Тип роботи:
Об'єм: 38 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ І. Творчість Михайла Фокіна у контексті розвитку балетного мистецтва початку ХХ ст.
1.1. Російський балет початку ХХ ст. та його характерні риси
1.2. Початок творчого шляху Михайла Фокіна
Висновок
Розділ ІІ. Михайло Фокін як великий реформатор балетного мистецтва початку ХХ століття
2.1. «Російські сезони» та їх вплив на мистецтво Західної Європи
2.2. Реформи Михайла Фокіна та їх значення для розвитку балетного мистецтва
Висновок
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
Висновок:
Михайло Фокін – справжній реформатор балетного мистецтва. Він багато зробив для російської школи класичного танцю.
Традиційно балетмейстери та виконавці школи класичного танцю будували характерний танець на класичній основі. Пізніше був створений екзерсис характерного танцю, але виконувався він в суворих рамках класичного танцю. Етапом для розвитку характерного танцю стала творчість М.Фокіна, який на основі виразних засобів характерного танцю створив спектаклі і зумів ствердити принцип симфонізму (Половецькі пляски, Арагонська хота). Пізніше з’явилися балети на народній основі («Серце гір», «Тарас Бульба», «Кам’яна квітка» та інші).
Він склав новий тип вистави ̶ одноактний балет
із наскрізною дією, стильовою єдністю музики, хореографії та сценографії. На зміну монументальній виставі прийшов одноактний балет-мініатюра.
Творчість Михайла Фокіна започаткувала окрему епоху як в історії російського балету, так і балету Західної Європи.
Тріумф російського балету в Парижі був не просто приголомшивим, він став однією з головних подій в мистецтві ХХ століття.
По-перше, світу був повернутий балет як самостійний вид мистецтва (в театрах Європи він потихеньку помирав всю другу половину XIX століття, або перетворюючись в придаток опери, або стаючи чимось на зразок циркової вистави).
По-друге, естетика художнього оформлення вистав справила величезний вплив на смаки всієї Європи, давши сильний поштовх образотворчим мистецтвам, моді, іншим сферам життя і творчості.
Хореограф-реформатор прагнув надати кожній виставі неповторності, він створював балети, цілісні за стилістикою, хореографічною мовою, звертався до танцювального фольклору та суміжних видів мистецтва. Класичний танець для Фокіна був не універсальною системою, а лише однією барвою, рівноправною з характерним танцем, вільною пластикою та іншими виражальними танцювальними засобами.
Важливого значення Фокін надавав сценографії. Художники об’єднання «Мир искусства» (Л.С. Бакст, О. Н. Бенуа, М. К. Реріх, К. О. Коровін, А. Я. Головін) що оформлювали постановки Фокіна, стали їх повноправними співавторами.
Постановки 1910 р. – своєрідна кульмінація у творчості Фокіна. В подальші роки для Дягілєва він поставив ряд балетів, переважно екзотичного спрямування, однак з пластичної винахідливості, цілісності, поетичної і драматичної багатозадачності хореограф себе вже не перевершив. Розрив з Дягілєвим привів до активної постановочній роботі Фокіна в 1910-ті роки на Імператорській сцені (тут виділяються «Ерос», «Арагонська хота», танці в опері Глінки «Руслан і Людмила»). У 1918 р. він виїхав з революційного Петрограда і в Росію більше не повернувся. В еміграції він продовжував танцювати і ставити, мав студію в Нью-Йорку, написав цікаві мемуари «Проти течії» (його девіз, людське і творче кредо), але, по суті, залишався на периферії мистецьких процесів західного балету. Головні звершення Фокіна відбулися на межі 1900-1910-х рр., ними він вписав своє ім’я в історію і залишився головним хореографом балетного «Срібного століття».
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com