23 Травня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
31 стор.
Вартiсть:
70 грн.Змiст:
Вступ
Розділ І. Теоретичні аспекти викладання навчального курсу “Художня культура” та його значення у системі сучасної освіти
1.1. Мета та завдання викладання курсу художньої культури у загальноосвітніх школах
1.2. Загальнометодичні принципи викладання художньої культури у загальноосвітніх школах
Розділ ІІ. Аналіз методологічних та практичних аспектів викладання курсу художньої культури у загальноосвітній школі
2.1. Методика підготовки, організації та проведення уроків з художньої культури України
2.2. Інноваційні технології викладання художньої культури в школі
Висновок
Використана література
Висновок:
Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані сприяти предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти. Зміст предметів художньо-естетичного циклу розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань. Через предмети художньо-естетичного циклу активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня. Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні.
Особливістю методики викладання курсу “Художня культура” є одночасне вирішення як художньо-освітніх так і загальновиховних завдань.
Більше того, художньо-освітні завдання вирішуються у зв’язку з виховними, є другорядними по відношенню до них. З іншого боку, саме таке поєднання підвищує ефективність вирішення навчальних завдань, приводячи до більш глибокого розуміння ролі художніх засобів у вираженні ідеї того чи іншого твору.
Спираючись на наукові дослідження і педагогічну практику можна стверджувати, що урок художньої культури, в основі якого лежить духовно-практичне ставлення до мистецтва, світу, повністю не вписується у канони традиційного уроку. Урок художньої культури як урок мистецтва повинен спиратися на принципи і методи художньої педагогіки або педагогіки мистецтва.
Головною в методиці викладання стає не інформативна основа подачі матеріалу, а розвиток здібностей учнів до сприйняття і розуміння мови мистецтва, його ролі в житті людей. На відміну від навчальної діяльності, метою якої є „засвоїти”, „повторити”, „закріпити”, „навчити” тощо, для уроків мистецтва характерним стає „відчути”, „створити”, „виразити”, „зрозуміти і прийняти позицію іншого, пережити його стан”. „Мистецькі твори пропонують художні образи, що безпосередньо звернені до сенсорної сфери, емоцій та почуттів людини і спрямовані на те, щоб „захопити” її, примусити співчувати та співпереживати”.
На уроці художньої культури на перший план висувається не управління пізнавальною діяльністю учнів, а виховання особистості старшокласника, формування ціннісних ставлень засобами мистецтва. Таким чином, акцент зміщується з викладання знань на осмислення їх цінності в процесі обміну судженнями, позиціями з метою відкриття багатовимірності естетичного бачення світу.
Від того, як учитель організовує увесь навчальний процес, які він обирає форми, методи, засоби, технології для організації навчальної діяльності школяра, залежатиме кінцевий результат навчання.
Специфіка предмету “Художня культура України” передбачає застосування не лише традиційних методів навчання, що пов’язано насамперед із тим, що світ духовних цінностей не може бути внесений у свідомість ззовні, а лише самостійно. Тобто проблемна мотивація є однією з форм умови методичної організації навчального процесу, без чого неможливе емоційне співпереживання, що забезпечує розпредмечування форм художньої культури, реалізованих у шедеврах художньої творчості.
Таким чином, нагальною проблемою є концепція комплексної, інтегративної моделі навчального процесу, що в змозі достатньо повно реалізувати потенційні можливості курсу “Художня культура України” в аспекті розкриття культурних цінностей різних історико-культурних часових меж, виокремлення особливостей того чи іншого культурного архетипу, побудови ідеальної моделі “культурної людини” певної епохи, що визначить пріоритети у формуванні особистості сьогодення.
В контексті проблематики знаходиться і побудова власне технології навчання, що має прояв в різних методиках, підходах та концепціях, кінцевою метою яких є не лише процес засвоєння, а й творчого усвідомлення та наукового пізнання вже на рівні евристично-пошуковому, з урахуванням інтеграції різних способів осягнення знань: наукового, художнього, філософського, предметного. Слід враховувати принцип детермінізму, націленість освітянського процесу на вдосконалення, відкритість інноваційним процесам, практичним завданням більш складного рівня, опанування нових інформаційних систем у такому динамічному світі. Нові освітянські програми повинні змінити парадигму освіти, відійти від традиційних уніфікацій, зорієнтовуючись на динамічні мисленнєві процеси, які побудовані на нелінійній логіці інтелектуального рівня розвитку особистості, що відповідає сучасній картині світу.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
