Тип роботи:
Об'єм: 32 стор.
Вартiсть: 90 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Ген як одиниця генетичної функції
1.1. Ген як фактор спадковості
1.2. Поняття та властивості гену
Розділ ІІ. Закономірності успадкування ознак та взаємодія генів
2.1. Загальна характеристика механізму взаємодії генів
2.2. Взаємодія алельних генів
2.3. Взаємодія неалельних генів
2.4. Плейотропія
Розділ ІІІ. Особливості передачі генетичної інформації на організменому рівні
3.1. Генетична інформація на організменому рівні
3.2. Наслідування моногенних та полігенних ознак
Висновок
ЛІТЕРАТУРА
Висновок:
Отже, ген – це спадковий фактор, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки молекули нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), що кодує первинну структуру поліпептиду, молекули транспортної чи рибосомальної РНК або взаємодіє з регуляторним білком.
Ген – це фрагмент молекули ДНК, що кодує:
- структуру білка,
- рРНК
- або тРНК.
Гени поділяють на структурні, які кодують структуру білків і рибонуклеїнових кислот, та регуляторні, що слугують місцем приєднання ферментів та інших біологічно активних сполук, які впливають на активність структурних генів і беруть участь у процесах реплікації ДНК і транскрипції. Розміри регуляторних генів, як правило, незначні - кілька десятків пар нуклеотидів, структурних - сотні й тисячі нуклеотидів.
Молекулярно-генетичні дослідження показали, що один ген може визначати формування кількох ознак. Здатність гена впливати на формування кількох ознак назвали плейотропною дією гена. Завдяки плейотропній дії спадкові хвороби спричинені мутацією одного гена можуть мати кілька клінічних симптомів враження різних органів і тканин. У той же час мутації неалельних генів можуть спричинювати однаковий клінічний прояв. Схожі зміни фенотипів, спричинені мутаціями різних неалельних генів, отримали назву генокопій. Явище плейотропії і генокопії надзвичайно поширені серед спадкових хвороб людини.
Успадкування ознак у ряду поколінь забезпечується передачею генів. Кожна ознака організму пов’язана із функціонуванням визначеного білка.
Хоча генетичні особливості відіграють надзвичайно велику роль у появі, розвитку, функціонуванні та поведінці організмів, кінцевий результат (сукупність ознак та особливих властивостей організму) є поєднанням генетичних чинників із умовами в яких відбувається розвиток організму. Наприклад, спадковість відіграє значну роль у формуванні такої ознаки, як зріст людини, проте, особливості харчування та інші умови (напр. фізична активність, специфічні вправи тощо), можуть у значній мірі модулювати зазначену ознаку в залежності від умов.
Домінантні гени з різних алельних пар підсилюють прояв однієї і тієї ж ознаки називаються полімерними. Взаємодія таких генів у процесі формування ознаки називається полімерією.
За допомогою полімерних генів успадковуються кількісні або полігенні ознаки. Полімерні гени позначають однією буквою латинського алфавіту з цифровим індексом - А1А1А2А2А3А3. Полімерія відкрита і вивчена шведським генетиком Нільсоном-Еле в 1908 р. при вивченні спадкування забарвлення зерна в пшениці. Важлива особливість полімерії - підсумовування дії неалельних генів на розвиток кількісних ознак.
Біологічне значення полімерів: полігенних ознаки більш стабільні, ніж моногенних. Організм без полімерних генів був би вкрай нестійкий: будь-яка мутація призводила б до різкої мінливості.
У людини багато морфологічних, фізіологічних та патологічних особливості визначаються полімерними генами: зріст, вага, величина артеріального тиску, основний обмін, пігментація шкіри, статура, тривалість, розвиток розумових здібностей, схильність до гастритів, ожиріння, цукрового діабету, шизофренії, несприйнятість до інфекційних. захворювань.
Розвиток полігенних ознак у людини підкоряється загальним законам полігеного успадкування і залежить від умов зовнішнього середовища.
Ці ознаки при сприятливих умовах середовища можуть і не проявитися або проявитися в незначній мірі. Цим полігенно-спадкові ознаки відрізняються від моногенних.
Змінюючи умови середовища, можна значною мірою забезпечити профілактику ряду полігенних або мультифакторіальних захворювань.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com