ID роботи: 6875
Тип роботи:
Об'єм: 105 стор.
Вартiсть: 300 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ І. Негласні слідчі (розшукові) дії: поняття, види, загальні умови проведення

1.1. Поняття та суть негласних слідчо-розшукових  дій у кримінальному судочинстві

1.2. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій та підстави їх застосування у кримінально-процесуальному законодавстві України

1.3. Особливості та процесуальний порядок застосування негласних слідчих (розшукових) дій за КПК України

Висновки за розділом  1

Розділ ІІ. Правовий режим використання результатів негласних слідчих (розшукових дій у кримінальному судочинстві

2.1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві

2.2. Характеристика засобів, які можуть бути використані під час проведення негласних слідчих дій

2.3. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій

Висновки за розділом 2

Розділ ІІІ. Проблемні питання правового регулювання негласних слідчих (розшукових) дій У СВІТЛІ НОВОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

3.1. Проблеми становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України

3.2. Досвід правового регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій у зарубіжних країнах та його врахування у процесу удосконалення кримінально-процесуального законодавства України

Висновки за розілом 3

Висновок

Список використаної літератури

Висновок:

Досліджено поняття та суть негласних слідчих (розшукових)  дій у кримінальному судочинстві. Зазначається, що негласні слідчі дії згідно зі ст. 246 КПК  – це різновид слідчих (розшукових) заходів, відомості про факт і методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.  Зроблено наголос на тому, що негласні слідчі (розщукові) дії проводять у випадках, якщо відомості про злочин і особу, яка його вчинила, неможливо отримати іншим способом. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Проаналізовано класифікацію негласних слідчих (розшукових) дій, розглянуті підстави та процесуальний порядок їх застосування  у кримінально-процесуальному законодавстві України. З’ясовано, що у новому КПК передбачено такі види негласних слідчих дій, як: аудіо - та відеоконтроль особи (ст..260); арешт, огляд і виїмка кореспонденції (си.261-262 КПК); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст..263 КПК); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст..264 КПК). Деякі негласні слідчі (розшукові) дії, а сама: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст..267 КПК); спостереження за особою, річчю або місцем (ст..262 КПК); аудіо-, відеоконтроль місця (ст..270 КПК);  контроль за вчиненням злочину (ст..271 КПК); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст..272 КПК); негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст..274 КПК) проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З’ясовано, що підставою для з’ясування переліку слідчих дій є характерні ознаки, що дають можливість вести мову про відмінний характер слідчих дій від інших різновидів дій слідчого у процесі розслідування злочину.

Наведено, що головна роль у процесі проведення неглас­них слідчих (розшукових) дій належить слідчому, який не тільки здійснює проведення та фіксацію розшукових дій, але й несе персона­льну відповідальність за їх виконання перед прокурором та слідчим суддею.

З’ясовано  правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві. Досліджено, що кримінальний  процесуальний закон досконало регламентує провадження негласних слідчих (розшукових) дій та встановлює більш жорсткі рам­ки їх здійснення. Зокрема, про це свідчить зміст положень КПК України, де вказано, що в ухвалі слідчого судді на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається її строк, який може бути продовжений у встановленому законом по­рядку. Зроблено акцент на тому, що конституційні гарантії дотримання прав лю­дини під час провадження негласних слідчих (розшукових) дій закріплені нормами кримінального процесуаль­ного закону, які встановлюють порядок їх органі­зації, захисту отриманої інформації, та визначе­ними законом процедурами, що забезпечує можливість оскарження дій суб'єктів досудового розслідування.

Охарактеризовано засоби, які можуть бути використані під час проведення негласних слідчих дій. З’ясовано, що за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. Виокремлено, що оскільки у ході розслідування можуть використовуватись спеціальні засоби, методи та прийоми роботи, відомості про які становлять державну таємницю, інформація щодо проведення негласних слідчих дій може бути розголошеною лише за умови та у межах, що забезпечує збереження цієї таєм­ниці.

Досліджено порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій. З’ясовано, що використання результа­тів негласних слідчих (розшукових) дій під час до­казування в кримінальному провадженні регламентовано  ст. 256 КПК України та вказано, що протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фото­знімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення, речі і документи або їхні копії можна використовувати в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового роз­слідування.

Проаналізовано проблеми становлення системи негласного розслідування у кримінальному процесуальному законодавстві України. Констатується необхідність внесення змін до чинного КПК, що унеможливить про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно осіб, які не мають відношення до певного кримінального провадження.

Охарактеризовано проблему прокурорського нагляду і судового контролю за проведенням негласних слідчих (розшукових) дій. Доведено, що прокурорський нагляд повинен виступати не лише засобом контролю, а передусім бути гарантом забезпечення прав і свобод людини в Україні, оскільки діяльність оперативних підрозділів, органів досудового розслідування та прокуратури має єдину кінцеву мету, що полягає у захисті та забезпеченні законних інтересів суспільства, держави та окремих осіб.

Вивчено досвід правового регулювання проведення негласних слідчих (розшукових) дій у зарубіжних країнах та з’ясовано можливості його врахування у процесі удосконалення кримінально-процесуального законодавства України. Доведено, що розширення можливостей оперативно-розшукової діяльності за умови дот­римання конституційних гарантій прав особи слід вважати прогресивним кроком законодавця, спрямованим на посилення правоохоронної фун­кції держави та захисту прав і свобод окремих осіб, інтересів суспільства й держави від проти­правних посягань.

Чітке правове регламентування застосування негласних слідчих (розшукових)дій  створить підстави до зменшення зловживання такими діями органами розслідування і, в свою чергу, забезпечить дотримання законності при обмеженні конституційних прав людини.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: