ID роботи: 6384
Тип роботи:
Об'єм: 47 стор.
Вартiсть: 80 грн.

---

Змiст:

Вступ

1.Характеристика теоретичних підходів до вивчення проблеми спілкування розумово відсталих підлітків

2. Особливості психічного та соціального розвитку підлітків з розумовою відсталістю

3. Психологічні аспекти вивчення особливостей спілкування розумово відсталих підлітків

4. Обґрунтування програми та методик дослідження

5. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження процесу спілкування розумово відсталих підлітків

6. Психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку спілкування розумово відсталих підлітків

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Висновок:

Підсумовуючи проведене дослідження слід зазначити, що розвиток процесу спілкування у розумово відсталих підлітків, безумовно, становить певну проблему через особливості їх психічного розвитку. Зокрема, реальні перешкоди у процесі міжособистісної комунікації  підлітків з порушенням розумового розвитку може спровокувати притаманна їм емоційна нестійкість, слабкість осмислення ситуації, нецілеспрямованість діяльності і вчинків, відсутність боротьби мотивів, схильність до підвищеного наслідування, імпульсивність і несамостійність поведінки, що часто залежить від потягів та аффектів. Але проведення корекційно-педагогічної роботи зазначеного напрямку все ж необхідно, тому що вона сприяє не тільки безпосередньому забезпеченню безпеки дитини з порушенням розумового розвитку, але й її належній соціальній адаптації, життєвій компетентності.

Розумово  відсталі діти не повинні бути ізольовані від суспільства. Вони потребують спілкування з вчителями, соціальними педагогами, однолітками та з навколишнім світом. Контактуючи з ними, вони розширюють свій соціальний досвід, у них з’являється відчуття товаристськості, взаємодопомоги, доброзичливості.

Можливість нівелювання дії негативних чинників соціальної ситуації розвитку, оздоровлення цієї ситуації безпосередньо пов’язані з комуніка­тивною взаємодією підлітків та юнацтва з психічним недорозвиненням у різних соціальних групах, спільнотах. Позитивна спрямованість, успіш­ність, продуктивність комунікативної взаємодії забезпечать необхідний рівень соціальної активності, динамічність процесів самозміни, самороз­витку, нормативність процесів адаптаціогенезу і соціогенезу.

Отже, узагальнюючи всі показники за шкалами тривожності, самооцінки і комунікабельності, можна зробити наступні висновки:

у підлітків з розумовою відсталістю високими є показники низького рівня комунікабельності (5 досліджуваних з 6), низького рівня тривожності (50%) і високого рівня самооцінки (50%);

між низьким і високим рівнем тривожності різниці практично не видно.

Виразність низького рівня комунікабельності (5 підлітків з 6), в черговий раз свідчить про те, що підлітки з розумовою відсталістю не прагнуть до спілкування,  з ними важко налагодити контакт, вони недовірливі, підозрілі і потайливі.

Отримані результати опитувальника ОФДСІ В. М. Русалова свідчать про низькі показники сформованості комунікативних здібностей та недостатню потребу в спілкуванні підлітків зі зниженим пізнавальним розвитком з оточуючими. Більшість розумово відсталих підлітків мають дуже низькі відсоткові показники за усіма рівнями комунікації.

Дані, отримані за проективною методикою «Намалюй людину» підтверджують висновок про недостатню розвиненість комунікативної сфери та проблеми міжособистісного спілкування розумово відсталих підлітків.

НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: