перейти на сайт>>

Екологічні наслідки розробки корисних копалин відкритим способом на прикладі півдня Луганської області

ID роботи: 5382
Тип роботи:
Об'єм: 32 стор.
Вартiсть: 80 грн.


Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗРОБКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ НА ЕКОЛОГІЮ

1.1.Класифікація впливу техногенних об'єктів

1.2. Екологічні збитки від відкритих гірничих розробок

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ  ПІВДНЯ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЩО ВИНИКЛИ ВНАСЛІДОК РОЗРОБКИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ

2.1. Загальна оцінка екологічної ситуації півдня Луганської області

2.2. Аналіз екологічних наслідків розробки корисних копалин відкритим способом

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ПОДОЛАННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РОЗРОБКОЮ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



Висновок:

Луганська область належить до найбільш промислово розвинутих в Україні регіонів. І за територією, і за чисельністю населення, і за обсягом використовуємих природних ресурсів, перш за все видобувних, і за обсягами промислового вироб­ництва Луганшина впевнено займає провідні місця в державі.

Висока ступінь урба­нізації, високорозгалужена промисловість та розташування обумовлюють для об­ласті наявність ряду екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання.

Найважливішим етапом в історії розвитку розселення можна назвати відкриття та початок розробки кам’яного вугілля на території області. Систематичне добування вугілля почалося з 1794 року, коли започаткували будівлю Луганського чавуноливарного заводу, з цього ж часу починається історія міста Луганська (згодом обласного центру у 1938 році).

На місті відкритих родовищ виникло багато нових поселень: Голубівка (Кіровськ), Шубінка (Стаханов), Петро-Мар’ївка (Первомайськ). Чисельність поселень згодом збільшувалась за рахунок переселення робітників з різних губерній: Орловської, Курської, Воронезької, Тульської, Рязанської, Київської, Харківської, Полтавської. Таким чином, на базі родовищ залізних руд, кам’яного вугілля будівельних матеріалів на території області весь час виникали нові поселення: села, міста.

Фактор екологічного стану території є досить важливим для економічного розвитку регіону та формування соціально-економічних умов проживання насе­лення. Екологічний стан території є значним чинником при рішенні питань про ін­вестування коштів в економіку регіону.

Даний фактор тісно пов'язаний з економіч­ною діяльністю на території регіону, зокрема з використанням природних ресурсів, і може виступати в якості регулятора розвитку території.

Гірничопромислові комплекси, розташовані на півдні Луганської області, негативно впливають на довкілля. Причиною цього є відкриті розробки корисних копалин, при чому порушується літогенна основа природних ландшафтів, а також відбувається швидка перебудова поверхні і формується техногенний неорельєф у вигляді кар’єрів, відвалів та інших суб’єктів.

Експлуатація запасів вугілля має негативні наслідки для довкілля. У межах територій, де ведеться розробка вугільних пластів, на поверхні землі утворюються провали, прогини, відмічається вихід на поверхню метану. Накопичені на поверхні землі відвали породи є постійним джерелом забруднення навколишнього середовища, а масове закриття шахт у 90-х роках минулого століття спричинило різке порушення гідрологічного режиму великих за площею територій області.

Водночас зростають масштаби самовільного видобування кам’яного вугілля відкритим способом, що призводить до докорінного порушення земель та повного знищення природного ґрунтово-рослинного покриву. Найбільш активною така діяльність є в Перевальському, Лутугинському й Антрацитівському районах.

Сучасний рівень природокористування півдня Луганщини характеризується як рівень природно-техногенної безпеки, який є безпосереднім джерелом загрози життю та здоров’ю населення.

Внаслідок розробок корисних копалин відкритим способом на місці колишніх родючих ґрунтів виникають кар’єри, відвали розкривних порід. Райони, де велися інтенсивні гірничі роботи, зазнають зсуву поверхні. Усі промислові громадські надземні та підземні об’єкти, штучні та природні водойми, які потрапили до зони впливу підземних розробок, нині зазнають значних змін, підлягають порушенням, руйнуванням, ускладненням.

Гірничі виробництва негативно впливають на навколишнє середовище. У результаті ведення гірничих робіт у світі порушено не менше 15-20 млн. га земель, зокрема 59 % використовується під гірничими розробками, 38 % - займають відвали розкривних порід, хвостосховища тощо.

На  основі виконаних дослі­джень встановлені основні шляхи адаптації існуючих технологій відкритих гірничих робіт до вимог сталого розвитку суспільства, що дозволить значно зменшити їх негатив­ний вплив на оточуюче природне середови­ще, покращити його стан та відтворити умо­ви до прискореного самовідновлення і роз­витку порушених екосистем.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: