4 Липня 2017 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
108 стор.
Вартiсть:
300 грн.Змiст:
ВСТУП | ||
РОЗДІЛ | 1. | ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ СОЦІАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ |
| 1.1. | Поняття та сутність мотивації професійної діяльності |
| 1.2. | Основні підходи до проблеми мотивації трудової діяльності в соціальній сфері |
| 1.3. | Теорії потреб і мотивації, перспективи їх використання в процесі керування персоналом соціальних організацій |
Висновки до розділу 1 | ||
РОЗДІЛ | 2. | ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ СОЦІАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ |
| 2.1. | Особливості персоналу соціальних організацій |
| 2.2. | Форми та методи мотивації персоналу соціальної сфери |
| 2.3. | Характеристика мотиваційного механізму персоналу соціальних організацій |
Висновки до розділу 2 | ||
РОЗДІЛ | 3. | ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ БІЛОКУРАКИНСЬКОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ |
| 3.1. | Організація та проведення емпіричного дослідження |
| 3.2. | Інтерпретація результатів емпіричного дослідження |
| 3.3. | Розробка програми психологічного тренінгу, спрямованого на підвищення професійної мотивації працівників центру соціального обслуговування населення |
| 3.4. | Науково-методичні рекомендації щодо створення ефективного мотиваційного механізму працівників Територіального центру соціального обслуговування |
Висновки до розділу 3 | ||
ВИСНОВКИ | ||
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | ||
ДОДАТКИ | ||
Висновок:
Отже, у процесі роботи над даним дослідження була вивчена мотивація професійної діяльності фахівців соціальної сфери. Встановлено, що в основі мотиваційної складової професійної самореалізації лежить система ціннісних орієнтації, установок і переваг спеціаліста.
У першому розділі магістерської роботи розглянуто теоретичні аспекти дослідження проблеми мотивації персоналу соціальних організацій.
Мотивація – одна з основних функцій управління людьми. Будь-який стимул певним чином сприймається конкретною людиною, проходить через її свідомість і може спонукати або не спонукати її до діяльності. Внутрішні збудників визначаються як мотиви. Процес застосування системи стимулів і відповідно виникнення мотивів, що спонукають людину до досягнення особистих чи групових (колективних) цілей, завдань являє собою стимулювання, мотивацію. У сучасній науці і практиці управління частіше застосовується поняття «мотивація», оскільки доводиться враховувати індивідуальні і групові (колективні) потреби людей.
Ієрархічна модель мотивації була створена американським психологом А. Маслоу. У відповідності з цією моделлю вищі потреби можуть направляти поведінку людини в тій мірі, в якій задоволені її більш нижчі потреби.
Можемо зробити висновок, що мотивація – одна з основних функцій управління людьми; це процес спонукання людини до діяльності для досягнення цілей.
Серед основних складових, що визначають трудову мотивацію, у якості основних можна виділити наступні: потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації і установки, стимули. Співвідношення різних мотивів, що впливають на поведінку людини, утворюють її мотиваційну структуру. Потреба – вихідний компонент формування мотиваційних факторів. Якщо ж потреба усвідомлюється людиною до рівня формування певних цільових установок і способів їх досягнення, вона стає інтересом особистості.
Для соціальної роботи основним визначальним фактором є система цінностей майбутнього фахівця, яка, в кінцевому рахунку, визначає його професійну придатність, ефективність практичної діяльності і, в кінцевому рахунку – професійну самореалізацію.
Другий розділ магістерської роботи присвячено дослідженню механізму професійної мотивації персоналу соціальних організацій .
Мотивацію професійної діяльності фахівців соціальної роботи можна представити у вигляді процесу, що включає три стадії: мотивацію трудової діяльності, на якій праця виступає для людини як цінність, благо; мотивацію вибору професії (спеціальності), пов’язану з одного боку зі здібностями, схильностями та інтересами людини, а з іншого – з соціальною значущістю і престижем обраного виду праці; мотивація вибору конкретного місця роботи. На вибір професії соціального працівника впливають фактори, які умовно можна підрозділити на дві групи – об’єктивні і суб’єктивні.
До об’єктивних факторів можна віднести потребу сучасного українського суспільства у фахівцях, здатних забезпечити соціальний захист населення, до другої групи факторів – професійне покликання, система професійної орієнтації і т. п.
На основі вивчених типів і факторів мотивації, ми можемо виділити акмеологічну мотивацію. Висока внутрішня мотивація та прагнення до вершин майстерності в професії фахівців соціальної роботи, є тією вершиною – «акме», умовою досягнення фахівцями високого рівня продуктивності професійної діяльності і, зокрема, професійної самореалізації. У зв’язку з цим нами виділено потреба у професійній самореалізації, на яку трудова мотивація буде надавати значний вплив, оскільки внутрішній мотиваційний компонент, що забезпечує перетворення знань, умінь і навичок в засоби особистісного і професійного зростання, сприяє професійній самореалізації фахівця.
У процесі дослідження було виділено специфічні блоки, що складають мотиваційний механізм персоналу соціальних організацій та впливають на професійну самореалізацію фахівця соціальної роботи. Рівень сформованості чотирьох специфічних блоків сприяє професійній соціалізації соціального працівника, а це, в свою чергу, виступає важливою умовою успішної професійної самореалізації.
У третьому розділі магістерської роботи проведено дослідження особливостей мотивації персоналу Білокуракинського територіального центру соціального обслуговування. Системно-цілісний підхід як методологічний принцип дослідження дозволив розглядати не окремі характеристики об’єкта, а в першу чергу якості, стани особистості як цілісні утворення, як її системно-базові властивості. З метою вивчення мотиваційної структури працівників сфери соціального обслуговування була використана опитувальна анкета.
Комплексний аналіз чинників трудової мотивації фахівця соціальної роботи, проведений на основі спеціально розробленої анкети, дозволив зробити ряд висновків. Було з’ясовано, що рівень задоволеності результатами праці в Територіальному центрі є досить високим – 41% працівників задоволені результатами своє праці.
На підставі результатів проведеного дослідження у групі фахівців соціальної роботи можна стверджувати, що в структурі мотивів, якими керувалися респонденти при виборі професії соціального працівника, переважають «можливість реалізувати свої здібності». Система цінностей респондентів не є фактором позитивної мотивації до професійної діяльності і, тим самим, не сприяє формуванню професійної спрямованості, досягнення певних результатів у праці, формуванню конкурентоспроможності.
Проте ранжування факторів за ступенем впливу на рівень трудової активності показало, найбільш значущім фактором для працівників Центру виступає заробітна плата (для 53% цей фактор стоїть на першому місці, для 47% – на другому). Важливим фактором є також відчуття корисності своєї праці – цей фактор відмітили 24% опитаних. Нажаль для 18% респондентів найбільш значущим фактором, що впливає на рівень трудової активності є страх втратити місце роботи.
Взагалі можемо сказати, що мотивація соціальних працівників може зумовлюватися прагненням реалізації потреб у заробітку, бажанні принести користь суспільству, граними взаєминами з колегами та у впевненості стабільної роботи у період кризи.
Таким чином, на основі теоретичного огляду проблеми мотивації професійної діяльності та емпіричних даних, ми можемо припустити, що даний мотиваційний комплекс обумовлений саме специфікою професійної діяльності. З метою підвищення професійної мотивації працівників центру соціального обслуговування населення було розроблено програму психологічного тренінгу та надано науково-методичні рекомендації щодо створення ефективного мотиваційного механізму працівників Територіального центру соціального обслуговування, які включають в себе: творення при навчальних закладах, які здійснюють професійне навчання фахівців соціальної роботи, центру підвищення кваліфікації та перепідготовки соціальних працівників і керівників системи соціального захисту населення у відповідності з їх освітніми потребами і потребами; розвиток різних форм освіти; інтеграція діяльності конкретних соціальних служб з науковою роботою кафедр соціальної роботи; створення експериментальних майданчиків, з метою залучення діючих фахівців соціальної роботи до участі в наукових дослідженнях, спрямованих на вивчення соціально значущих явищ і процесів у суспільстві; підвищення престижу професії «спеціаліст соціальної роботи».
У висновку хотілося б відзначити, що, незважаючи на велику кількість теорій, проблема вивчення мотивації професійної діяльності працівників соціальної сфери залишається актуальною і вимагає цілісного інтегративного підходу до її вивчення. Безсумнівно, результати застосування даних рекомендацій дозволять підвищувати ефективність праці співробітників у різних соціальних установах.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
