ID роботи: 6148
Тип роботи:
Об'єм: 41 стор.
Вартiсть: 70 грн.

---

Змiст:

Вступ

Розділ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ в розлучених сім’ях

1.1. Сім’я та її роль у вихованні особистості

1.2. Проблеми розвитку дитини у розлученій  сім’ї

1.3. Психологічне виховання дітей у розлученій сім’ї

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей виховання дітей у розлучених  сім’ях

2.1. Характеристика бази та методик дослідження

2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

2.3. Узагальнення результатів дослідження

Висновок

Список літератури

Додатки

Висновок:

Сім’я є для кожної людини тією соціальною групою, яка лишається незмінною в часі і свідомості. Неповна сім’я здатна негативно впливати на життєвий шлях особистості, на її взаємостосунки з навколишнім оточенням. Від того, чи зможуть батьки відчувати та розуміти зміни, що відбуваються з їх дитиною, та відповідно до цього, змінювати свої стосунки з нею, буде залежати той позитивний емоційний контакт, що є основою нервово-психічного здоров’я дитини.

Характерною рисою нашого часу є збільшення кількості неповних сімей, що виникають внаслідок розлучення, або смерті одного з батьків. У неповній сім’ї один з батьків, (частіше мати), сам виховує дитину. Такою ж є структура материнської сім’ї, коли незаміжня жінка виховує дитину одна (вона не укладала шлюбу з батьком своєї дитини). За статистикою кожна третя дитина виховується у неповній або материнській сім’ї. Але не дивлячись на втрати і кризові ситуації, які доводиться переживати й переборювати сім’ї, пристосовуючись до нових суспільних умов, значення її не зникає, а скоріше навіть збільшується.

Психологічні особливості особистості дітей розлучення та особливо з одностатевої сім’ ї мають наявні відхилення від тих самих підлітків, але з повних родин. Переважна більшість соціальних характеристик дітей, що переживають розвід, свідчить, на жаль, про негативний характер його наслідків на особистість дитини. У дослідженні тема психологічного дискомфорту цих підлітків розглядалася в двох площинах: по- перше, тривожність дітей як реакція на об’єктивні трудності функціонування неповної сім’ї і, по-друге, особисті проблеми дітей як слідство сімейного неблагополуччя.

Тривожне почуття формується в дітей після розводу вже на першому етапі розпаду сім’ї і супроводжує їх до знаходження повної соціальної і матеріальної самостійності. Логічно пояснено також виявлене в дослідженні наявність більш високої конфліктності відношень чоловіків у повних сім’ях і загасання конфліктів між батьками після розлучення в сім’ї. Звідси - ослаблення тривожності дітей розводу з цього приводу і відносно високий рівень занепокоєння з цієї причини в дітей із повних сімей.

Друга група причин тривожності дітей зв’язана з їхній особистісними проблемами. У нашому дослідженні дитячі страхи виявлялися через переживання розбіжностей із батьках, а також через трудності засвоєння шкільної програми. Як виявилося, розвід у сім’ї значно підвищує частоту конфліктів дитини з батьках.

Показник рівня близькості відношень дитини зі своїми батьках - оборотність до матері або батька за радою і допомогою. При цьому взаємодія батьків із дітьми будується на основі добровільного визнання останніми права батька на роль старшого друга, порадника у важкі моменти життя.

Все це дуже добре підтверджує емпіричне дослідження яке було проведене нами. Отож, за результатами проведеного експерименту добре видно, що більша кількість підлітків мають помірний рівень домагань, що говорить про внутрішню впевненість, та адекватну самооцінку, а також, що рівень адекватності та реалістичності, домагань досліджуваних у нормі.

Дивлячись на результати дослідження батьків та підлітків добре видно, що немає великих розбіжностей між ними. В цілому показники майже ідентичні: як діти, так і батьки у більшості потрапили у групу з помірним рівнем суб’єктивного контролю. Люди з помірним рівнем домагань стабільно успішно вирішують коло завдань середньої складності, не намагаючись покращити свої досягнення та бажання перейти до більш важких цілей, людина ставить перед собою ті цілі, які вона спроможна досягти, які співпадають з його можливостями та задатками. Але, існуючий стан потребує в подальшому розробити програму тренінгових заходів щодо корекції рівня життєвих домагань підлітків та перевірити за допомогою методів математичної статистики заради підвищення ефективності психологічної корекції, та загалом – психологічної допомоги.

Формування гармонійної самосвідо­мості у дитини, яка зростає в неповній сім’ї, повинно базуватися не лише на утвердженні певного ступеня особистісної свободи та права дитини на самостій­ний вибір, а й на цілеспрямованому впливі на само­оцінку дитини шляхом зміни самосвідомості у ході продуктивної та значимої діяльності. Такі впливи по­винні підкріплюватись налагодженням сімейних вза­ємодій і гармонійної сімейної атмосфери.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: