


Змiст:
Вступ
Розділ
Теоретичні основи взаємодії днз з батьками
1.1. Функціональні, змістові, структурні ознаки або характеристики поняття „взаємодія”
1.2. Організація взаємодії ДНЗ з батьками у період становлення системи дошкільної освіти в Україні
1.3. Організація і умови взаємодії ДНЗ з батьками у воєнні та післявоєнні роки
1.4. Характеристика змісту та форм взаємодії ДНЗ з батьками в радянський період розвитку дошкільної освіти (60-90 рр.)
1.5. Проблема взаємодії ДНЗ з батьками в педагогічній спадщині видатних педагогів
Розділ
Сучасні підходи до організації взаємодії днз з батьками
2.1. Соціальна характеристика сучасного родинного та суспільного виховання
2.2. Досвід дошкільних закладів Луганщини з організації взаємодії ДНЗ з батьками
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
Висновок:
1. У магістерській роботі комплексно досліджено та обґрунтовано необхідність тісної співпраці ДНЗ з родинами; проаналізовано стан проблеми в педагогічній теорії та практиці, окреслено напрями транспозиції здобутків учених в технології сучасної дошкільної освіти.
2. Відповідно, методичне керівництво роботою ДНЗ з сім’єю означено як складова частина керівництва всією методичною роботою яка проводиться у дошкільному навчальному закладі. Воно покликане забезпечити розвиток форм співпраці з родинами, покращити зміст роботи з батьками вихованців, його методів, внести в співпрацю з сім’ями цілеспрямованість та систематичність, зробити її доступною з врахуванням особливостей різних сімей.
3. Доведено, що методичне керівництво роботою ДНЗ з родинами вихованців віддзеркалює нагальні потреби педагогів і батьків в утвердженні цінностей засад очного змісту як визначальних регуляторів між особистісного спілкування і співіснування на різних етапах цивілізаційного простору кожного суспільства.
4. Охарактеризовано форми та методи співпраці ДНЗ з сім’єю.
5. Визначено напрями та педагогічні умови успішної взаємодії сучасного дошкільного навчального закладу і батьків вихованців.
6. На практиці перевірено роботу методичного керівництва з означеної проблеми. Визначено, що така робота є складною за змістом, виокремлюється чіткою структурою, вимагає системності і послідовності виконання, однак при правильній побудові дає очікуваний результат, очевидність якого є найпереконливішим засобом виховання.
7. З’ясовано, що в основу роботи методичного керівництва ДНЗ з сім’єю закладено пошукові методи, тобто такі, які об’єднують в трансформований варіант безпосередні й опосередковані знання, в яких інформація дидактично перероблена і викладена в доступній для батьків формі та змісті на основі врахування рівня розуміння означеної проблеми з боку адміністрації ДНЗ.
В даний час необхідність суспільного дошкільного виховання не викликає ні у кого сумнівів. Останніми роками до дошкільних установ пред'являються підвищені вимоги. Відносини дошкільної установи з сім'єю повинні бути засновані на співпраці і взаємодії за умови відвертості дитячого саду всередину (залучення батьків до освітнього процесу дитячого саду) і назовні (співпраця ДНЗ з розташованими на його території соціальними інститутами: загальноосвітніми, музичними, спортивними школами, бібліотеками і так далі).
Якщо в радянський період наша держава всіляко підкреслювала соціальну функцію дошкільної установи - звільнення жінки-матери для участі в суспільному виробництві, то сьогодні в розділ кута ставиться педагогічна функція дошкільної установи: як виховують, чому учать, наскільки успішно готують до школи. Практичні працівники шукають нові, нетрадиційні форми співпраці з батьками; йде перебудова системи дошкільного виховання, і в центрі цієї перебудови коштують гуманізація і деідеологізація педагогічного процесу.
Основна мета всіх форм і видів взаємодії ДНЗ з сім'єю - встановлення довірчих відносин між дітьми, батьками і педагогами, виховання потреби ділитися один з одним своїми проблемами і спільно їх вирішувати. Використання структурно-функціональної моделі взаємодії дошкільних освітніх установ і сім'ї по питаннях розвитку дитини, що складається з інформаційно-аналітичного, практичного і контрольно-оцінного блоків, дозволяє найефективніше використовувати нетрадиційні форми взаємодії ДНЗ з сім'єю.
Досвід роботи з батьками експериментальної групи довів, що в результаті формуючого експерименту позиція як батьків, так і вихователів стала гнучкішою. Тепер вони не глядачі і спостерігачі, а активні учасники різних заходів. Тата і мами відчувають себе компетентнішими у вихованні дітей. Більшість батьків почали цілеспрямовано займатися проблемами виховання дошкільників. Їх цікавлять проблеми патріотичного, етичного і естетичного виховання дітей, їх культура поведінки, залучення дітей до культурних цінностей. Як показали результати анкетування, ці проблеми цікавлять 70% батьків експериментальної групи (до формуючого етапу - 10%). Всі батьки експериментальної групи читають педагогічну літературу (40% - регулярно) і періодику, присвячену проблемам виховання дошкільників (60% - регулярно). До формуючого етапу - по 10% регулярно. Після проведення заходів з батьками в ході формуючого етапу більшість (80%) з великим інтересом хотіли б брати участь в житті дитячого саду (до формуючого етапу - 10%). Батьки виявили бажання проводити кухлі: "Орігамі", "Ліплення з солоного тесту", "Юний технік", "Умілі руки", "Юний спортсмен" - 60%. До формуючого етапу - всього 10%.
Позиція ж батьків контрольної групи майже не змінилася: батьки показують недостатні знання і уміння в області виховання дітей дошкільного віку, проявляють мало активності у взаємодії з ДНЗ по проблемах дитячого виховання і розвитку. Таким чином, використання нетрадиційних форм взаємодії дошкільної установи з сім'єю сприяє підвищенню ефективності роботи з батьками.
Сучасні дитячі дошкільні заклади стають відкритими для батьків, дітей і громадськості. Вони все більше уваги приділяють освіті та вихованню батьків, вважаючи це одним із принципово важливих чинників успішного розвитку і виховання дітей. Вплив дошкільних закладів на розвиток педагогічної культури батьків буде ефективним, якщо відповідатиме таким критеріям, як:
спрямованість і адресованість;
оперативний зворотний зв'язок;
індивідуалізація педагогічного впливу.
Форми роботи з батьками можуть бути колективними, індивідуальними, наочно-інформаційними. До колективних форм роботи належать батьківські збори (групові та загальні), на яких обговорюються проблеми життєдіяльності групи і дитячого садка; зустрічі з батьками; вечори запитань і відповідей; засідання «круглого столу» з дискусійних проблем; заняття-тренінги, покликані навчити батьків правильно організувати спілкування і спільну діяльність з дитиною; спільні з дітьми, батьками і вихователями свята і розваги; виставки спільних робіт батьків і дітей; дні відкритих дверей; школи для батьків; сімейні (домашні) педради, які проводять у батьків вдома; батьківські конференції.
Індивідуальні форми роботи охоплюють індивідуальні бесіди і консультації (проводять, як правило, вранці і ввечері, коли батьки приводять дитину в дитячий садок або забирають додому), відвідування дітей вдома; залучення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога вихователю: виготовлення іграшок, посібників, допомога у проведенні екскурсій, культпоходів тощо).
Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; реклама книг, публікацій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного виховання.
Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.
Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі, засіданні дискусійного клубу).
Дослідження довело, що доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей.
У роботі дошкільного закладу з батьками істотне значення має спрямування педагогічної самоосвіти батьків, стимулювання прагнення і вміння поповнювати свої педагогічні знання і після вступу дитини до школи.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com