16 Листопада 2011 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
30 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ і. Психолого-педагогічні аспекти патріотичного виховання засобами художнього слова
1.1. Науково-методичні засади патріотичного виховання учнів засобами художньої словесності
1.2. Психолого-педагогічний зміст національно-патріотичного виховання
Розділ іі. Організація національно-патріотичного виховання молодших школярів на уроках української мови і читання засобами художньої словесності
2.1. Формування елементів національної свідомості учнів початкових класів у процесі навчання української мови
2.2. Особливості національно-патріотичного виховання молодших школярів на уроках читання
Висновок
Список літератури
Додатки
Висновок:
Тема національно-патріотичного виховання учнів особливо актуальна сьогодні, коли Україна впевнено крокує шляхом до євроінтеграції.
Його мета полягає у формуванні особистості з глибоким відчуттям своїх коренів, роду, родини, народу; у прищепленні любові до рідної мови, літератури, історії та поваги до символів, традицій та звичаїв українців.
Національне виховання спрямовується на формування у дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури
Головна мета національного виховання - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.
Статтею 5 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено одним із завдань загальної середньої освіти виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй (4).
На мою думку, питання національної самоідентифікації дитини повинно починатися вже з початкових класів. Фактично це спонукає дитину до розуміння коріння власного „я», вивчення минулого свого народу за його етнічної складовою, а також інших народів, що проживають як в Україні, так і в світі. Вивчаючи минуле власного народу, дитина зможе з одного боку відчувати гордість за належність до відповідної нації, з іншого - ставитися з повагою до громадян інших національностей.
На мою думку, для формування принципів національного виховання ряд авторів правильно посилаються на досвід видатних вітчизняних педагогів, зокрема на К. Ушинського, який вважав природним правом кожного народу мати свою національну школу. Він критикував зросійщення українських дітей, відстоював необхідність навчання їх українською мовою. У статті «Рідне слово» К. Ушинський сформулював основні вимоги до вивчення іноземних мов та рідної мови, зазначаючи, що вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися надто рано і аж ніяк не раніше того, коли буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини.
Формування національної свідомості і самосвідомості в школі відбувається через навчальні предмети, різноманітні заходи виховної і позакласної роботи та родинне виховання. Адже саме проживаючи в сім'ї дитина успадковує не тільки правила поведінки, які формує родина, але і національний світогляд, культуру, яку родина несе і прищеплює дітям. Адже діти копіюють до неймовірної точності вчинки і висловлювання авторитетних їм людей, насамперед батьків, вихователів, вчителів, а згодом і однолітків.
В школі національне виховання активно впроваджується через проведення ранків, вечірок з національним колоритом свят на українську тематику: купальські обряди, пісні, обжинки, проводи зими. З часом тематика цих заходів змінюється, відбувається відхід від традиційних форм національного виховання.
Формування патріота та гуманіста в школі відбувається через такі навчальні предмети як українська мова, українське читання, курс «Я і Україна» (громадянська освіта), де кожен урок пронизаний гордістю за рідний край, культуру, звичаї та традиції народу, де формується повага до державних і національних символів України. Широко використовується на уроках елементи народної творчості, овіяної національним колоритом, через яку найкраще і найвлучніше можна показати мелодійність і красу української мови, культури. Адже чи може хоч один народ світу зрівнятися з українським по кількості народних казок, пісень (святкових, обрядових), козацьких дум, прислів'їв, приказок та примовлянь, легенд, ігор, дражнилок (в доброму сенсі цього слова, оскільки з давніх-давен вони мали на меті виховну роль, висміювали різні виховні вади дитини).
У наш час основна увага патріотичному вихованню надається саме як вихованню національному, тобто вихованню в дусі ментальності українського народу, його кордоцентризму, потягу до прекрасного і прагнення до гармонії.
Любов до Батьківщини є однією з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якістю синтетичною, патріотизм включає в себе емоційно-моральне і дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної природи, до своєї нації, до матеріальних та духовних надбань суспільства.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
