27 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
33 стор.
Вартiсть:
40 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і. Феномен української культури
1.1. Передумови та фактори формування української культури
1.2. Українська мова – природно-соціальний феномен української культури
Розділ іі. Сучасна українська культура в світовому контексті пошуків справжності
2.1. Культурна ситуація в Україні: сучасний стан та проблеми
2.2. Формування нової культурної моделі України на засадах гуманізму та оптимістичного світогляду
Висновок
Література
Висновок:
Фактор національної культури стає символом соціальних змін, бо в ній найповніше втілюється торжество і майбуття української національної ідеї.
Проголошення незалежності України викликало високе піднесення національного духу, нові сподівання. В цей період було досягнуто значних успіхів в поширенні української мови як державної, було прийнято Закон про мови та інші важливі акти.
Основним змістом українського культурного оновлення і відродження була самовіддана праця багатьох дослідників, ентузіастів, практиків з реконструкції тяжко здеформованої культури, залучення до нового життя великих набутків, які або були під арештом, або призабулись, або були невідомими. Фантастичний пласт забороненого або замуленого часом став відкритим і оновлює величну "ікону" нашої культури. Дивним сяйвом опромінює нас те, що вважалося "білими плямами". Значна робота в цьому напрямку проводиться створеною в останні роки Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України. Так, організована нею державна програма "Повернуті імена" інтегрує зусилля багатьох інституцій, зокрема Національної Академії наук, Українського фонду культури, товариства "Україна", Фонду сприяння розвитку мистецтв України, спрямовані на висвітлення невідомих фактів української культури. В архівах, музеях, бібліотеках України створюються спеціальні відділи, де поширюється інформація про українську культуру в зарубіжних країнах.
Зусиллями згаданих інституцій тільки за останні два роки було проведено ряд міжнародних конференцій, фестивалів, виставок, в результаті яких "пригадано" імена Володимира Січинського, Олександра Архипенка, Михайла Андрієнка-Нечитайла, Григорія Крука, Людмили Морозової, Мирослава Радима, Ігоря Стравінського, Петра Мечика, Федора Акименка, Василя Авраменка та багатьох інших.
Було дано значний імпульс розвитку національної культури шляхом зняття обмежень на її поширення, дозволу підприємницької і комерційної діяльності в сфері культури, що особливо виразно виявилось у розширенні видавничої діяльності, появі нових часописів, у інтенсивному розширенні й насиченні радіотелевізійного ефіру конкуруючими програмами національно-культурного змісту.
З'явились нові нетрадиційні форми культурної діяльності не тільки в державних закладах культури, а й у комерційно-самодіяльно створюваній мережі. Значного розвитку набула діяльність "Товариства шанувальників української мови" та "Просвіти" — не тільки з виконання Закону про мови, але й щодо поширення та пропаганди цінностей національної культури, організації недільних шкіл тощо. Виникаючі партії різного спрямування починають в своїх програмах все більше увагу приділяти проблемам розвитку національної культури.
На сьогодні надзавдання зі збереження, розвитку, трансформації, належної інтерпретації та виходу на широкі світоглядні обрії української культури є неодмінним складником нового «проекту «Україна», виробити та реалізувати який здатна лише молода контреліта. Нині ця нова генерація тільки формується і поки що повною мірою не долучена до актуальних процесів. Однак умови її формування часто нагадують сучасний український кінопроцес: є окремі суб’єкти, але відсутнє креативне середовище. Тому часто молоді перспективні люди переймають стиль поведінки та спосіб мислення представників антиеліти, відтак поповнюючи її лави.
Тож лише ці ще не згуртовані, не об’єднані спільною справою або спільним процесом люди здатні зберегти й розвинути або остаточно втратити «культурний суверенітет» української нації. Без нього Україна втратить духовну очевидність власного існування і перетвориться на сукупність територій, які є периферіями щодо різних центрів. Політична декомпозиція України таким чином стає лише справою часу та обставин.
Вважається, що великі країни створюють великі культури. Але частіше буває навпаки: великі культури, які мають глибокий духовний зміст та широкий світоглядний обрій, які ставлять перед собою «вічні» питання людського буття, створюють передумови для появи великих країн та побудови ефективних і сильних держав. В українському випадку актуальна саме друга модель, а отже, велика і актуальна Україна може бути створена лише великою і актуальною українською культурою.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
