26 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
92 стор.
Вартiсть:
250 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і. Теоретичні аспекти міфології
1.1. Визначення та функції міфу
1.2. Загальні закономірності розвитку міфології
1.3. Класифікація міфів
Висновки до 1 розділу
Розділ іі. Особливості античної міфології
2.1. Становлення античної культури та міфології
2.2. Міф в системі культури
2.3. Міфологія ХХ століття
Висновки до 2 розділу
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Таким чином, міф - це не первісна форма знання, а особливий вид світогляду, специфічне образне синкретичне подання про явища природи й колективного життя. У міфі як найбільш ранній формі людської культури поєднувалися зачатки знань, релігійних вірувань, моральна, естетична й емоційна оцінка ситуації.
Найбільш розповсюдженим типом міфів є етіологічний, або причинно-пояснювальний, що трактує причини й обставини виникнення різних природних явищ, культурних рис, соціальних об’єктів. Це розповіді про походження тварин і рослин, суші й моря, небесних світил, форм господарчої діяльності й т.п.). Космогонічні міфи оповідають про походження космосу як цілісної системи, його структуру – вертикально-лінійну, що складається з підземного, земного та небесного світів, пронизаних єдиним стрижнем – світовим деревом або світовою горою, та горизонтально-концентричну, що складається з вузького кола “домашнього” світу та безкраїх просторів “чужого”, ще неосвоєного культурою, про перетворення хаосу в упорядкованість і розширення культурного світу. Логічним продовженням космогонічного міфу є міф антропологічний, присвячений обставинам походження першої людини або першопредків племені чи роду. Астральні міфи розповідають про зірки й планети, обставини їхньої появи на небосхилі й стосунки між ними. Есхатологічні міфи, де йдеться про загибель, “смерть”, або “кінець світу” (всесвітній потоп у “Епосі про Гільгамеша”, біблейському Апокаліпсисі, давньогрецькому міфі про “Девкаліона й Пірру”). Календарні міфи трактують зміну сезонів року як циклічний процес умирання й відродження природи 28, с.209.
Основним принципом вирішення світоглядних питань у міфології був генетичний. Пояснення з приводу першооснови світу, походження природних і суспільних явищ зводилися до розповіді про те, хто кого породив.
Таким чином, за допомогою міфу минуле зв'язувалося з майбутнім, і це забезпечувало духовний зв'язок поколінь. Зміст міфу уявлявся первісній людині найвищою мірою реальним, що заслуговує абсолютної довіри.
Міфологія відігравала величезну роль у житті людей на ранніх стадіях їхнього розвитку. Міфи, затверджували прийняту в даному суспільстві систему цінностей, підтримували й санкціонували певні норми поводження. І в цьому змісті вони були важливими стабілізаторами громадського життя. Цим не вичерпується стабілізуюча роль міфології. Головне значення міфів полягає в тому, що вони встановлювали гармонію між світом і людиною, природою й суспільством, суспільством й індивідом й, таким чином, забезпечували внутрішню згоду людського життя.
Підводячи підсумки, особливості міфологічного світогляду концентровано можна визначити наступні моменти:
1. Міфологічний світогляд ґрунтувався на неподільності людини й природи, був синкретичним. Неживі предмети, сили природи одушевлялися й мислилися як реально існуючі. Русалки, відьми, водяники, німфи - всі вони були для людини того часу реальними істотами. Вони доповнювали світ первісної людини й персоніфікували сили, що перевершують можливості людини, які за допомогою магії можна й потрібно було залучити на свій бік.
2. Міфологічна свідомість відрізняється від наукової й філософської характером світосприйняття. Відмінність у наступному:
1) Міфологічна свідомість сприймає світ особистісно, пропускає через себе, ідентифікуючи себе з навколишнім. Наукова свідомість світ розглядає як щось зовнішнє, безособове, протиставлене, як об'єкт аналізу;
2) Міфологічна свідомість не аналізує події й не робить теоретичних висновків, а будує образний світ, сприймає події у найкращому вигляді, їх переказує;
3) Міфологічна свідомість сприймає події як незаперечний факт, причини яких сховані, але вони й не шукаються;
4) Міфологічна свідомість відбиває світ не в системі понять, а в образно-символічній формі. Символіка міфів - це визначення змісту буття, його значення і його цінностей. Величезну частину в міфології займає обрядовість, ритуал. За допомогою символіки, обрядів і ритуалів міфологічна свідомість установлювала природну закономірність. Ритуал є вираження закону, а участь у ритуалі - особистісна участь у закономірному світовому порядку. Символіка й образність у міфології, її багатий зміст, успадкувались майбутньою культурою. Художня творчість, поезія, рання філософія багато чого містять у собі з міфів, а символічно-міфологічний зміст художніх творів надає їм філософського забарвлення. Міфологічний світогляд органічно сполучався з ранніми релігійними, політеїстичними формами світосприйняття (анімізмом, тотемізмом, фетишизмом й ін.), тому точніше називати цей тип світогляду - міфологічно-релігійним або релігійно-міфологічним 24, с.32.
Ознайомлення з міфологією дає змогу зробити такі висновки.
Міфологія як історичний тип світогляду супроводжує всі періоди існування земної цивілізації, відомі людині. Міфологічна світоглядна культура виявилась одночасно і через ряд сильних, потужних сторін, і через ряд слабких.
Сила, позитивно-прогресивна роль міфології полягає насамперед у тому, що цей світогляд завжди орієнтує людину на мрію. Без мрії людина ніколи ні в що не зможе повірити і назавжди втратить надію. Без мрій неможливо нікого і нічого полюбити. У міфології зароджується бачення одвічного прагнення людини до свободи і щастя. Визнаючи факт одвічної єдності людини і природи, міфологія підкреслює потребу людини в самостійній думці і дії. А це і є перший крок до свободи. Визнаючи факт досконалості природи та нерозривної єдності людини і природи, міфологія прагне звеличити гармонійність відношення людини і світу як взірець щастя.
Слабкості міфологічного світогляду — це передусім сліпе поклоніння силі природи, декларування пасивного характеру відношення людини до світу.
Отже, міфологічний світогляд був, є і залишається надбанням світоглядної культури людини, бо, втративши його, людина втратить головного героя, героя, якого вона вибрала сама і яким вона є сама.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
