1 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
134 стор.
Вартiсть:
400 грн.Змiст:
Вступ
1. Психологічний аналіз конфліктів як соціально-психологічного явища
1.1. Визначення сутності поняття „конфлікт”, характеристика його структурних компонентів та динаміки розвитку
1.2. Становлення особи в юнацькому віці
1.3. Напруженість у відносинах між дітьми і батьками
Висновки
2. Експериментальне вивчення соціально-психологічних чинників міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці
2.1. Методи і організація дослідження
2.2. Аналіз проведеного дослідження і обробка результатів
2.3. Психологічні умови попередження конфліктів. Забезпечення партнерської взаємодії батьків і дітей
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Висновок:
У дипломній роботі представлене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми ефективного попередження та розв’язання конфліктів з батьками у ранньому юнацькому віці, яке полягає у розкритті особливостей психологічної діагностики та виявленні соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, визначенні ефективних психолого-педагогічних умов успішного попередження та розв’язання міжособистісних конфліктів, формуванні конфліктної компетентності юнаків активними соціально-психологічними методами навчання.
Проблема дослідження відносин батьків та дітей має тривалу історію, впродовж якої накопичено значний обсяг теоретичних та емпіричних знань про закономірності виникнення, протікання та розв’язання міжособистісних конфліктів. У психології до даної проблеми зверталися представники практично усіх шкіл і напрямків. Кожен науковий напрямок зробив певний внесок у розуміння конфлікту як складного явища, яке виникає у процесі взаємодії людей. Сучасна зарубіжна психологія конфлікту є прикладною галуззю досліджень. У вітчизняній психології не було сформульовано єдиного розуміння міжособистісного конфлікту та чіткого підходу до вивчення даного феномену.
Конфлікти, які виникають на різних етапах онтогенезу, зумовлюються різними індивідуальними, психологічними та соціальними чинниками. У дітей старшого дошкільного віку серед чинників виникнення конфліктів з дорослими часто є наслідком недостатності уваги з боку дорослих, дефіциту доброго ставлення, байдужості. У юнацькому віці конфлікти є відображенням особливостей процесу соціалізації особистості. Необхідність вивчення соціально-психологічних чинників міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці зумовлена новою соціальною ситуацією розвитку, особливостями міжособистісної взаємодії юнака з оточуючими та тими особистісними і соціальними завданнями, які обумовлюють необхідність удосконалення комунікативних умінь і навичок, набутих на попередніх вікових етапах [55,161].
Вивчення особливостей усвідомлення юнаками соціально-психологічних чинників виникнення конфліктів показало, що ранньому юнацькому віку властиве: розуміння конфлікту переважно як негативного явища; достатньо адекватне усвідомлення міри власної схильності до конфліктності та її спрямованості на певні об’єкти; приписування ініціативи міжособистісних конфліктів іншим людям; протиріччя між частотою проявів конфліктності та неадекватно високого самооцінного розвитку особистісних якостей та наявності знань для попередження конфліктів; бажання розширити свої знання і набути умінь і навичок щодо попередження конфліктів.
Конфлікти у юнацькому віці зумовлюються взаємодією соціально-психологічних чинників, провідними серед яких є особливості індивідуального стилю спілкування, сформованого у особистості, індивідуально-психологічні особливості особистості та її соціальний статус у групі.
Індивідуальний стиль спілкування особистості як соціально-психологічний чинник виникнення конфліктів у ранньому юнацькому віці проявляється у стилі спілкування, переважанні прагнення до домінування чи доброзичливості, переважаючому стилі поведінки у конфліктних ситуаціях, рівні розвитку комунікативних та організаторських умінь, рівні комунікативного контролю у спілкуванні, стратегії психологічного захисту у конфліктах, готовності до ефективного розв’язання конфліктів. Сучасним юнакам властива схильність до авторитарного стилю спілкування, прагнення до домінування у стосунках батьків з дітьми юнацького віку, схильність у конфліктних ситуаціях обирати стиль компромісу дівчатами та стиль суперництва юнаками, недостатній рівень розвитку комунікативних умінь, низький рівень розвитку організаторських умінь, недостатній комунікативний контроль у спілкуванні, вибір уникання як стратегії психологічного захисту у конфліктних ситуаціях. Водночас юнаки досить високо оцінюють власну психологічну готовність до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.
Психологічні особливості юнаків, які можуть призводити до виникнення конфліктів, проявляються у рівні конфліктності, особистісної тривожності, ригідності, самооцінці, виборі форм агресивних реакцій у фруструючих ситуаціях. Ранньому юнацькому вікові властиві середній та дещо вищий за середній рівень конфліктності, висока тривожність, неадекватна самооцінка, особистісна ригідність, застосування різних форм агресивних реакцій, основними серед яких є вербальна агресія, наявність почуття провини, роздратування, фізична агресія та підозрілість.
Соціальними чинниками виникнення конфліктів у юнацькому віці є низький соціальний статус, який пов’язаний із переважанням авторитарного стилю спілкування, прагненням до домінування, вибором стилю суперництва у конфліктах. Також до виникнення конфлікту може призвести нездатність юнаками керувати власними емоціями, дратуватися у різних ситуаціях міжособистісної взаємодії.
У юнаків переважають середній та вищий за середній рівні конфліктності, які тісно корелюють з прямолінійно-агресивним стилем взаємодії, схильністю до домінування, ригідністю, агресією, високою самооцінкою та особистісною тривожністю. У юнаків, які мають високий рівень конфліктності, переважає прагнення до домінування у взаєминах, вони застосовують переважно авторитарний та прямолінійно-агресивний стиль спілкування. При виборі стилю поведінки у конфліктних ситуаціях юнаки надають перевагу компромісу.
Зниження рівня конфліктності можливе за умови формування конфліктної компетентності юнаків, яке вимагає оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, про конфлікти, уміннями адекватно виражати власні емоції та почуття, навичками ефективного спілкування, формування гнучкості у взаємодії, здатності до ефективного вирішення конфліктів, розширення самоусвідомлення, що може бути досягнуто за допомогою активних методів навчання.
Тренінг підвищення конфліктної компетентності юнаків, розроблений з урахуванням чинників конфліктів у цьому віці, актуалізував прагнення до доброзичливості, співробітництва, зумовив зростання рівня комунікативних умінь, підвищення здатності контролювати себе у процесі спілкування, зростання рівня готовності до ефективного розв’язання конфліктів, зниження рівня конфліктності, тривожності, ригідності; у досліджуваних більш адекватною стала самооцінка, знизилися показники фізичної агресії, непрямої агресії, негативізму, підозріливості та вербальної агресії, відбулося зростання соціального статусу досліджуваних у групі. Запропонований нами тренінг призвів, таким чином, не лише до підвищення загальної комунікативної культури, але й стимулював самоактуалізацію особистості юнаків. Тому врахування чинників виникнення конфліктів у ранньому юнацькому віці при взаємодії з молодими людьми відкриває перспективи як конструктивного попередження та розв’язання конфліктів, так і особистісного зростання юнаків [49,116].
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
