


Змiст:
Вступ
1. Теоретичні аспекти МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ ДІТЕЙ З ФОНЕТИКО-ФОНЕМАТИЧНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
1.1. Особливості розвитку мовлення дітей з фонетико-фонематичними вадами у дошкільному віці
1.2. Принципи мовленнєвої підготовки дітей з ФФНМ до школи
1.3. Характеристика основних напрямків підготовки дітей з ФФНМ до шкільного навчання
2. Практичні аспекти мовленнєвої підготовки дітей із ФФНМ до шкільного навчання
2.1. Дослідження рівня мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку
2.2. Розробка моделі корекційного впливу у процесі підготовки до школи дітей з ФФНМ
2.3. Аналіз ефективності запропонованих вправ у процесі підготовки дітей із ФФНМ до шкільного навчання
Висновок
Список використаних джерел
Висновок:
Отже, у даній курсовій роботі було розглянуто особливості мовленнєвої підготовки дітей із фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення до шкільного навчання.
Навчання дітей із порушеннями мовлення передбачає їх усебічний розвиток і спирається на принцип гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами, що має на меті інтеграцію дитини в суспільство.
Останнім часом значно підвищився інтерес фахівців до проблем раннього вивчення, діагностики та попередження порушень мовленнєвого розвитку дітей. Це пояснюється тенденціями до збільшення кількості дітей із тяжкими мовленнєвими порушеннями, зокрема, з загальним недорозвиненням мовлення.
Загальне недорозвинення мовлення може виступати як самостійний мовленнєвий розлад, або як сукупність симптомів, що спостерігаються у дітей із тяжкими мовленнєвими патологіями (алалією, дитячою афазією, дизартрією, ринолалією).
У дітей цієї категорії спостерігається відхилення у формуванні мовленнєвої діяльності в плані засвоєння і використання всіх компонентів мовленнєвої системи. Мовлення у дітей з’являється в 3-4, а іноді після 6 років.
У процесі навчання й виховання дітей з мовленнєвими розладами у спеціальних дитячих садках і логопедичних групах при масових дитячих садках вирішують ті самі завдання, що визначені програмами масових дитячих садків в галузі фізичного, розумового, естетичного і морального розвитку дітей.
Основні завдання корекційного навчання передбачають корекцію провідного дефекту, розвиток усіх сторін мовлення та підготовку дітей до навчання в школі. Цю роботу регламентують загальноосвітні програми виховання та навчання дітей дошкільного віку, а також спеціальні програми корекційного навчання для дітей з названими вище мовленнєвими дефектами (які було складено у 80-ті роки). Після закінчення підготовчої групи дитячого садка діти з мовленнєвими розладами продовжують навчатися або в масових, або у спеціальних школах для дітей з важкими розладами мовлення. Останні працюють за програмами масових шкіл з подовженням термінів навчання.
Проте, як відомо, діти навіть з нерізко вираженими порушеннями мовлення, що вступають до масових шкіл, становлять основний контингент невстигаючих учнів (передусім з предметів мовного циклу).
Мовленнєві дефекти порушують можливість вільного спілкування дитини з іншими людьми. Усвідомлення власної мовленнєвої недостатності зазвичай викликає негативні емоціональні стани: почуття соціальної соціальної неповноцінності, страх мовлення, постійні переживання. Усе це ставить під загрозу соціальну значимість особистості і сприяє формуванню своєрідних психологічних і патопсихологічних особливостей, що вимагає проведення спеціальної роботи, спрямованої на соціальну адаптацію і реадаптацію дитини.
З огляду на вищесказане, система виховання й навчання дітей з ФФНМ, що склалася на сьогодні, не в усіх випадках відповідає можливостям дітей зі вказаними відхиленнями у розвитку. Окрім того, зміни в системі загальної середньої освіти в Україні, пов’язані з розробкою та впровадженням державного освітнього стандарту, розвиток багатоваріантної освітньої системи приводять до необхідності визначення нового статусу спеціальної освіти (зокрема для дітей з порушеннями мовлення).
На констатуючому етапі експерименту діагностичні дослідження дозволили нам виявити первинний рівень розвитку мови дітей і наявність дефекту.
Основні напрями корекційної роботи у процесі підготовки дитини з ФФНМ до шкільного навчання:
I. Розумовий розвиток.
1. Розширення кола знань і уявлень про довкілля.
2. Розвиток пізнавальної активності.
3. Розвиток мисленнєвих процесів (аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, умовиводів, розуміння причинно-наслідкових зв’язків).
4. Формування продуктивних способів запам’ятовування.
5. Розвиток довільної уваги (її рівномірного розподілу та переключуваності).
II. Розвиток мовлення.
1. Розвиток фонетико-фонематичної системи мовлення: формування мовно-рухових функцій, постановка і автоматизація звуків, формування звукових образів слів, які відповідають мовним нормам, формування розумової дії звукового налізу з опорою на слухове сприймання і у внутрішньому плані формування слухового контролю мовлення.
2. Розвиток словника: формування, уточнення й диференціація різних типів лексичних значень (антонімічних, синонімічних, багатозначних, переносних, твірних і похідних) і відпрацьовування на цій основі норм лексичної сполучуваності слів. Формування узагальнюючої функції слова (її різних рівнів).
У процесі формування названих значень доцільно використовувати словниково-логічні вправи – порівняння слів за значенням, виділення в них спільних та відмінних семантичних ознак, групування слів за варіативними ознаками; установлення різних форм зв’язків між словами (синтагматичних, ситуативних, образно-мотивованих, детермінованих, логічних, понятійних).
3. Удосконалювання граматичних навичок: диференціація предметно-синтаксичного значення граматичних морфем, формування навички їхнього практичного виокремлення, спрямованості уваги на граматичне оформлення мовлення; формування різних типів синтаксичних конструкцій речення, розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.
4. Розвиток різних форм зв’язного мовлення.
На прикінцевому етапі дослідження було проведено порівняльні підсумкові зрізи з метою виявлення ефективності розробленої експериментальної методики виховання звукової культури мовлення дітей дошкільного віку. За результатами виявилося, що у вихованні звукової культури мовлення дітей відбулися відчутні позитивні зміни.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com