перейти на сайт>>

Оптимізація складу витрат підприємства й формування ефективних джерел їх фінансування

ID роботи: 2702
Тип роботи:
Об'єм: 96 стор.
Вартiсть: 350 грн.


Змiст:

Розділ 1 теоретичні основи оптимізації складу витрат підприємств
1.1. Сутність складу витрат підприємства
1.2 Характеристика витрат, класифікація та групування за економічною характеристикою
1.3 Інформаційне забезпечення оптимізації складу витрат підприємств й джерел їх фінансування
Висновок за 1 розділом:
Розділ 2 аналіз оптимізації витрат підприємства й формування джерел їх фінансування
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз фінансового стану підприємства
2.3 Аналіз оптимізації складу витрат підприємства
Висновок за 2 розділом:
Розділ 3 шляхи оптимізації складу витрат підприємства й формування ефективних джерел їх фінансування
3.1 Планування як один із факторів управління витратами підприємства
3.2 Формування ефективних джерел фінансування витрат
3.3 Удосконалення контролю і аудиту на підприємстві
Об’єкти контролю
Джерела інформації
Методичні прийоми контролю
Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів контролю
Висновок за 3 розділом:
Розділ 4. Охорона праці
4.1. Перелік нормативно – правових документів, що регламентують виконання вимог охорони праці на підприємстві ТОВ «Аксан»
4.2. Забезпечення необхідних санітарно – гігієнічних умов в адміністративних приміщеннях ТОВ « Аксан»
Висновки
Список використаної літератури
Додатки



Висновок:

Перехід до ринкових відносин ставить завдання вдосконалення методів управління виробництвом. Одним з важливих інструментів управління виробництвом була і залишається собівартість, тобто показник, який показує у вартісному виразі стан витрат виробництва.

У першому розділі дипломної роботи розглянуто теоретичні основи оптимізації складу витрат підприємств. Об’єктивний процес становлення ринкових відносин висуває на перший план питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняного промислового виробництва.

Відповідно до П(С) БО 16 “Витрати” під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розділу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Сьогодні існує багато чинників, які перешкоджають ефективним процесам господарювання, а також гальмують реформування економіки. В першу чергу це стосується проблем недостатньо ефективного використання ресурсів промисловими підприємствами. Оскільки в умовах ринкової економіки головною метою підприємства є досягнення максимального прибутку, важко переоцінити роль аналізу витрат та управління ними. Сучасні умови господарювання та зростання ролі нових технологій у світі висувають нові вимоги до системи управління витратами як з боку держави, так і з боку власників підприємств. Зарубіжний досвід доводить, що в більшості випадків розмір витрат визначається як найважливіший критерій у виборі варіантів розвитку підприємств.

В умовах обмеженості ресурсів підприємство постійно доводиться обирати оптимальне співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами діяльності. Тому, важливою передумовою такого вибору повинна бути оцінка фінансового стану підприємства, що дасть змогу оцінити фінансовий стан та з’ясувати можливості покращення роботи підприємства.

Таким чином, оптимізація витрат – це безперервний процес планування, обліку, аналізу, контролю витрат та прийняття рішень щодо подальшої економічної політики підприємства з використанням інструментів мотивації працівників на всіх рівнях сформованої організаційної структури.

У другому розділі проведений аналіз оптимізації витрат підприємства й формування джерел їх фінансування.

Досить детально вивчивши та проаналізувавши діяльність підприємства ТОВ “Аксан” можна дійти таких висновків:

У ТОВ “Аксан” існує ряд труднощів і проблем, пов'язаних із загальним нестабільним станом у сучасній економіці. Тому удосконалення обліку витрат для підприємства набуває важливого значення. Воно дозволить поліпшити свою виробничо-фінансову діяльність шляхом виявлення резервів підвищення ефективності використання його потужностей і ресурсів для досягнення намічених цілей.

У процесі аналізу було виявлено, що майно ТОВ „Аксан” складається майже на 100 % з позикових джерел формування майна, структура активів підприємства не дозволяє підприємству розраховуватися з найбільш терміновими зобов’язаннями.

Велика частка кредиторської заборгованості свідчить про те, що ТОВ „Аксан” не платоспроможне. Багато грошових коштів вкладено у товари, але протягом звітного періоду у підприємства спостерігається зниження об’ємів реалізації, хоча були здійснені великі витрати на збут.

ТОВ „Аксан” має велику собівартість товарів, тому для більшого економічного ефекту слід збільшити ціну реалізації або збільшити фізичний об’єм реалізації, за умови, якщо не можна знизити ціну закупки товарів. Для покращання платоспроможності треба реалізувати товари, зайві запаси та необоротні активи. Це вивільнить грошові кошти та скоротить витрати підприємства на утримання активів. Також слід розробити програму вивільнення грошових коштів з дебіторської заборгованості, методом знижок та пільг для підприємств, для спонукання підприємств –боржників повернути заборгованість за товари.

Для покращання ділової активності слід направити маркетингові зусилля ТОВ „Аксан” на пошук нових партнерів та ринків збуту своїх товарів. Це призведе до збільшення фінансових результатів та покращання фінансового стану підприємства.

Для покращання фінансової незалежності ТОВ „Аксан” слід створити резервний фонд, збільшити розмір статутного капіталу, або зменшити обсяг кредиторської заборгованості. Всі ці заходи дозволять підприємству не опинитися у стані банкрутства із нестачею власного капіталу, якщо підприємство зазнає збитків у своєї діяльності.

Оскільки на підприємстві існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації кредиторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом зниження відпускних цін. Щодо кредиторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі постачальниками.

За результатами другого розділу дипломної роботи можна зробити висновок, що підприємство працює успішно і, як бачимо, має перспективи до зростання основних показників прибутковості. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фінансова стійкість ТОВ „Аксан” не втрачена і є шанси вийти із скрутного становища, послабити фінансову напруженість і покращити кінцеві результати шляхом використання виявлених резервів. Це дозволить підвищити його імунітет до фінансових криз, дасть змогу швидко і у повному обсязі на них відреагувати та забезпечити досягнення поставлених цілей, його платоспроможності і конкурентноздатності у майбутніх періодах.

У третьому розділі запропоновано шляхи оптимізації складу витрат підприємства й формування ефективних джерел їх фінансування.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства. Адже, сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів, роботи яких використовувались автором під час написання даної роботи, проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчий попит сприймався як небажане явище або, навіть, як гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчий попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.

Аналіз також показав, що на підприємстві ТОВ „Аксан” існують резерви збільшення прибутку і рентабельності. До них відносяться:

а) резерв збільшення прибутку за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції, що склав 77,79 тис.грн. Реалізація резерву можлива шляхом проведення рекламних акцій серед постійних клієнтів підприємства у вигляді тимчасових знижок або інших особливих умов, щоб стимулювати їх поступово повернути попередні обсяги замовлень;

б) зниження витрат на гривню товарної продукції на 0,015 грн. (в тому числі за рахунок зменшення матеріальних витрат, амортизації та інших операційних витрат) дозволить збільшити суму прибутку на 2357,49 грн. Реалізувати цей резерв можна шляхом збільшення закупочних партій товарів, за рахунок реалізації вище зазначеного резерву, і тим самим здобуття відповідних знижок;

в) резерв підвищення рентабельності продажів за рахунок зазначених вище резервів підвищення прибутку складе 2,88%.

Таким чином, використовуючи виявлені резерви, ТОВ „Аксан” може одержати додатковий прибуток в сумі 2435,28 тис.грн. і збільшити рентабельність виробництва до 20,76%.

Таким чином, удосконалення системи управління витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування їх витрат, планування, облік та аналіз витрат за їх видами, стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Результати проведеного дослідження підтверджують, що тільки належне обліково-аналітичне забезпечення дозволить здійснювати оперативний контроль за витратами і затвердити управління за відхиленнями.

Тому рішення щодо коригуючого впливу на систему об’єктивні. Отже, об’єктом аналізу тут є відхилення від стандартів. Вони ж і є об’єктом оперативного контролю керівників центрів відповідальності.

Удосконалення системи управління витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування їх витрат, планування, облік та аналіз витрат за їх видами, стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Оптимізації та економії витрат має сприяти проведення їх планування. З цією метою необхідно:

- здійснювати планування витрат шляхом поєднання його різних методів (статистичних, економіко-математичних, техніко-економічних розрахунків, нормування, моделювання витрат тощо);

- переходити до розрахунку диференційованих нормативів витрат, виходячи з конкретних умов господарювання на місцях;

- обов'язково планувати витрати, що пов'язанні зі споживанням основних матеріальних та енергетичних ресурсів на основі прогресивних норм і нормативів.

В умовах ринковій економіці управління витратами повинно означати створення єдиної, раціональної, чітко та безперебійно функціонуючої системи з певними цільовими установками та взаємопов'язаними елементами. Само по собі управління витратами є важливою складовою управлінського обліку, а основні її елементи будуть визначатися функціями, що виконує система управління витратами, а сама система управління витратами повинна впроваджуватися на комплексній основі, забезпечуючи взаємозалежне вирішення поставлених задач. Тільки такий підхід буде сприяти різкому росту економічної ефективності роботи підприємства.


НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: