19 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
32 стор.
Вартiсть:
50 грн.Змiст:
Вступ
1. Виховання як цілісна система
1.1. Сутність процесу виховання. Характеристика процесу виховання як система
1.2. Умови та принципи побудови виховної системи
1.3. Особливості виховного простору
2. Сучасні виховні системи та технології навчального закладу
2.1. Структура виховної системи сучасного навчального закладу
2.2. Етапи розвитку виховної системи
2.3. Характеристика критеріїв розвиненості вихованої системи навчального закладу
Висновок
Список використаної літератури
Висновок:
Отже, можна дійти висновку, що індивідуалізація може бути забезпечена за рахунок: проектування особистості кожного учня з урахуванням його здібностей, талантів, інтересів, стану здоров'я; розвитку самосвідомості кожного учня; введення в життя учнівського колективу індивідуально значущих видів діяльності; включення учнів в діяльність колективу в “престижних” ролях, реалізація яких виявилася б для них успішною; формування зацікавленості всіх до світу кожної особистості. [13, с.13]
Становлення школи нового типу є багатоманітним і складним процесом, який складається з великої кількості взаємопов`язаних елементів. Але, з іншого боку, перед педагогічним колективом такої школи відкривається широкий простір для втілення в життя і навчальну практику прогресивних ідей, нових освітніх технологій, сучасних форм і методів організації навчально-виховного процесу.
Виховна система відображає один з найбільш фундаментальних фактів педагогічної дійсності: виховання стає функцією соціального організму – колективу школи. Тобто, якщо раніше безпосереднім учасником педагогічного процесу вважався учитель-вихователь, який визначав смисл того, що відбувається у тій чи іншій педагогічній ситуації, то в умовах виховної системи оцінку сутності цих ситуацій здійснюють самі її учасники, керуючись прийнятими в ній нормами і цінностями. Виховна система як цілісний соціальний організм з власною логікою функціонування і розвитку створює, таким чином, умови для здійснення процесів самоорганізації і саморегуляції, інтегрує і гармонізує з цією метою всі необхідні шляхи, обсяги і засоби виховання [21, с.81].
Разом з тим, виховна система школи вважається відкритою, оскільки не може плідно розвиватися, знаходячись ізольовано від соціального оточення. ЇЇ обов’язок полягає в забезпеченні вихованцям широкого контакту із соціумом. Саме об’єкти соціального оточення часто стають реаліями, на основі яких створюється взаємодія школи із соціумом – природним, соціальним, екологічним, культурним. На базі взаємодії школи із середовищем створюється певний територіальний виховний простір, який сприяє виведенню виховної системи за межі навчального закладу, включенню її в педагогічне освоєння найближчого оточення й перетворенню його у чинник виховання дітей і дорослих.
Зміст взаємодії тих чи інших закладів освіти в найближчому соціумі визначається видом, характером, напрямком діяльності, яка є провідним чинником установлення не тільки зовнішніх взаємовідносин, але й відповідає внутрішнім потребам розвитку виховної системи.
Отже, якщо розглядати сутність виховання як управління процесом розвитку особистості, яким передбачається створення умов, необхідних для максимального розвитку потенційних можливостей кожного суб’єкта цього процесу, то організація взаємодії соціальних інститутів середовища, визначення її мети, змісту, показників результативності є найважливішими аспектами цього управління.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
