Тип роботи:
Об'єм: 76 стор.
Вартiсть: 200 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретично-методологічні основи лізингу в підприємницькій діяльності
1.1. Сутність та необхідність лізингу
1.2. Лізингові операції та механізми їх функціонування
1.3. Основи ефективності лізингових операцій
Розділ 2. Аналіз фінансово-економічної діяльності тов «демз» по виконанню лізингових операцій
2.1. Техніко-економічні характеристики підприємства та аналіз його фінансового стану
2.2. Аналіз розрахунку та ефективності лізингових операцій на підприємстві
2.3. Оцінка виявлених недоліків та шляхи їх подолання
Розділ 3. Обгрунтування необхідності застосування лізингових операцій для підвищення ефективності діяльності підприємства
3.1 Визначення шляхів ефективності застосування лізингових операцій на підприємстві
3.2 Практичні рекомендації щодо вдосконалення застосування лізингових операцій на підприємстві
3.3 Економічне обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективної діяльності підприємства з використанням лізингових операцій
Висновки
Список використаних літературних джерел
Додатки
Висновок:
В Україні до цього часу склалися основні передумови розвитку лізингу: створено основи інфраструктури ринку лізингових послуг; сформовано первинну законодавчу базу, що регулює відносини суб'єктів лізингової діяльності; напрацьовано методичні основи з побудови взаємовідносин лізингодавця і лізингоодержувача. Проте сформовані елементи не забезпечують активного й ефективного використання лізингу як інструменту відтворення засобів праці на підприємствах України.
Створена в Україні система управління лізингом не повною мірою відповідає вимогам, що висуваються до цілісної системи. Існують елементи системи, між якими склалися певні зв'язки. Системою виробляються продукти у вигляді законів і постанов по регулюванню лізингу. Проте функції окремих елементів, що мають забезпечувати управлінський вплив (органів законодавчої і виконавчої влади), сформульовані нечітко, носять непрямий характер. Відсутнє формулювання єдиної мети елементів, що входять у систему, відносно регулювання лізингу, не визначено динаміку її функціонування. Як наслідок, не створено інтегрованих якостей, що забезпечують синергічний ефект. Дієздатність системи визначається механізмом управління, який забезпечує вплив окремих елементів на лізингову діяльність певними методами та стимулами. В той же час організаційно-економічний механізм, що склався в Україні, не забезпечує активної та ефективної лізингової діяльності суб'єктів господарювання.
Аналіз правової бази показує неповноту і суперечливість сформованої системи регулювання лізингу. Це стосується визначення лізингу, переліку об'єктів і суб'єктів, нечіткості класифікації різновидів лізингу, ув'язки терміна договору з процесом амортизації, оподаткування результатів лізингових операцій і ін. Удосконалення лізингового законодавства повинно здійснюватися на основі позитивних зрушень, що намітилися в економіці України, об'єктивної оцінки цих явищ і вироблення механізмів посилення і розвитку прогресивних змін, розробки заходів коригувального характеру, спрямованих на усунення негативних чинників, їхнє пом'якшення або попередження. Тому подальший розвиток законодавства повинен відбуватися в напрямку створення можливостей більш ефективного використання наявного потенціалу основних фондів, відновлення і нарощування виробничих потужностей підприємств шляхом активізації і підвищення гнучкості лізингу. Лізингове законодавство повинно будуватися з орієнтацією на норми міжнародного права, водночас і насамперед з огляду на пріоритети державної економічної політики, інтереси всіх сторін, що беруть участь у лізинговій діяльності.
В сучасних умовах господарювання і формування ринкової економіки важливого значення набуває економічна оцінка, облік та аналіз показників ефективності відтворення основних засобів.
У даній роботі було розглянуто питання обліку, аудиту та анілзу лізингу основних фондів, його види, форми, функції, особливості лізингу в Україні. Аналіз вище зазначених дозволяє зробити висновки:
лізинг як метод стимулювання оновлення основних фондів є одним з найперспективніших шляхів подолання підприємством кризи та поновлення процесу активного фінансування капіталовкладень;
серед методів стимулювання розвитку лізингових операцій пропонується введення порядку прискореної амортизації засобів, що виступає об’єктом лізингу.
Доля лізингу основних фондів ТОВ „ДЕМЗ” зменшилась за аналізований період на 587 тис.грн., що свідчить про те, що підприємство в 2009 році передало в оренду основні фонди з метою ефективного використання основних фондів та отримання прибутку. Аналіз показав, що за 2008 рік основні фонди підприємства збільшились на 1482,7 тис.грн, в 2009 році – на 1252,7 тис.грн. Аналізуючи показники за 2 роки діяльності підприємства можна стверджувати, що відбувається зростання обсягів основних фондів, що дає можливість підприємству збільшувати обсяги випуску продукції, за рахунок введення в дію нових основних засобів, підвищувати конкурентоспроможність продукції, використовувати новітні технології та інше.
Лізинг дозволяє орендарю, який не має значних фінансових ресурсів, почати великий проект.
Можливість отримання високої ліквідаційної вартості предмету лізингу в кінці контракту у багатьох випадках є визначальною для ухвалення лізингу орендарями.
Отже, ТОВ „ДЕМЗ” слід більш активно використовувати можливості лізингових операцій з метою оновлення основних фондів. Тому третій розділ курсової роботи присвячений обгрунтуванню необхідності застосування лізингових операцій для підвищення ефективності діяльності підприємства.
Лізингова діяльність стане економічно ефективніше за умови, якщо лізингоодержувач та лізингодавець одержать більший прибуток, ніж за інших альтернативних форм фінансування того ж самого інвестиційного проекту.
У курсовій роботі був проведений порівняльний аналіз ефективності різних способів придбання нового обладнання ТОВ „ДЕМЗ”. Для цього був виконаний розрахунок лізингових платежів; розрахунок економії по податках для лізингової схеми і кредитного продукту; порівняльна оцінка фінансових результатів лізингової схеми і кредиту – оцінка ефективності лізингової операції для ТОВ „ДЕМЗ”. Розрахунки показали, що чистий ефект лізингу в порівнянні з придбанням устаткування за рахунок власних засобів становить 3.099.336,89 грн., а чистий ефект лізингу в порівнянні з придбанням устаткування з використанням банківського кредитування становить 1.130.285,02 грн.
На основі проведених розрахунків очевидно, що придбання устаткування з використанням лізингового фінансування найбільш оптимальне для ТОВ „ДЕМЗ”.
Щоб вирішити поставлені проблеми й подолати перешкоди на шляху до розвитку лізингового кредиту в Україні слід перш за все знайти державну підтримку з метою забезпечення нормативно-правового статусу лізингових фірм і компаній. Лізингове законодавство повинно будуватися з орієнтацією на норми міжнародного права, водночас і насамперед з огляду на пріоритети державної економічної політики, інтереси всіх сторін, що беруть участь у лізинговій діяльності. Важливим є підвищення фінансової стійкості самих лізингових компаній. Треба говорити про те, що вони мають бути фінансово стійкими, міцними. Має бути належним чином налагоджений у них фінансовий менеджмент, управління ризиками. Тому що коли постає сьогодні питання, а чому не фінансуються банками лізингові компанії, то це в першу чергу пов'язано з тим, що лізингові компанії не є спроможними, не є надійними, стійкими. Удосконалення механізму управління лізингом повинно здійснюватися з урахуванням особливостей об'єкта управління на основі глибокого вивчення економічної сутності лізингу, осмисленні характеру взаємовідносин основних учасників, їхнього місця в системі зв'язків, специфіки інтересів і методів їхнього регулювання та взаємодії. Звільнення об'єктів лізингу при їх ввезенні від обкладання ввізним митом та ПДВ дозволяє зробити їх дешевшими для лізингоотримувача приблизно на 30%, що є дуже переконливим чинником у конкурентній боротьбі за клієнта. Покращити ефективність діючого нині лізингового механізму можливо за рахунок залучення у вітчизняні лізингові компанії іноземних інвестицій. Операції фінансового лізингу могли б бути значно ефективнішими, якби держава забезпечила більш жорсткий контроль за цінами на певну техніку вітчизняного виробництва, оскільки на шляху до виробників її вартість зростає майже вдвічі.
Розвитку лізингу в Україні в майбутньому присвячена «Програма розвитку лізингу в 2008 - 2012 роках», розроблена робочою групою під головуванням Держфінпослуг. Передбачається, що основний наголос в лізингових операціях суб'єктами ринку, споживачами буде здійснюватись у транспортній галузі, у сільському господарстві. Спостерігатиметься чітка тенденція до збільшення кількості лізингових компаній та збільшення річного обсягу лізингових угод, зростання їх загальної вартості. Необхідність лізингу та перевищення його попиту над пропозицією свідчать про те, що лізинг в Україні буде динамічно розвиватися.
Лізинг міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню, він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже відкриває широкі можливості для розвитку бізнесу.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com