перейти на сайт>>

Мовленнєва підготовка дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання

ID роботи: 5220
Тип роботи:
Об'єм: 38 стор.
Вартiсть: 80 грн.


Змiст:

Вступ

1. Теоретичні аспекти МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ ДІТЕЙ З ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ

1.1. Особливості розвитку мовлення дітей з фонетико-фонематичними вадами у дошкільному віці

1.2. Принципи мовленнєвої підготовки дітей з ФФНМ до школи

1.3. Характеристика  основних напрямків підготовки дітей з ФФНМ до шкільного навчання

2. Практичні аспекти мовленнєвої підготовки дітей  із ФФНМ до шкільного навчання

2.1.  Дослідження рівня мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку

2.2. Розробка моделі корекційного впливу у процесі підготовки до школи дітей з ФФНМ

2.3. Аналіз ефективності запропонованих вправ у процесі підготовки дітей із ФФНМ до шкільного навчання

Висновок

Список використаних джерел



Висновок:

Отже, у даній курсовій роботі було розглянуто особливості мовленнєвої  підготовки дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання.

Навчання дітей із порушеннями мовлення передбачає їх усебічний розвиток і спирається на принцип гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті інтеграцію дитини в суспільство.

Останнім часом значно підвищився інтерес фахівців до проблем раннього вивчення, діагностики та попередження порушень мовленнєвого розвитку дітей. Це пояснюється тенденціями до збільшення кількості дітей із тяжкими мовленнєвими порушеннями, зокрема, з загальним недорозвиненням мовлення.

Загальне недорозвинення мовлення може виступати як самостійний мовленнєвий розлад, або як сукупність симптомів, що спостерігаються у дітей із тяжкими мовленнєвими патологіями (алалією, дитячою афазією, дизартрією, ринолалією).

У дітей цієї категорії спостерігається відхилення у формуванні мовленнєвої діяльності в плані засвоєння і використання всіх компонентів мовленнєвої системи. Мовлення у дітей з’являється в 3-4, а іноді після 6 років.

У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.

Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту, розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.

Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).

Мовленнєві дефекти порушують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Усвідомлення власної мовленнєвої недостатності зазвичай викликає негативні емоціональні стани: почуття соціальної соціальної неповноцінності, страх мовлення, постійні переживання. Усе це ставить під загрозу соціальну значимість особистості і сприяє формуванню своєрідних психологічних і патопсихологічних особливостей, що вимагає проведення  спеціальної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію і реадаптацію дитини.

З огляду на вищесказане, система виховання й навчання дітей з ФФНМ, що склалася на сьогодні, не в усіх випадках відповідає можливостям дітей зі вказаними відхиленнями у розвитку. Окрім того, зміни в системі загальної середньої освіти в Україні, пов’язані з розробкою та впровадженням державного освітнього стандарту, розвиток багатоваріантної освітньої системи приводять до необхідності визначення нового статусу спеціальної освіти (зокрема для дітей з порушеннями мовлення).

На констатуючому етапі експерименту діагностичні дослідження дозволили нам виявити первинний рівень розвитку мови дітей і наявність дефекту.

Основні напрями корекційної роботи у процесі підготовки дитини з ФФНМ до шкільного навчання:

I. Розумовий розвиток.

1.   Розширення кола знань і уявлень про довкілля.

2.   Розвиток пізнавальної активності.

3.   Розвиток мисленнєвих процесів (аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, умовиводів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків).

4.   Формування продуктивних способів запам’ятовування.

5. Розвиток довільної уваги (її рівномірного розподілу та переключуваності).

II. Розвиток мовлення.

1. Розвиток фонетико-фонематичної системи мовлення: формування мовно-рухових функцій, постановка і автоматизація звуків, формування звукових образів слів, які відповідають мовним нормам, формування розумової дії звукового налізу з опорою на слухове сприймання і у внутрішньому плані формування слухового контролю мовлення.

2. Розвиток словника: формування, уточнення й диференціація різних типів лексичних значень (антонімічних, синонімічних, багатозначних, переносних, твірних і похідних) і відпрацьовування на цій основі норм лексичної сполучуваності слів. Формування узагальнюючої функції слова (її різних рівнів).

У процесі формування названих значень доцільно використовувати словниково-логічні вправи – порівняння слів за значенням, виділення в них спільних та відмінних семантичних ознак, групування слів за варіативними ознаками; установлення різних форм зв’язків між словами (синтагматичних, ситуативних, образно-мотивованих, детермінованих, логічних, понятійних).

3. Удосконалювання граматичних навичок: диференціація предметно-синтаксичного значення граматичних морфем, формування навички їхнього практичного виокремлення, спрямованості уваги на граматичне оформлення мовлення; формування різних типів синтаксичних конструкцій речення, розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.

4.   Розвиток різних форм зв’язного мовлення.

На прикінцевому етапі дослідження було проведено порівняльні підсумкові зрізи з метою виявлення ефективності розробленої експериментальної методики виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку. За результатами виявилося, що у вихованні звукової культури мовлення дітей відбулися відчутні позитивні зміни.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: