22 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
70 стор.
Вартiсть:
300 грн.Змiст:
Вступ
1. Теоретичні аспекти адміністративно-територіального районування. Принципи адміністративно-територіального устрою України
1.1. Поняття адміністративно-територіального устрою. Територіальний устрій України
1.2. Розподіл міст на категорії: районного, обласного та республіканського значення
1.3. Аналіз проблем сучасного стану адміністративно-територіального устрою України
2. Характеристика адміністративно-територіального устрою Луганської області
2.1. Етапи формування поселенської мережі Луганської області
2.2. Формування районного поділу Луганської області
2.3. Сучасний адміністративно-територіальний устрій Луганської області
2.4. Проблеми адміністративно-територіального устрою Луганської області та шляхи їх вирішення
Висновки
Використана література
Додаток
Висновок:
Таким чином, незважаючи на те, що Україна є унітарною республікою з ускладненою системою адміністративно-територіального поділу, є всі підстави стверджувати, що цей поділ не простий і він відтворює складність соціально-економічних та політичних процесів, які є на теренах України. Водночас динамічний розвиток перетворень у нашій державі буде чинником новелізації системи і структури адміністративно-територіального поділу і прийняття нового законодавства з цього питання.
Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому. Величезна, практично незаселена територія отримала історичну назву “Дике поле”, відділяла Руську державу від Кримського ханства. З XVI ст. в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З’являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст. тут почала утворюватися нова історична область – Слобідська Україна. Наприкінці XVII ст. Розпочався значний для того часу видобуток кам’яного вугілля в районі Лисичанська.
Луганська область утворена 3 червня 1938 року, до 1990 року називалась Ворошиловградська область.
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.05.1990 N 9169-XI «Про перейменування міста Ворошиловграда і Ворошиловградської області»
Указ Президиума Верховного Совета СССР о разделении Донецкой области УССР на Сталинскую и Ворошиловградскую
Розташована в східній частині України, в басейні середньої течії Сіверського Дінця. На північному сході та сході межує з Білгородською, Воронезькою і Ростовською областями Росії. На заході з Донецькою і Харківською областями України.
Луганська область має давню історію. Перші пам'ятки відносяться до палеолітового часу. В епоху міді-бронзи тут мешкали скотарські та землеробські племена, які залишили після себе численні курганні могильники та поселення. Пізніше тут мешкали кіммерійці, скіфи та сармати, по території кочували тюркські племена.
Після татаро-монгольської навали довгий час територія була малозаселена і навіть мала назву "Дике поле". Інтенсивне заселення почалося в XVII сторіччі після закінчення визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Запорізькі козаки створювали свої зимівники, будували села і слободи селяни з лівобережної та правобережної України, з центральних губерній Росії.
У середині XVIII сторіччя поселилися колоністи-виходці з Балкан, в основному, православного віросповідання - серби, молдавани. Тоді- і виникла адміністративно-територіальна одиниця - Слов'яносербія.
У першій половині XIX сторіччя землі області входили до різних губерній: Старобільський повіт - до Харківської, Слов'яносербський та Бахмутський повіти - до Катеринославської; до складу війська Донського входили землі Станично-Луганського, Свердловського, Антрацитівського районів. До складу Воронезької губернії входила частина Біловодського району.
У першій чверті XVIII сторіччя почалися роботи з дослідження в краї покладів кам'яного вугілля, перші промислові розробки якого було розпочато в 1790 році в районі Лисячого Байраку (Лисичанськ) для потреб Чорноморського флоту.
У 1796 році починається будівництво Луганського ливарного заводу, робітниче селище якого згодом переросло в сучасне м. Луганськ. У жовтні 1800 року завод дав перший чавун. Для виплавки металу вперше в Росії було застосовано кокс, випалений у Лисичанську. З цього часу Луганщина інтенсивно розвивалась як вугільно-металургійний комплекс.
У 1895 році в Луганську споруджується патронний, у 1896 році -паровозобудівний заводи. У ці роки почали діяти емалювальний, спиртоочисний, пивоварний, шкіряний та інші заводи.
У червні 1938 року була заснована Ворошиловградська область, до складу якої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких - 65,8 % сільського населення, 34,2 % - міського. У 1958 році вона перейменована в Луганську, у 1970 році - у Ворошиловградьску, а з 1990 року - знову в Луганську область.
Протягом останніх 100 років, завдяки енергійному розвитку України в цілому, Луганська область перетворилась на регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торгівельними інфраструктурами.
З метою об’єднання в одне ціле вугільних районів басейна у лютому 1919 р. було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ, яку 3 червня 1938 р. було розділено на Сталінську і Ворошиловградську. В 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська.
Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.
Історія формування Луганської області – це перш за все історія заселення землі, що колись була “Диким полем”. З особливостями цього історичного процесу пов’язані специфічні риси портрета регіону:
1. Формування населення міст тут відбувалося не за рахунок навколишніх сіл, а через міграцію із зовні. Тож урбанізація на Луганщині, так би мовити, первинна, зв‘язки між містом та селом тут значно менші, і тому менш впливові аграрні ідеологічні постулати.
2. Населення промислового півдня області сформовано за рахунок тривалих у часі поліетнічних міграцій з України, Росії та багатьох інших країн. Через це тут створилося своєрідна стабільна й толерантна міжнаціональна спільнота, серед якої майже не находять відгуку ідеї національного спрямування.
3. Хоча більшість населення області є етнічними українцями, але населення південної промислової частини області формувалося достатньо довгий час, кількома хвилями, в умовах панівної ролі російської мови. Звичайно, що цей район є майже виключно російськомовним
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
