Тип роботи:
Об'єм: 48 стор.
Вартiсть: 70 грн.
Змiст:
Вступ
Розділ і. Міжнародні економічні організації як суб’єкти економічних відносин
1.1. Місце міжнародних економічних організацій в системі управління діяльністю суб’єктів міжнародних економічних відносин
1.2. Передумови створення та розвитку міжнародних економічних організацій
1. 3. Функції та класифікація міжнародних організацій
Розділ іі. Роль діяльності міжнародних економічних організацій в інтернаціоналізації виробництва
2.1. Міжнародні фінансові організації як суб’єкти глобалізаційного процесу
2.1. Діяльність міжнародних економічних організацій на сучасному етапі
2.3. Роль міжнародних економічних організацій на інтернаціоналізацію виробництва
Розділ ііі. Шляхи розвитку діяльності міжнародних економічних організацій у сфері інтернаціоналізації виробництва
3.1. Україна і міжнародні економічні організації: проблеми і перспективи взаємодії
3.2. Недосконалість механізму реалізації інтеграційної функції міжнародних фінансових організацій та можливості її усунення
Висновки
Список літератури
Висновок:
Дослідження проблеми ролі та місця міжнародних фінансових організацій в інтернаціоналізації виробництва дозволяє зробити такі висновки:
Сучасний етап в еволюційному розвитку світової економіки характеризується посиленням дії тенденції до глобалізації, яка проявляється у виході національних економічних систем і національних ринків на рівень глобальної економічної системи. Глобальна економічна система - світогосподарська система, в якій національні процеси виробництва, обміну і споживання благ втрачають свою автономність і відбуваються як єдиний процес. Механізм функціонування глобальної економічної системи має певні якісні особливості:
міжнародний рівень дії механізму характеризується асиметричністю;
ступінь зрілості секторальних складових економічного середовища, в якому діє механізм, є різним;
міжнародні організації виступають носіями регулятивних дій. Остання особливість визначає глобальну економічну систему як організаційно-структуровану.
Міжнародні фінансові організації, що представлені Міжнародним валютним фондом та Групою світового банку, є за своєю інституціонально-організаційною природою глобальними організаціями, цільова функція яких - інтеграція країн і ринків у світове ринкове середовище, яке нині формується як глобальна економічна система. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку цієї системи полягає в тому, що вони сприяють економічному прогресу в економічно відносно слабо розвинених країнах настільки, наскільки це відповідає їх ідеології як представників економічно розвинених країн. Через це глобальна економічна система під визначальним впливом міжнародних фінансових організацій формується як асиметрична, що й проявляється у нерівномірному розподілі виграшу від глобалізації між країнами та її суб’єктами. Асиметричність є похідною від ідеології економічно розвинених країн, які визначають цільову функцію міжнародних фінансових організацій.
Механізми реалізації цільової функції МВФ та Світового банку розрізняються тим, що МВФ має більш широкі повноваження, пов’язані зі створенням рамкових умов функціонування світового валютно-фінансового простору. Поєднання цієї складової механізму з тією, що є спільною - стимулювання глобального розвитку країн-членів через надання їм фінансової допомоги – дає можливість для досягнення мети глобалізаційної функції, яка здійснюється як керований процес, що має специфічні риси в кожній групі країн. Керованість є наслідком того, що цільова функція та особливості механізму її реалізації визначаються насамперед конкретними нормативними документами міжнародних фінансових організацій, які відбивають їх природу та історичне призначення.
У країнах, що розвиваються, увага міжнародних фінансових організацій зосереджується переважно на вирішенні соціально-економічних проблем і має своїм результатом посилення економічної залежності цих країн і закріплення їх місця у глобальній економічній системі як третьорядних. У країнах з транзитивною економікою діяльність МВФ і Світового банку по реалізації своєї цільової функції є більш політизованою і спрямованою на інтереси суто приватного капіталу економічно розвинених країн, який не зацікавлений у створенні в особі цих країн глобального конкурента.
Ставлення до країн-реципієнтів міжнародних фінансових організацій, як засвідчує світова практика, чітко диференціюється. Внаслідок цього у групі країн, що розвиваються, виділилися нові індустріальні країни, а в групі транзитивних – нові ринкові центральноєвропейські країни. Реалізація монетаристсько-неоліберальної моделі розвитку, що стимулювалася міжнародними фінансовими організаціями, викликала в них конструктивні зміни щодо формування ринкових механізмів та підвищення ефективності виробництва. В інших країнах, до яких відноситься й Україна, механізми, що застосовуються міжнародними фінансовими організаціями, сприяють тому, що ринкові структури пробивають собі шлях через виникнення й розвиток цілої низки деструктивних процесів в економіці. Рівень їх інтеграції у глобальну економічну систему є нижчим, ніж у перших. Відповідно їх роль також інша – ці країни більш підпорядковані і залежні.
Незважаючи на те, що завдяки діяльності міжнародних фінансових організацій значна частина країн світу мала змогу в цілому поліпшити своє економічне і соціальне становище і, відкривши економіку через розбудову ринкових відносин, інтегруватися у глобальну економічну систему, проведений у роботі аналіз статистично-фактологічного матеріалу підтвердив суто теоретичний висновок про асиметричність глобальної економічної системи і про провідну роль в її закріпленні міжнародних фінансових організацій. Тому постає проблема перегляду механізму діяльності міжнародних фінансових організацій у контексті виконання ними своєї цільової функції, яка ґрунтуватиметься на вирішенні завдання подолання асиметричності в розбудові світової валютно-фінансової системи як складової глобальної економічної системи.
Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності потребує розробки таких головних напрямків удосконалення зовнішніх та внутрішніх відносин, як:
запобігання відтоку капіталів за кордон і розробки заходів щодо їх повернення в Україну;
проведення адміністративної реформи для зняття бюрократичного тиску на внутрішні і зовнішні економічні відносини;
посилення контролю за діяльністю зовнішньоекономічних фінансових посередників та встановлення контрактної собівартості продукції;
посилення контролю над вивезенням за кордон валютних цінностей, технологій, інформації та запобігання підписанню фіктивних експортно-імпортних угод.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com