перейти на сайт>>

Нагромадження і його роль в розвитку соціально-економічної системи

ID роботи: 4364
Тип роботи:
Об'єм: 25 стор.
Вартiсть: 50 грн.


Змiст:

Вступ

1. Нагромадження, його ефективність і напрямки розвитку

1.1.Суть нагромадження і закон нагромадження

1.2. Фонд нагромадження і його структура

1.3. Ефективність нагромадження

2. Україна та глобальні тенденції соціально-економічного розвитку

2.1. Основні підсумки економічних та соціальних перетворень

2.3. Етапи соціально-економічних перетворень і кількісні параметри зростання

3. Процес нагромадження капіталу в Україні

Висновок

Список літератури



Висновок:

Перехідний  період Україна втрачала свій потенціал не тільки через розрив економічних зв’язків з колишніми партнерами і зростання цін на енергоносії, а й внаслідок помилок у фіскальній та бюджетній політиці. Податкова політика нашої держави орієнтувалася переважно на швидке зростання кількості податків, включаючи нарахування на заробітну плату та ставок за ними, з метою компенсації зменшення податкової бази (реального скорочення ВВП).

Загальновідомо, що оптимізація відтворювальних пропорцій насамперед полягає у відновленні ролі валового нагромадження основного капіталу. Водночас внаслідок посилення податкового пресу та скорочення обігових коштів (тобто власних інвестиційних джерел), в секторі нефінансових корпорацій протягом усього перехідного періоду спостерігалося постійне уповільнення темпів реального нагромадження основного капіталу.

Починаючи з 2000 р. в Україні спостерігається тенденція до збільшення обсягів самофінансування та нагромадження основного капіталу в секторі нефінансових корпорацій, що зумовлює позитивні структурні зрушення на відтворювальному рівні у майбутньому.

Існуюча до недавна система державного регулювання розподілу доходів між секторами економіки України повною мірою не відповідала меті структурних перетворень. Насамперед мало бути передбачено нагромадження власних фінансових ресурсів та досягнуто їх ефективне використання суб’єктами господарювання всіх рівнів. На практиці формування достатніх фінансових ресурсів та їх заощаджень в Україні відбувалось вкрай суперечливо. Держава не забезпечувала створення ефективного ринкового механізму відтворення ВВП. Не сприяли цьому процесу і цільові інвестиції з боку держави. Так, протягом 1992 – 1999 р. мало місце загальне скорочення бюджетних видатків та капітальних вкладень на народне господарство, що було б цілком виправданим лише в разі компенсуючого зростання відповідних витрат з боку підприємств (чого не могло відбутись внаслідок наявності високого податкового тиску).

Важливим напрямком вдосконалення державного регулювання відтворювальних пропорцій ВВП в Україні є фінансування бюджетної сфери. Збільшуючи чи скорочуючи чисельність бюджетних працівників та ставки їх окладів, держава суттєво впливає на споживчі процеси в економіці країни в цілому. Це дозволяє зробити висновок не тільки про існування протягом 1992-1999 рр. високого рівня державного впливу на споживчі процеси, а й про можливість використання цього чинника для “розігріву” виробництва в майбутньому. Погашення державних боргів перед пенсіонерами та бюджетною сферою позитивно сприяє пожвавленню споживчих процесів та розвитку виробництва товарів народного споживання.

В процесі оптимізації структурних відтворювальних пропорцій за обставин невизначеності умов господарювання перехідного періоду особлива роль належить сектору домашніх господарств. Цей інститут ринку є не тільки споживчою одиницею та суб’єктом господарської діяльності (у тому числі за рахунок постачання робочої сили). Саме у його межах відбувається процес заощадження потенційних інвестиційних потоків з метою їх подальшого спрямування в національне виробництво за рахунок сукупних витрат населення. В свою чергу, це безпосередньо впливає на прискорення темпів економічного зростання в країні. До того ж в разі сприятливої кон’юнктури та стабільних умов господарювання саме домашні господарства стають підґрунтям, на базі якого формується інститут малого та середнього бізнесу. Як відомо, розвиток останнього суттєво змінює як традиційну структуру виробництва (розширюється сектор послуг, інформації), так і соціальну структуру суспільства (з’являється середній клас, збільшується прошарок заможних людей). Заходами державного регулювання мають бути створені умови для зростання товарності домашніх господарств, залучення їх діяльності до сфери офіційно існуючого грошового обігу.

В умовах перехідного періоду із проведенням загальної лібералізації економічної діяльності та скороченням прямого державного інвестування виробництва (крім інвестування бюджетної сфери) головним механізмом впливу державного регулювання на підтримку оптимального рівня відтворення ВВП (з огляду на розширення його виробництва) має стати виважена політика доходів. На жаль, існуючий в Україні протягом усього перехідного періоду податково-бюджетний перерозподіл доходів не відповідав меті формування оптимальних пропорцій відтворення ВВП. Навпаки, на початковому етапі реформ (1992 – 1996 рр.) держава перерозподіляла доходи від ефективно працюючих підприємств на користь нерентабельних; ринкові механізми (за умов значних державних фінансових ін’єкцій на підтримку виробників неліквідної продукції) діяли лише на малих сегментах ринку.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: