплив на нього творчості його співвітчизника Августа Стріндберга, від якого він сприйняв і ряд формальних прийомів драматургічної побудови і, — що набагато важливіше — деякі особливості художнього бачення світу. Слова Т. Манна про Стріндберга, про його «то гротесковою, то відштовхуючою, а потім знов і знов овіяною високою, зворушливою красою людяності», можуть бути віднесені і до Бергмана.
Не менше значення для формування художнього миру режисера мали інші, лежачі за межами власне мистецтва, враження від шведської природи і архітектури, від обстановки в будинку його отця-пастора, від урочистих церковних служб і їх прозаїчної закулісної сторони.
Бергман говорив, що, будучи сином священика, він з дитинства звик бачити виворіт життя і смерті. Поки його отець служив обідню в якій-небудь провінційній церкві, маленький Інгмар розглядав прихожан або стінні розписи або просто бродив поблизу. Враження дитинства відкладаються глибоко на дні душі, і коли багато років опісля режисер задумав «Сьому печатку», він надихався не тільки гравюрою Дюрера «Лицар і Смерть», але і наївними стінними розписами в старій шведській церкві. Бергман, творчість якого далеко від наївної безпосередності, особливо дорожить цим зв'язком: «Моя мета була малювати так, як малювали середньовічні художники, з тією ж об'єктивною зацікавленістю, з такою ж сприйнятливістю і радістю».
У ранніх картинах шведського режисера Інгмара Бергмана використаний метод неореалізму для показу труднощів, з якими зіштовхуються молоді закохані в його країні після другої світової війни. Однак Бергмана, сина капелана шведської королівської родини, цікавили також проблеми релігійної віри, страждань і смерті. Оптимістичне трактування цих тим просліджується в таких картинах, як «Сьома печатка» (1956) і «Сунична галявина» (1957), але більш пізні фільми, наприклад «Як у дзеркалі» (1961), відрізняє куди більш похмурий тон.
Середньовічний лицар (Макс фон Сюдов) грає в шахи зі Смертю (Бенгт Екерот), щоб врятувати родину від чуми (картина Інгмара Бергмана «Сьома печатка», 1956). Ця сцена була відтворена в комічному епізоді фільму «Мнимі пригоди Білла і Теда» (1991), де Смерті пропонується зіграти в цікаву гру «твістер».
Згодом Бергман зняв картини «Персона» (1966) і «Шепоти і лемент» (1972), де увага режисера зосереджена в основному на образах жінок і взаєминах між ними. Будучи і колись талановитим оповідачем, у картині «Фанні й Олександр» (1982) він торкнув майже всіх основних тем своєї творчості. Цей частково автобіографічний (заснований на особистому досвіді) фільм, немов по чарівництву, дозволяє глядачу побачити світ дорослих, нехай і лякаючий часом, очима двох дітей, що живуть в університетському містечку на рубежі XX сторіччя.
Визначним для творчості зрілого Бергмана є філософський, світоглядний підхід до дійсності. Нерв його творів проходить там, де побутові ситуації і фігури (відтворені з повною достовірністю) переносяться з життєвого плану в інше вимірювання, оповідання переходить в притчу і всі деталі наповнюються переносним, метафоричним сенсом.
Разом з тим режисер не розчиняє матеріальну, конкретно-плотську основу своїх образів в їх відвернутому, іносказанні значенні.
Своєрідність і сила зрілого Бергмана в органічному поєднанні реалістичної життєвості із сміливою ідеалізацією, навіть ідеологізацією образів.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com