перейти на сайт>>

Витрати підприємства як об’єкт управління

ID роботи: 9174
Тип роботи:
Об'єм: 46 стор.
Вартiсть: 120 грн.


Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУ

1.1. Поняття витрат підприємства

1.2. Класифікація витрат як передумова організації управління підприємством

1.3. Поведінка та розподіл витрат: значення в управлінському обліку

1.4. Оцінка залежності між витратами, обсягом діяльності та прибутком

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. ВИРІШЕННЯ НАСКРІЗНОГО ЗАВДАННЯ З УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ І ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Умова практичної частини

При виконанні задачі необхідно:

1. Розрахувати відсутні суми, заповнивши таблиці довільної форми.

2. Провести розподілення окремих видів витрат: виробничих (по видам виробництв), загальновиробничих, адміністративних, збутових, інших витрат операційної діяльності, фінансових витрат.

3. Визначити суму фактичної собівартість випущеної готової продукції та відхилення від планової суми собівартості продукції, а також собівартість реалізованої продукції (результати надати у вигляді звітних калькуляцій по окремим видам виробництв та в цілому по загальній сумі собівартості).

4. Визначити загальну суму витрат підприємства.

5. Заповнити перший та другий розділи форми №2 “Звіт про фінансові результати підприємства” та визначити суму чистого прибутку (збитку) підприємства.

6. Провести аналіз ефективності управління ресурсами і витратами підприємства

7. Надати окремі управлінські рішення, що підвищення ефективності управління ресурсами і витратами підприємства. 

Вхідні данні:

ТОВ “Делікатес” має наступні виробництва: цех №1 по підготовці фаршу; цех №2 з виробництва ковбасних виробів; ремонтно-механічний цех; енергетичний цех.

Виробництво продукції здійснюється цехами основного виробництва в двох переділах: 1 – підготовка фаршу, 2 – виробництво ковбасних виробів.

Ремонтно-механічний цех виконує роботи з ремонту устаткування  і виготовляє запасні частини для нього. У звітному періоді виконуються замовлення:

№1 – ремонт устаткування цеху №2

№2 – ремонт устаткування цеху №1

Енергетичний цех забезпечує цехи та служби тепловою енергією.

Підприємство має магазин фірмової торгівлі на орендованій площі.

Облік витрат на виробництво по цехам основного виробництва ведеться попроцесним методом, по ремонтно-механічному цеху – позаказним методом, по енергетичному цеху – простим методом.

Нарахування амортизації активної частини основних засобів проводиться:

методом зменшення залишкової вартості

Амортизація легкового автомобіля, офісних меблів, обчислювальної техніки та нематеріальних активів (комп’ютерна програма) за всіма варіантами нараховується прямолінійним методом.

Управлінський облік запасів ведеться наступними методами:середньозваженої вартості

Розподіл загальновиробничих витрат між витратами на виробництво та собівартістю реалізованої продукції здійснюється пропорційно нормальної потужності, яка становить:

......

2.2. Вирішення практичної частини.

2.3. Оцінка ефективності управління ресурсами і витратами досліджуваного підприємства.

2.4. Рекомендації щодо підвищення ефективності управління ресурсами і витратами досліджуваного підприємства

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Висновок:

Класифікація витрат передбачає групування витрат у відповідні групи, які складаються з однорідних за своїм змістом або близьких між собою витрат. Тому в економічній літературі і на практиці класифікують витрати за різними ознаками.

Витрати – це  зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшен­ня капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками). Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Необхідність виділення різних класифікацій витрат зростає з ускладненням господарської діяльності підпри­ємства. Класифікація витрат є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами. В  ринкових умовах класифікація витрат повинна переглядатися та модернізуватися відповідно до нових завдань часу.

Підвищення ефективності управління витратами виробництва зумовлює необхідність обґрунтування раціональної їх структури, удосконалення методів обліку і контролю, забезпечення відповідної мотивації зниження витрат. Таку систему управління ви­тратами можна сформувати на основі ряду завдань. Основними з них є визначення:

 величини витрат виробництва підприємства в короткостроковому та довго­строковому періодах;

 розміру витрат виробництва підприємства залежно від обсягів виробництва;

 зміни витрат виробництва в часі;

 прогнозу витрат виробництва з урахуванням змін попиту на продукцію підп­риємства та ситуації на ринках збуту тощо.

Надзвичайно важливою є правильна організація обліку витрат для контролю руху продукції, збереженості та раціонального використання матеріальних цінностей і май­на підприємства в цілому. Облік витрат передбачає спостереження, іденти­фікацію, вимірювання та реєстрацію фактів витрачання ресурсів у процесі господарсь­кої діяльності підприємства. Основною метою організації обліку витрат є створення інформаційної бази для здійснення аналізу витрат та прийняття управлінських рішень. Аналіз витрат проводиться з метою визначення обґрунтованості понесених витрат та оцінки впливу окремих факторів на їх величину. Результати аналізу дають змогу ви­явити резерви зниження витрат підприємства та причини перевитрат, а також визначи­ти базу для планування витрат.

Аналітику, який розуміє поведінку витрат, необхід­но оцінити чи принесе прибуток ціна, яку пропонує клієнт (постійні витрати будуть покриті доходом від традиційних замовлень, ціна одиниці нового замовлення має як мінімум покрити змінні витрати, з ним пов’язані).

Дані про види, обсяги і поведінку витрат необхідні для обґрунтованого прийняття більшості фінансових і управлінських рішень, зокрема, щодо оцінювання чинників рентабельності, формування портфеля замовлень та інвестиційного портфеля, планування напрямків і обсягів діяльності, ціноутворення, управління обмеженими запасами тощо.

Для багатьох рішень, які приймаються на короткий проміжок часу або у ситуаціях, коли мають місце деякі відхилення від традиційних параметрів діяльності нерелевантними є постійні витрати, оскільки вони не змінюють своєї поведінки на короткому інтервалі, а менеджери їх не змінюють протягом такого інтер­валу. Наприклад, приватний підприємець здійснює свій ресто­ранний бізнес у власному приміщенні. Із-за зниження попиту на послугу підприємства харчування розглядається можливість продовжувати цей бізнес у орендованому приміщенні, яке менше за розмірами і витрати на його утримання удвічі менші. Наявність такої альтернативи не означає, що власник продасть нерухомість, щоб скоротити витрати. Тобто постійні витрати на утримання нерухомості не братимуться до уваги при розгляді питань з оптимізацією витрат при спаді активності діяльності.

Якщо збільшення обсягів діяльності вимагає нових основних засобів, планується зміна податку на майно, то в розрахунки необхідно брати інформацію про постійні витрати.

Обґрунтування  моделі поведінки витрат на основі диференційованого підходу до групування витрат на постійні та змінні дозволяє удосконалити процеси прийняття та реалізації управлінських рішень. Зокрема, такий підхід є основою формування бюджетів, встановлення ціни реалізації, обґрунтування доцільності прийняття додаткового замовлення, вибору форми оплати праці тощо.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: