25 Червня 2015 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
36 стор.
Вартiсть:
120 грн.Змiст:
Вступ
1. Характеристика міжособистісної взаємодії дітей з порушенням мовлення
1.1. Особливості розвитку дітей з різними видами знм
1.2. Формування особистості дітей з порушеннями мовлення
1.3. Особливості формування міжособистісної взаємодії дітей з різними вадами мовлення
Розділ ІІ. Дослідження особливостей формування міжособистісних стосунків дітей з вадами мовлення
2.1. Програма дослідження особливостей міжособистісних відносин дошкільників із ЗНМ
2.3. Результати експериментального дослідження
2.3. Психолого-педагогічні рекомендації щодо формування міжособистісних відносин дошкільників з вадами мовлення
Висновки
Список літератури
Додатки
Висновок:
Таким чином, гіпотеза дослідження про те, що наявність вираженого мовного дефекту не може не вплинути на формування особистості дитини-дошкільника, розвиток її відносин з іншими дітьми і що мовленнєва недостатність може бути головною причиною несприятливих стосунків у групі однолітків (в силу несформованості засобів спілкування) підтвердилася.
Проведене дослідження формування міжособистісних відносин дошкільників з вадами мовлення виявило ряд їх особливостей, які характеризуються зниженою потребою в мовному спілкуванні, невмінні орієнтуватися в ситуації спілкування, усвідомлювати своє комунікативне завдання, планувати зміст повідомлення, оформляти свої думки відповідно до норм і правил рідної мови через недостатність активного словникового запасу, недорозвинення лексико-граматичної будови мови, здійснювати самоконтроль за мовою.
Діти з мовними порушеннями особливо чутливі до несприятливих впливів соціуму. Часто опиняючись ізольованими від інших дітей групи, вони не беруть участі в іграх, загальних заходах, піддаються глузуванням з боку однолітків і педагогів, що веде до ураження емоційно-вольової сфери, породжує тривожність, очікуваність і прогнозованість внутрішніх переживань, знижує самооцінку, в подальшому призводить до відхилень у розвитку особистості. Положення дитини в колективі однолітків тісно пов’язано зі ступенем тяжкості мовного дефекту. Так, діти, що займають високе положення в системі особистих взаємин, як правило, мають порівняно добре розвинену мову. Серед дітей, що займають несприятливе становище, є діти з позитивними якостями особистості, гарною поведінкою, але з більш тяжким мовленнєвим дефектом, який і є визначальним в ієрархії міжособистісних відносин.
Можна виділити наступні особливості, характерні для мовної діяльності як засобу комунікації дітей з вадами мовлення: недостатня інформативність, порушення логічної організації, взаємопов’язаності висловлювання, лексико-граматичні порушення, недостатній обсяг висловлювань.
Комунікативна діяльність дітей з вадами мовлення має свої особливості, зумовлені не тільки порушенням інтелектуального та мовленнєвого розвитку, а й схильністю до дезадаптивних форм поведінки, що у подальшому веде до шкільної дезадаптації і заважає успішному навчанню в школі.
Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що в малюнках дітей з вадами мовлення чітко простежуються особливості взаємовідносин у сім’ї, симпатії та антипатії, не вирішені емоційні проблеми. При цьому дитина з вадами мовлення намагається замінити недостатньо теплі відносини з близькими дорослими приязними відносинами до братів та сестер, а також до тварин, сприймаючи їх за повноправних членів родини.
Спостереження за дітьми підтвердило результати попередніх досліджень: більша половина дітей проявляє агресію, але при цьому вони не замкнуті, половина дітей не може адекватно висловити свої емоції.
Таким чином, наявність загального недорозвитку мовлення перешкоджає становленню у дітей повноцінних комунікативних зв’язків з оточуючими, ускладнює встановлення контактів з однолітками, а також може призводити до ізоляції в колективі однолітків. У зв’язку з цим потрібна спеціальна робота з корекції та розвитку всіх компонентів мовленнєвої, пізнавальної та комунікативної діяльності з метою оптимальної та ефективної адаптації дітей з вираженими порушеннями мовлення до умов і вимог соціуму.
Проведена діагностика дозволила нам виділити проблемних дітей, які потребують підвищеної уваги з боку батьків і педагогів оцінивши рівень сформованості соціальної спрямованості поведінки та комунікативних здібностей дітей, педагог може визначити напрями групової та індивідуальної роботи щодо соціалізації дітей, включаючи її в зразкову планування.
Для формування ефективної міжособистісної взаємодії дітей старшого дошкільного віку з вадами мовлення необхідно створення сприятливих педагогічних умов та корекційно-педагогічного впливу.
До роботи з дітьми необхідно залучати психолога, використовувати систему розвиваючих і психокорекційних ігор відповідно до віку: дидактичні, рольові, розвиваючі, сюжетно-рольові, ігри із правилами, рухливі ігри, ігри-драматизації тощо. Крім цього, в корекційній роботі можна використовувати ігри, спрямовані на розвиток мислення, уяви,пам’яті, уваги та інші.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
