перейти на сайт>>

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага, надлишок та дефіцит товарів на ринку

ID роботи: 5487
Тип роботи:
Об'єм: 45 стор.
Вартiсть: 80 грн.


Змiст:

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи рівноваги сукупного попиту і сукупної пропозиції

1.1. Попит, пропозиція та їх взаємодія

1.2. Ринкова рівновага та її характеристика

1.3. Ціна ринкової рівноваги та функціонування ринку

Розділ ІІ. Застосування моделі «сукупний попит – сукупна пропозиція» для аналізу економіки України

2.1. Тенденції у структурі попиту та пропозиції в Україні

2.2. Аналіз чинників формування попиту та пропозиції в Україні

2.3. Вплив бюджетної політики держави на зміни в сукупному попиті та сукупній пропозиції в економічній системі України

Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА СУКУПНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ В УКРАЇНІ та перспективи їх вирішення

3.1. Проблеми досягнення ринкової рівноваги в Україні

3.2. Заходи тактичної політики щодо стабілізації економічних процесів в Україні

Висновок

Література



Висновок:

Сучасна ринкова економі­ка являє собою складний організм, що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, ко­мерційних, фінансових та інформаційних структур, що взаємодіють на фоні розгалуженої системи пра­вових норм бізнесу і об’єднуються єдиним поняттям – ринок.

Питання нормалізації споживчого ринку сьогодні для багатьох регіонів світу, у тому числі й нашої держави, є надзвичайно актуаль­ним. В економіці України проблема збалансованос­ті попиту й пропозиції, споживчого ринку в цілому породжується диспропорціями відповідних підроз­ділів суспільного виробництва. Колишня командно-адміністративна система відвернула виробництво від потреб людини, підпорядкувала його інтересам воєнно-промислового комплексу.

В даний час магістральним напрямом антикризових заходів має стати державна фінансова підтримка найбільш слабких сегментів фінансової системи, стимулювання попиту і зниження ринкових ризиків. На нинішньому етапі розвитку протидія кризі за рахунок бюджетної консолідації розглядається країнами групи G20 і МВФ тільки як «точкові», обмежені в часі і сфері дії. Вони неефективні, оскільки ведуть до зниження рейтингів країн і корпорацій. Жорстка політика загрожує послабленням економік і падінням темпів зростання, що фактично збільшує боргове навантаження в реальному виразі. Тому першочерговим завданням є стимулювання попиту за стримування інфляційних очікувань, у тому числі адміністративними методами. На даний час заходи щодо фінансового стимулювання практично одночасно застосовують ЄС, США, Японія, Великобританія. З країн, що розвиваються, низка держав, зокрема, Бразилія знизили процентні ставки, Росія знизивши вартість кредитів РЕПО, оголосила про збільшення бюджетних витрат в 2012 р. на 14,5 %. Китай знаходиться у стадії завершення періоду посилення кредитно-грошової політики.

Тільки позитивна динаміка попиту спроможна пожвавити макроекономічну динаміку, відновити фондовий ринок, підтримати позитивні темпи інвестиційного процесу, але водночас – прискорити інфляцію. Натомість спроби вирішити бюджетні проблеми жорсткими заходами посилять спад в економіці, погіршать економічні очікування і приведуть до негативного перегляду ринком фінансових можливостей держав, корпорацій, споживачів. Така ситуація не оздоровить економіку, а лише посилить негативний вплив кризи. Крім того, оновлення вимагають підходи до вирішення боргової проблеми. Загострення економічної ситуації в країнах, що розвиваються, викличе нову хвилю боргових і бюджетних проблем в розвинених країнах. Ефект від такої кризи буде аналогічний ефекту від дефолту США і низки країн ЄС. Тому принципом антикризової політики має стати об’єднання зусиль країн у вирішенні боргової проблеми і стимулюванні позитивної економічної динамки.

Забезпечення фінансової стабільності під час розширеного фінансування процесів економічного зростання потребує принципово нового підходу до управління фінансовою системою з метою підтримання її збалансованості та стійкості:

відновлення цілісності економічної і фінансової систем шляхом усунення структурних диспропорцій; цілеспрямованого формування майбутніх структурних характеристик економічної й фінансової систем на основі врахування майбутніх ризиків, формування захисних і стабілізаційних механізмів;

забезпечення стабільних темпів інфляції на основі створення умов для нарощування пропозиції товарів і послуг через розвиток конкуренції, вдосконалення ринкової інфраструктури, комплексного застосування заходів грошово-кредитної, податкової, конкурентної, структурної політик;

зміни структури джерел грошової пропозиції на основі збалансованого платіжного балансу, що мінімізує вплив валютного каналу грошової пропозиції;

становлення національного фінансового капіталу шляхом створення гнучкої та ефективної інституційної системи мобілізації і розміщення позичкових капіталів, заохочення сполучення капіталів комерційних банків і промислових підприємств;

підвищення норми нагромадження за розробки дієвих механізмів спрямування нагромаджених фінансових, технологічних та організаційних ресурсів на інноваційні цілі;

оновлення курсового режиму, що забезпечить достатню гнучкість валютного курсу для забезпечення балансу між стимулюючим ефектом девальвації та стабілізуючим ефектом ревальвації;

розвитку системи макропруденційного нагляду, моніторингу і попередження системних ризиків за недопущення суттєвого зростання регулятивних витрат такого нагляду;

послаблення боргового навантаження шляхом розробки та реалізації політики погашення зовнішніх боргів.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: