9 Червня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
44 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Сутність екологічного туризму та його роль щодо подальшого розвитку туристичної галузі
1.1. Передумови виникнення та розвитку екологічного туризму у світі
1.2. Поняття, ознаки та види екологічного туризму
РоздІЛ ІІ. Характеристика основних регіонів екологічного туризму світу
2.1. Ресурси екологічного туризму у Європі
2.2. Об’єкти екологічного туризму Американського континенту
2.3. Екологічний туризм на Африканському континенті
2.4. Території екологічного туризму в Азіатському регіоні
2.5. Географія екологічного туризму в Австралії
Розділ ІІІ. Забезпечення сталого розвитку екологічного туризму у світі
3.1. Тенденції розвитку екологічного туризму у світі
3.2. Формування ефективної системи управління екологічним туризмом
Висновок
Список літератури
Додатки
Висновок:
Сьогодні туристична індустрія світу переживає часи активного розвитку та формування нових напрямків. Паралельно з традиційними видами туризму набувають поширення усілякі нетрадиційні форми відпочинку та подорожей. Все більший вплив на сферу туризму здійснює поширення ідей екологізації життя.
Географія екологічного туризму своєрідна: якщо основні міжнародні туристичні потоки спрямовані з розвинених країн у розвинені (серед приймаючих країн лідирують Франція, США, Іспанія, Італія), то екотури здійснюються головним чином з розвинених країн у країни, що розвиваються (в даному секторі туризму серед приймаючих країн лідирують Кенія, Танзанія, Еквадор, Коста-Ріка, Непал, також Австралія, Нова Зеландія і ПАР).
У розвинених країнах Європи та Америки екотурісти часто подорожують по своїх країнах. Найбільш популярними в Європі екотуристичними напрямками є Норвегія, Ісландія, Швеція, Ірландія та Італія.
Особливий інтерес викликають в екотуристів країни Африки, Азії, Центральної Америки. Великі потоки екотуристів зосереджено в Кенії, Танзанії, ЮАР, Таїланді, Еквадорі, Нової Зеландії, Австралії.
Екотуризм популярний і в США. Біля 48% американських туристів віддають перевагу екотуризму: відвідування парків, піші походи, еколого-освітні тури, відвідування територій, що охороняються, бердсвочінг, проживання на ранчо, в кемпінгах, відвідування природних визначних місцевостей.
У латиноамериканському регіоні найбільшою популярністю серед екотуристів користуються країни Центральної Америки - Коста-Ріка, Еквадор, Беліз, де природний туризм вносить значний внесок до бюджету, а також Мексика і Куба. Правда, на Кубі розвиток туризму було б набагато більш успішним, якби цьому не перешкоджали США, зберігають жорстку позицію по відношенню до кубинського політичного ладу. На міжнародному туристичному ринку зростає також екотурістичні пропозиції Аргентини, Болівії, Перу.
Африка займає третє місце в світі за кількістю трансграничних національних парків. Національні парки Африки зародились в ЮАР.
Екзотичність та унікальність біоресурсів, низькі тарифи на послуги сприяли підвищенню популярності африканських парків як місць сафарі, фототуризму та інших видів рекреації і природи. На сході країни функціонує національний парк Крюгера, який має довжину 350 км і дає можливість туристам побачити левів, слонів, носорогів, буйволів, зебр, гепардів та інших тварин у живій природі. Парк пропонує туристам 2-3-добові походи. До парку Крюгера приєднаний заповідник Лондолозі [3].
Екотуризм розвинутий також і в Китаї. Понад 1% території Китаю віддано під національні парки і резервати. Найбільш популярними з них є Улун, Хуанлонг Сі, Цзючжайгоу. В резерваті Улун більше 100 вершин гір. Біля адміністративного центру в Шавані розміщується дослідний центр з охорони панд, де туристи спостерігають за тваринами у вольєрах.
Резерват Цзючжайгоу розміщується в трьох долинах, які оточують гори та водоспади. Він містить багато туристичних шляхів, де налічується понад 90 видів рослин, які цінні з медичної точки зору [2].
Видається, однак, що переважна популярність тих чи інших країн регіону пояснюється не стільки наявністю природних пам'яток, скільки близькістю до основних постачальників туристів - США і Канаді, стабільною політичною ситуацією, гарантованим рівнем безпеки, популярністю направлення на туристському ринку.
Екотуризм продовжує розвиватися, але необхідно відмітити і стримуючі фактори його розвитку:
відсутність спеціалізованих туроператорів;
низький рівень розвитку туристичної інфраструктури та сервісу при високих цінах;
дефіцит спеціалістів в сфері екотуризму.
Для розвитку екотуризму доцільно впровадити такі заходи:
розробити маршрути та програми для різноманітних категорій туристів, які відповідатимуть стандартам міжнародного туристичного ринку;
збільшити кількість рекламно-інформаційних матеріалів з метою виходу на міжнародний ринок екотуризму;
проводити ефективну цінову політику під час надання платних послуг та продукції; - підготувати висококваліфікований персонал з метою забезпечення адекватної якості послуг.
Екотуристичному попиту в усьому світі притаманні:
індивідуалізація програм відпочинку;
загальне зростання вимогливості до туроператорів та до якості туристичного продукту;
багатоаспектність вимог.
Таким чином, екотуризм є популярним, перспективним і динамічним напрямком індустрії туризму.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
