перейти на сайт>>

Актуальні проблеми охорони праці за законодавством України

ID роботи: 3242
Тип роботи:
Об'єм: 111 стор.
Вартiсть: 300 грн.


Змiст:

Вступ
Розділ 1. Юридичний зміст та соціальні функції взаємовідносин у сфері охорони праці
1.1. Поняття, правова природа охорони праці та її значення в трудовому праві
1.2. Право робітника на охорону праці як провідний фактор формування трудових правовідносин в умовах ринку
1.3. Зобов’язання власника та працівника по забезпеченню охорони праці
1.4. Атестація робочих місць як засіб колективного та індивідуального захисту прав робітників на безпечні умови праці
Розділ 2. Визначення проблем охорони праці на сучасному етапі
2.1. Правове регулювання матеріальної відповідальності власника по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівнику
2.2. Проблеми відшкодування моральної шкоди, заподіяного працівнику пошкодженням здоров’я
Розділ 3. Шляхи вДосконалення законодаства України щодо охорони праці на підприємствах
3.1. Основні напрями удосконалення організаційно-правових норм законодавства щодо охорони праці
3.2. Концепція кодифікації законодавства України про охорону праці
Висновки
Список використаної літератури



Висновок:

Отже, досліджуючи питання правового регулювання охорони праці в Україні ми з‘ясували, що основними нормативно-правовими актами в цій сфері є по перше Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про охорону праці” (центральний нормативно-правовий акт у сфері регулювання даних правовідносин), основи законодавства України про охорону здоров‘я, спеціальні положення, правила, стандарти, інструкції тощо.
Науково-технічний прогрес вносить принципові нововведення у всі сфери сучасного матеріального виробництва, при цьому докорінним чином змінюються знаряддя та предмети праці, методи обробки інформації, що в свою чергу змінює умови праці.
В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань займаються: Національний науково-дослідний інститут (НДІ) охорони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.
Слід зазначити, що закон України “Про охорону праці" визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив основні принципи державної політики в галузі охорони праці. За роки, що минули з часу прийняття Закону, зроблено для реалізації цих принципів:
— створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України. Вона розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей на виробництві, організовує контроль за виконанням відповідних законодавчих актів і рішень Уряду України, координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади з цих проблем;
— створено Державний комітет по нагляду за охороною праці, якому передано від профспілок державний нагляд за дотриманням законодавства про охорону життя і здоров’я працівників в усьому народному господарстві, доручено комплексне управління охороною праці на державному рівні.
В Україні були розроблені і, в основному, виконані перші Національна галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення стану умов, безпеки праці і виробничого середовища. У теперішній час йде реалізація Національної, галузевих та інших програм з охорони праці. Фінансування програм здійснювалось із спеціально створених відповідних фондів охорони праці. Такі фонди були запроваджені Законом “Про охорону праці” вперше. Зазначені фонди певною мірою стали економічною основою для поліпшення стану безпеки і гігієни праці.
Створено Національний науково-інформаційний навчальний центр охорони праці, виходить щомісячний науково-виробничий журнал “Охорона праці”. Завершується створення єдиної автоматизованої інформаційної системи охорони праці, яка спрямована на підвищення ефективності управління охороною праці в масштабі всієї країни. Створюється національне законодавство про охорону праці. Здійснюється заходи щодо використання в ньому конвенцій і рекомендацій МОП, директив Європейського Союзу, налагоджується більш тісні контакти з питань нормотворчої діяльності з Росією, Німеччиною, Великобританією, іншими країнами.
Але, незважаючи на прийняті міри, обстановка в країні з охороною праці й технікою безпеки як і раніше залишається напруженою. Зайнятість і безробіття є найбільш гострими економічними й соціальними проблемами ринкової економіки. У цілому ситуацію в сфері зайнятості в Україні фахівці характеризують як кризову. Це викликано розвалом фінансової системи, падінням обсягів виробництва й т.д. Безробіття в Україні набуло масовий характер, і являє реальну загрозу для розвитку суспільства, є основним чинником розгляду бідності й деградації населення.
Найбільші втрати реальних робочих місць спостерігаються на підприємствах військово-промислового комплексу, у машинобудуванні, у легкій промисловості, у сільськогосподарському секторі й ін. У першу чергу поповнюють армію безробітних громадяни з обмеженою можливістю працевлаштування: жінки, що мають дітей, молодь, особи перед пенсійного віку, військовослужбовці, звільнені з армії й не мають цивільної спеціальності, інваліди й ін.
Багато роботодавців і керівники підприємств й організацій у погоні за прибутком у порушення вимог закону не створюють на робочих місцях здорові й безпечні умови праці, що породжує виробничий травматизм. Більше того, у ряді регіонів на підприємствах, переважно приватної й змішаної форм власності, допускаються неодиничні випадки приховання від обліку й розслідування нещасних випадків на виробництві, у тому числі нерідко з важким і смертельним результатом. У результаті загальний стан з охороною праці на підприємствах й в організаціях України продовжує залишатися вкрай тривожним. Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку підприємств, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів по трудовому каліцтву торік перевищила 150 000, а пенсіонерів у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку — 50 000 осіб.
Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язання з цим, сьогодні становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в промисловості, а в окремих галузях і регіонах — від 15-30 відсотків. Особливо гостро ці проблеми відчуваються на підприємствах галузей з високим рівнем професійного ризику. Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.
Пріоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, спрямовані не на здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг.
Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та методів профілактичної роботи, до яких зокрема можна віднести:
— введення такого механізму управління охороною праці, коли роботодавцям буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці на підприємствах);
— забезпечення надійного фінансування витрат, пов‘язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника;
— організація надійної системи медичної, професійної та соціальної реабілітації потерпілих на виробництві;
— підвищення рівня усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Таким чином, можна сказати, що державну політику по охороні праці варто розвивати далі, визначивши конкретні механізми реалізації трудових прав категорій працівників, а також видна необхідність систематизувати норми, що регулюють особливості їх праці та розширення використання норм локального характеру, що дозволяє особливості охорони праці конкретного підприємства відбити в колективних договорах.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: