8 Грудня 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Емоційно-експресивна лексика. Лінгвостилістичний аспект
1.1. Поняття та особливості експресивної лексики
1.2. Роль та функції експресем у художньому тексті
Розділ 2. Мовно-художні засоби експресії
2.1. Словотворчі засоби експресивності оповідань
Уласа Самчука
2.2. Експресивність лексем та функціонально-семантичний статус порівняльних конструкцій у творах Уласа Самчука
2.3. Особливості використання емоційно-експресивних засобів у романі “Марія”
Висновки
Список використаної літератури
Висновок:
Певна експресивність властива практично всім стилям мови, навіть науковому. Однак емоційно-експресивну лексику, на нашу думку, слід визначати значно вужче, обмежуючи кількома категоріями слів. До складу цієї лексики належать слова, які вже в своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінність і називають відчуття, настрої, процеси (сум, нудьга, жаль, досада, кохання, ласка, краса та ін.). Ці слова можуть виражати позитивну чи негативну оцінку явищ з погляду мовця, при цьому експресивність таких лексем може виражатися й не тільки внутрішньо, семантично, а й зовнішньо, за допомогою словотвірних засобів – суфіксів чи префіксів емоційної оцінки.
Загалом у мові художньої літератури емоційно-експресивна лексика вживається специфічно: в умовах художнього контексту вона набуває додаткових відтінків, відсутніх у цих словах за межами художнього цілого. У текстах народних пісень, на нашу думку, експресивність вкладається великою мірою у вокативні конструкції – поєднання звертання з епітетами.
Думки науковців про суть мовленнєвої експресії як однієї з основних категорій стилістики експресивних засобів мають деякі розбіжності. Експресія - це "виразово-зображальні властивості мови, що виявляються в лексичних, словотворчих і граматичних засобах, і які надають мові образності та емоційної забарвленості" (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) [1, с.74]. Саме так визначають експресію Д.Е.Розенталь і М.О.Теленкова [2, с.535], О.С.Ахманова [3, с.524]. Т.Г.Винокур [4, с.57] називає експресію виразністю вислову. Найбільш слушним, на нашу думку, видається тлумачення В.А.Чабаненка. експресія - це не те, що надає мовленню емоційності, образності, характерності, а те, що саме породжується емоційністю, образністю, характерністю мовлення. Експресія - це не виразність, а інтенсифікація, підкреслення виразності, це збільшення вражаючої (діючої) сили вислову, надання йому особливої психологічно мотивованої піднесеності. Експресія пов'язана не лише з емоційним та образним (художнім), а й іншими планами вислову - вольовим, естетичним, соціально-оцінним, нормативним, формально-структурним, семантичним, ситуативним і т. п. [5,с.6-7].
Уласа Самчука справедливо назвали “Гомером українського життя ХХ ст.”. Він створив неповторну художню панораму своєї епохи, показав рідний народ у періоди вирішальних випробувань, особливо в епопеях “Волинь”, “Ост”.
Це — письменник-традиціоналіст, реаліст, епік. Його індивідуальний стиль відзначається детальними, “спокійними” описами побуту, праці різних суспільних верств, але насамперед селян. Він спромігся глибоко проникнути у внутрішній світ українського селянина, психологічно вмотивовано передати його емоції, переживання, думки.
Образи-персонажі творів У.Самчука живі, яскраві, без штучної ідеалізації. У зображенні пейзажу він виступає справжнім поетом, залюбленим у красу рідної землі, хоча ту красу більше доводилось носити з собою в серці, аніж спостерігати в дійсності.
У живописанні художнім прозовим словом сучасної йому української національної історії Улас Самчук досягнув більших верших, ніж хто інший. Він посідає одне з почесних місць в українській літературі ХХ століття, його твори здобули величезну популярність у світі.
Як бачимо, підбір лексики в творах Уласа Самчука здійснений з головною метою – виразити почуття героя, наділити це вираження експресією, силою тощо. Цій основній меті підпорядковані усі рівні побудови тексту, в тому числі й лексико-семантичний рівень. Експресивність лексем підкреслюється контекстуально – використанням промовистих епітетів та порівнянь.
Улас Самчук захоплює читача поетичністю світосприймання свого героя, глибокою духовністю. Автор використовує чимало порівнянь з релігійної тематики. Так, наприклад, святковий настрій на Свят-вечір автор порівнює з ".доброю, лагідною весняною погодою, коли літають метелики і співають птахи", а звуки монастирського дзвону спадають на землю "ніби тяжкі краплі чогось теплого, поволі капають на землю, що жадібно їх втягає".
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
