


Змiст:
Вступ
Розділ і. Теоретичні аспекти міфології
1.1. Визначення та функції міфу
1.2. Загальні закономірності розвитку міфології
1.3. Класифікація міфів
Висновки до 1 розділу
Розділ іі. Особливості античної міфології
2.1. Становлення античної культури та міфології
2.2. Міф в системі культури
2.3. Міфологія ХХ століття
Висновки до 2 розділу
Висновки
Список використаних джерел
Висновок:
Таким чином, міф - це не первісна форма знання, а особливий вид світогляду, специфічне образне синкретичне подання про явища природи й колективного життя. У міфі як найбільш ранній формі людської культури поєднувалися зачатки знань, релігійних вірувань, моральна, естетична й емоційна оцінка ситуації.
Найбільш розповсюдженим типом міфів є етіологічний, або причинно-пояснювальний, що трактує причини й обставини виникнення різних природних явищ, культурних рис, соціальних об’єктів. Це розповіді про походження тварин і рослин, суші й моря, небесних світил, форм господарчої діяльності й т.п.). Космогонічні міфи оповідають про походження космосу як цілісної системи, його структуру – вертикально-лінійну, що складається з підземного, земного та небесного світів, пронизаних єдиним стрижнем – світовим деревом або світовою горою, та горизонтально-концентричну, що складається з вузького кола “домашнього” світу та безкраїх просторів “чужого”, ще неосвоєного культурою, про перетворення хаосу в упорядкованість і розширення культурного світу. Логічним продовженням космогонічного міфу є міф антропологічний, присвячений обставинам походження першої людини або першопредків племені чи роду. Астральні міфи розповідають про зірки й планети, обставини їхньої появи на небосхилі й стосунки між ними. Есхатологічні міфи, де йдеться про загибель, “смерть”, або “кінець світу” (всесвітній потоп у “Епосі про Гільгамеша”, біблейському Апокаліпсисі, давньогрецькому міфі про “Девкаліона й Пірру”). Календарні міфи трактують зміну сезонів року як циклічний процес умирання й відродження природи 28, с.209.
Основним принципом вирішення світоглядних питань у міфології був генетичний. Пояснення з приводу першооснови світу, походження природних і суспільних явищ зводилися до розповіді про те, хто кого породив.
Таким чином, за допомогою міфу минуле зв'язувалося з майбутнім, і це забезпечувало духовний зв'язок поколінь. Зміст міфу уявлявся первісній людині найвищою мірою реальним, що заслуговує абсолютної довіри.
Міфологія відігравала величезну роль у житті людей на ранніх стадіях їхнього розвитку. Міфи, затверджували прийняту в даному суспільстві систему цінностей, підтримували й санкціонували певні норми поводження. І в цьому змісті вони були важливими стабілізаторами громадського життя. Цим не вичерпується стабілізуюча роль міфології. Головне значення міфів полягає в тому, що вони встановлювали гармонію між світом і людиною, природою й суспільством, суспільством й індивідом й, таким чином, забезпечували внутрішню згоду людського життя.
Підводячи підсумки, особливості міфологічного світогляду концентровано можна визначити наступні моменти:
1. Міфологічний світогляд ґрунтувався на неподільності людини й природи, був синкретичним. Неживі предмети, сили природи одушевлялися й мислилися як реально існуючі. Русалки, відьми, водяники, німфи - всі вони були для людини того часу реальними істотами. Вони доповнювали світ первісної людини й персоніфікували сили, що перевершують можливості людини, які за допомогою магії можна й потрібно було залучити на свій бік.
2. Міфологічна свідомість відрізняється від наукової й філософської характером світосприйняття. Відмінність у наступному:
1) Міфологічна свідомість сприймає світ особистісно, пропускає через себе, ідентифікуючи себе з навколишнім. Наукова свідомість світ розглядає як щось зовнішнє, безособове, протиставлене, як об'єкт аналізу;
2) Міфологічна свідомість не аналізує події й не робить теоретичних висновків, а будує образний світ, сприймає події у найкращому вигляді, їх переказує;
3) Міфологічна свідомість сприймає події як незаперечний факт, причини яких сховані, але вони й не шукаються;
4) Міфологічна свідомість відбиває світ не в системі понять, а в образно-символічній формі. Символіка міфів - це визначення змісту буття, його значення і його цінностей. Величезну частину в міфології займає обрядовість, ритуал. За допомогою символіки, обрядів і ритуалів міфологічна свідомість установлювала природну закономірність. Ритуал є вираження закону, а участь у ритуалі - особистісна участь у закономірному світовому порядку. Символіка й образність у міфології, її багатий зміст, успадкувались майбутньою культурою. Художня творчість, поезія, рання філософія багато чого містять у собі з міфів, а символічно-міфологічний зміст художніх творів надає їм філософського забарвлення. Міфологічний світогляд органічно сполучався з ранніми релігійними, політеїстичними формами світосприйняття (анімізмом, тотемізмом, фетишизмом й ін.), тому точніше називати цей тип світогляду - міфологічно-релігійним або релігійно-міфологічним 24, с.32.
Ознайомлення з міфологією дає змогу зробити такі висновки.
Міфологія як історичний тип світогляду супроводжує всі періоди існування земної цивілізації, відомі людині. Міфологічна світоглядна культура виявилась одночасно і через ряд сильних, потужних сторін, і через ряд слабких.
Сила, позитивно-прогресивна роль міфології полягає насамперед у тому, що цей світогляд завжди орієнтує людину на мрію. Без мрії людина ніколи ні в що не зможе повірити і назавжди втратить надію. Без мрій неможливо нікого і нічого полюбити. У міфології зароджується бачення одвічного прагнення людини до свободи і щастя. Визнаючи факт одвічної єдності людини і природи, міфологія підкреслює потребу людини в самостійній думці і дії. А це і є перший крок до свободи. Визнаючи факт досконалості природи та нерозривної єдності людини і природи, міфологія прагне звеличити гармонійність відношення людини і світу як взірець щастя.
Слабкості міфологічного світогляду — це передусім сліпе поклоніння силі природи, декларування пасивного характеру відношення людини до світу.
Отже, міфологічний світогляд був, є і залишається надбанням світоглядної культури людини, бо, втративши його, людина втратить головного героя, героя, якого вона вибрала сама і яким вона є сама.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com