21 Травня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Експресивна лексика як засіб увиразнення художньо-публіцистичного мовлення
1.1. Особливості функціонування емоційно-експресивної лексики у мові ЗМІ
1.2. Експресивність в мові газетних текстів як засіб впливу на читача
Розділ ІІ. експресія у мові змі у сучасній культурно-моленневій ситуації
2.1. Реалізація експресивної лексики у публіцистичному тексті сучасних ЗМІ
2.2. Джерела та засоби творення образності й експресії в сучасних ЗМІ
Висновок
Список використаної літератури
Висновок:
Мова ЗМІ є багатогранним поняттям, оскільки на їх сторінках представлені всі функціональні стилі української мови. Звернення до масового читача, орієнтація на найрізноманітніші мовні смаки, публіцистичність визначають мову газети як засіб масової комунікації, для якого характерними є соціальна оцінність; комунікативна загальнозначимість; особливий характер експресивності; поєднання експресії та стандарту.
«Газетна мова» розвивається у тісному зв’язку з мовною практикою насамперед інтелігенції, репрезентуючи вже «вищу мову», й істотно впливає на престиж національної мови.
Виражально-зображальне призначення експресивної лексики найповніше втілюється в публіцистичних текстах, безпосередній взаємодії з лексичними одиницями іншого стилістичного призначення.
Однією з найголовніших функцій сучасної пресолінгвістики, крім інформативної, є агітаційно-пропагандистська. Власне ж інформативність залишилася характерною лише для деяких жанрів, де завдяки відбору потрібних фактів і характеру їх викладення вона стає підпорядкованою більш важливій, а саме – агітаційно-пропагандистській функції публіцистичного стилю. У зв’язку із цим сучасній мові ЗМК властива яскраво й безпосередньо виражена роль упливу, або експресивна. Вищеописана функція обумовлює гостру потребу публіцистики в оцінних засобах вираження, тому публіцистичний стиль багатий виразними мовними ресурсами. Як і художній, він послуговується використанням різноманітних тропів, стилістичних і риторичних фігур, граматичними й різноманітними лексичними засобами.
Тематична необмеженість сучасної публіцистики визначає надзвичайно великі можливості її лексики, яка забезпечує ефективне та належне функціонування публіцистичного стилю в суспільному середовищі. Сучасний медіа-текст має висвітлювати найбільш актуальні та проблемні питання суспільного життя, бути не лише інформаційно насиченим, а й виразним, емоційно-оцінним, максимально доступним, забезпечувати задоволення і інтелектуальних, і естетичних потреб суспільства, відтак і у відповідному стилі використовується не лише готовий мовний матеріал. Виконуючи експресивну функцію, публіцистика постійно трансформує, перетворює слова з різних мовних сфер уживання, різних галузей людської діяльності, витворюючи нові лексеми та надаючи їм необхідних стилістичних уластивостей. Отже, на сучасному етапі розвитку публіцистичний стиль активно використовує можливості всіх видів словотвору, особливо – зовнішнього.
В умовах ринкової економіки, жорсткої конкуренції за читача сучасні ЗМІ опиняються на своєрідному роздоріжжі: або дотримуватися високих стандартів журналістики і відповідно мовлення, або знижувати стандарти, таким чином, розширюючи аудиторію.
Ядро словника газети становить суспільно-політична, концептуальна лексика, яка відображає її ідеологію й безпосередньо пов’язана з функцією впливу. Це зумовлює особливий характер експресивності мови преси: експресія тут має підкреслено соціальний характер, вона передусім цілеспрямована, вибірна й оцінна.
Частотність вживання жаргонного, суржикового мовлення в сучасній пресі вказує на те, що це не редакторський недогляд, а свідома настанова на грузі словом, на приваблення читацької аудиторії. Проте чи завжди така гра доцільна, чи є в неї свої правила? Як подібні мовні ігри впливають на формування мовної норми, оскільки мас-медіа, як відомо, поряд із художньою літературою, є головним чинником формування літературного стандарту? Більше того, в умовах інформаційного суспільства вони випереджають художню літературу в такому впливі, адже «красне письмо» сучасних авторів часто насичене нелітературною, нецензурною лексикою, отже, не може претендувати на взірець літературного мовлення.
Отже, проведене дослідження дозволяє констатувати, що в сучасній газетній публіцистиці йде творчий пошук нетрадиційних прийомів створення експресії, тісно пов'язаної з контекстною семантикою, що дозволяє надати незвичайний сенс елементів тексту, що займає сильні позиції.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
