ID роботи: 9738
Тип роботи:
Об'єм: 84 стор.
Вартiсть: 350 грн.

---

Змiст:

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади вивчення емоційного вигорання педагога

1.1.  Питання синдрому емоційного (професійного) вигоряння. Історія питання

1.2.  Основні концепції емоційного вигорання

1.3.  Вимоги професії до особистості вчителя

1.4.  Учитель в напружених умовах

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ ІІ. Експериментальне дослідження особливостей емоційного вигорання педагога

2.1. Методи та методики дослідження

2.2. Характеристика індивідуально-психологічних особливостей педагогів з ознаками емоційного вигорання

2.3.Методи профілактики і корекції  емоційного вигоряння педагогів

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Висновок:

Таким чином, у ході дослідження була досягнута його мета, а саме розглянуто особливості емоційного вигорання вчителів середньої школи та вирішені основні завдання дослідження:

Досліджено питання синдрому емоційного (професійного) вигорання в історичному аспекті. Синдром емоційного вигорання – складний психофізіологічний феномен, який визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження із-за тривалого емо­ційного навантаження, виражається в де­пресивному стані, відчутті втоми і спусто­шеності, нестачі енергії і ентузіазму, втраті здатності бачити позитивні результати сво­єї праці, негативній установці відносно ро­боти і життя взагалі.

Охарактеризовано основні концепції емоційного вигорання. Існує велика кількість моделей, що описують структуру синдрому «професійного вигорання» (одно-, дво-, три- та чотирифакторні моделі. Однофакторна модель, яка була розроблена А. Пайнс та Е. Аронсон (Pines, Aronson, 1988 р.). За такого підходу «професійне вигорання» трак­тується як синдром «хронічної втоми». Ризик вигорання загрожує не лише представникам соціальних професій.

Двофакторна модель, розроблена Д. Дірендонк, В. Шуфелі, Х. Сіксма (Dierendonck, Schaufeli, Sixma, 1994 р.), – це двомірна модель, що складається з емоційного виснаження («афективний компонент») – скарги на стан здоров’я, деперсоналізації ( установчий компонент ) – погіршення ставлення до інших, а іноді й до себе.

Складові трикомпонентної моделі були визначені в ході емпіричних досліджень, проведених К. Маслач і С. Джексон, на думку яких синдром вигорання представляють у вигляді тривимірного конструкта, який включає:  емоційне виснаження, коли індивід виснажений емоційно і фізично, скаржиться на постійний головний біль, простуду; деперсоналізацію;  редукцію особистих досягнень, коли відбувається «повне емоційне вигорання», що виливається в огиду до всього на світі. Також виділяють про­цесуальну модель (Дж. Грінберг), динамічна (Б. Перлман та Є. Хартман), мо­дель М. Буріша, фазову модель Р. Гомблієвського та Р. Мунзенридера, мо­дель В. Бойко).

Професія педагога насичена багатьма стресогенами, серед яких такі, яксоціальні оцінка, невизначеність, повсякденна рутина тощо. Прояви стресу вроботі вчителя різноманітні й численні: фрустрованість, підвищена тривожність,дратованість, виснаженість – ось лише незначна частина факторів, якіспричиняють до емоційного виснаження носіїв цієї складної професії. Суттєвим стресогенним фактором є психологічні й фізичні перевантаження педагогів, які спричиняють виникнення так званого синдрому «професійного вигорання» – виснаження моральних і фізичних сил, що неминуче позначається як на ефективності професійної діяльності, психологічному самопочутті, так і на стосунках у сім’ї.

Визначені методи та методики дослідження. Дослідженн проводилось за допомогою спостереження, бесіди, тестування (методики: методика
В. Бойка діагностики рівнів і фаз «емоційного вигорання», методика
К. Маслач в адаптації Н. Водоп’янової, Є. Старченкової діагностики рівнів «професійного вигорання» (варіант для вчителів).

Згідно з отриманих даних, найбільш сформованими є такі симптоми синдрому «професійного вигорання», як неадекватне емоційне реагування (27%), редукція професійних обов’язків (27%), переживання психотравмуючих обставин (13%), тривоги та депресії (13%).

На виникнення проявів синдрому професійного вигорання впливає тип темпераменту та розмір педагогічного стажу. Так у працівників молодшого віку (24-26 рр.) та які мають стаж до 6 років, симптоми емоційного «вигорання» не сформовані або не достатньо сформовані. Майже у всіх працівників має місце сформований симптом «редукція професійних обов’язків» –  спроба полегшити або скоротити обов’язки, які вимагають емоційних втрат.

Надано характеристику індивідуально-психологічних особливостей педагогів з ознаками емоційного вигорання.  Узагальнивши багато визначень «вигорання», виокремили три головних компоненти: емоційне та / або фізичне виснаження, деперсоналізація й знижена робоча продуктивність. 

У процесі досліджень було виявлено, що посилений контроль педагогічної діяльності фахівців, орієнтованих на творчу діяльність, є для них безперечним стресовим чинником. К. Кондо зазначає, що «креативні особистості» особливо чутливі до зовнішнього тиску, який може спричинити у них відмову від активної діяльності, пасивні форми протесту та психологічну пригніченість.

Запропонувано методи профілактики і корекції  емоційного вигоряння педагогів. Релаксаційні техніки допомагають розслабитись, зняти нервове напруження, відновити душевну рівновагу, емоційну стійкість. Релаксація буває мимовільна (наприклад, перед сном) і довільна – зˈявляється після прийняття зручної пози в результаті мисленнєвих уявлень, які спричиняють стан спокою, розслаблення. У процесі релаксації людина знімає м’язове напруження, занурюється у приємні відчуття та спогади, наповнюється позитивними емоціями. 

Профілактика та корекція психічного вигорання повинна включати в себе прищеплення особистості навичок адекватного обставинам емоційного реагування. Важливими для профілактики виникнення синдрому «професійного вигорання» є навички володіння собою, уміння працювати з власними негативними емоціями, здатність до вільного, природного вияву почуттів та емоцій. Для тренінгу були обрані наступні методи: групова дискусія, рольові ігри, обговорення конкретних ситуацій, ділові ігри, вправи для відпрацювання умінь та навичок, моделювання проблем. 

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: