Тип роботи:
Об'єм: 35 стор.
Вартiсть: 60 грн.
Змiст:
Вступ
1. Загальна характеристика підприємства
2. Зміст фінансової роботи та оформлення фінансових документів
3. Порядок складання та затвердження кошторисів підприємств та установ
4. Оцінка виконання кошторисів за поточний період
5. Висновки за результатами проведених досліджень
Використана література
Висновок:
У кошторисі доходів і витрат в основному виділяються грошові кошти на виплату заробітної плати і грошового змісту, комунальних послуг, частково послуги зв'язку. Всі необхідні виплати проводяться за рахунок засобів спеціального фонду.
Формування прибуткової частини спеціального фонду проводиться на підставі розрахунків доходів, які складаються по кожному джерелу, планованих наступного року. При складанні цих розрахунків враховуються наступні показники: об'єм наданих тих або інших платних послуг, а також інші розрахункові показники і розмір плати з розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; прогнозні надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.
На підставі вказаних показників визначається сума доходів наступного року по кожному джерелу надходження з урахуванням конкретних умов роботи бюджетної установи. При формуванні показників, на підставі яких визначаються доходи планованого періоду, обов'язково повинен враховуватися рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, передуючий плановому.
У витратній частині кошторису визначається загальна сума витрат бюджетної установи в розрізі код економічної класифікації. При визначенні об'ємів витрат бюджетних організацій повинні враховувати об'єктивну потребу в засобах виходячи з основних виробничих показників, що встановлюються для установи, об'єму виконуваної роботи, штатної чисельності. Обов'язковим є виконання вимог щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами витрат на оплату праці, на комунальні послуги, а також на господарський зміст установи.
Як показав проведений аналіз, ГУ МНС в Луганській області освоїла кошторисні асигнування в 2008 році на 91,6%, а в 2009 році на 81,6%. Не використані асигнування в 2008 році на 76,1тис.грн., а в 2009 році на 348,0 тис.грн. Це відбулося із-за не повного фінансування.
Причини зміни не використання кошторису доходів і витрат розглянуті по кодах економічної класифікації витрат.
Існують негативні сторони в організації обліку. При переході на обслуговування в органи Державного казначейства ГУ МНС в Луганській області потерпіло ряд незручностей: встановлений час обслуговування – з 9 до 12 годин ранку, тобто в інший час в казначействі наша організація не обслуговується, виписки і реєстри про надходження і витрату як бюджетних так і позабюджетних засобів надаються із запізненням 1-2 дня, що негативно впливає на ефективність роботи.
Розвиток бюджетної сфери є однією з найскладніших і актуальніших проблем сучасного українського державотворення. Без належної освіти і охорони здоров’я народ і культура не мають майбутнього. Нажаль соціально-економічні негаразди створюють комплекс суперечностей, які стримують реформу бюджетної сфери, не дозволяють організувати її роботу належним чином. Але завдяки зусилля робітників установ бюджетної сфери досі вдається здійснювати комплекс перетворень, які забезпечують бюджетній сфері не лише належну якість, але й високу конкурентноздатність. Будь-які зрушення у бюджетній сфері торкаються життєвих інтересів кожної сім’ї, тому, починаючи реформи, необхідно зважити всі плюси і мінуси. Фінансування бюджетної сфери може здійснюватися лише державою, але держава не повинна забороняти розвиток надання платних послуг. Отже можна зробити такі висновки:
1. Необхідно забезпечити обсяги фінансування бюджетної сфери достатні для потреб сучасного економічного та сучасного розвитку суспільства.
2. Основним джерелом фінансування бюджетних установ повинен залишатися державний бюджет.
3. Оскільки державний бюджет не в змозі покрити всі потреби у фінансових ресурсах бюджетних установ, необхідно широко залучати додаткові джерела фінансування.
4. Необхідно створити нову законодавчу базу у сфері фінансування бюджетних установ.
Не дивлячись на всі труднощі і недоліки бюджетна сфера здійснить продиктовану вимогами часу модернізацію й займе гідне місце у середовищі держав світу. Адже від методів і форм управління бюджетною установою, визначення пріоритетності напрямів її діяльності залежить ефективність освоєння фінансових ресурсів, їх цільове спрямування та законне витрачання. В цьому аспекті існує думка застосування фінансово-господарського аудиту. Головним завданням фінансово-господарського аудиту є сприяння бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дійового внутрішнього фінансового контролю.
Фінансово-господарський аудит включає такі дії:
1) проведення протягом року (без відвідання установи ) моніторингу фінансової звітності бюджетної установи;
2) проведення у разі виявлення за результатами моніторингу ризикових операцій перевірки використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, правильності ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності;
3) вивчення організації системи внутрішнього фінансового контролю;
4) підготовку керівництву бюджетної установи пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень за результатами моніторингу її фінансової звітності та/або перевірки;
5) відстеження усунення керівництвом бюджетної установи недоліків і порушень, виявлених моніторингом її фінансової звітності та/або перевіркою;
6) оцінку достовірності фінансової звітності бюджетної установи, ступеня дотримання її посадовими особами законодавства з фінансових питань та повноти врахування пропозицій, внесених у ході фінансово-господарського аудиту.
Світовий досвід свідчить, що бюджетна сфера функціонує ефективно, коли контролюється на предмет дотримання стандартів фінансове управління по всій вертикалі - від бюджетної установи до головного розпорядника бюджетних коштів.
Здійснення фінансово-господарського аудиту диктує необхідність запровадження партнерських стосунків між ревізорами і розпорядниками бюджетних коштів, надання їм оперативної допомоги у правильному застосуванні нормативно-правових актів, особливо при здійсненні операцій, які з позиції дотримання законодавства завжди є ризикованими (наприклад, стосовно списання або відчуження основних засобів; здійснення державних закупівель; оренди майна або здачі його в оренду). Підбиваючи підсумки, зазначимо: запровадження у практику Служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ є необхідним. Воно ставить ефективність роботи Служби у залежність не від кількості виявлених сум збитків, а від кількості попереджених порушень і обсягів недопущених при їх здійсненні втрат. Водночас органи Служби й надалі використовуватимуть такі форми контролю, як ревізія, перевірка і аудит ефективності. Доцільно запровадити й аудит виконання місцевих бюджетів, потреба в якому також гостро відчувається. Поєднання застосування таких форм контролю покликане посилити боротьбу з крадіжками і нецільовим використанням державних ресурсів, зробити контроль за використанням бюджетних коштів прозорішим й ефективнішим.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com