18 Березня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
33 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти до побудови уроків у допоміжній школі
1.1. Вимоги до уроку праці в допоміжній школі
1.2. Поняття уроку та особливості його побудови у допоміжній школі
Розділ 2. Характеристика вимог до структури та організації уроків праці у процесі професійно–трудового навчання учнів середньої ланки допоміжної школи
2.1. Принципи організації уроків трудового навчання у середній ланці допоміжної школи
2.2. Особливості структури уроку праці у допоміжній школі
Висновки
Список літератури
Додатки
Висновок:
Спеціальним завданням допоміжної школи є виправлення дефектів розвитку розумово відсталої дитини. Вирішення цієї задачі відбувається в процесі різнобічного виховного впливу на хід розвитку учнів і в процесі навчання дітей трудовим навичкам. В допоміжній школі навчаються діти з порушеннями функцій вищої нервової діяльності, що виражається у розумовій відсталості.
Методи і прийоми роботи з дітьми у допоміжній школі повинні забезпечити не тільки повідомлення знань і навичок, а й одночасно повинні вплинути на хід розумового розвитку дітей.
Отже, для розв'язання корекційних завдань на уроці в допоміжній школі запроваджуються такі способи:
спрощується структура і зменшується обсяг знань під час пояснення нового матеріалу відповідно до обмежених пізнавальних можливостей учнів;
уповільнюється темп навчання, що відповідає уповільненості психічних процесів, які відбуваються в розумово відсталих учнів;
щойно поданий навчальний матеріал багаторазово повторюється на всіх етапах його вивчення з метою запобігання забуванню, нечіткості сприймання;
максимально використовується предметна діяльність і досвід дітей під час формування важких для них узагальнень;
забезпечується взаємокомпенсація функцій різних аналізаторів у поєднанні з аналітико–синтетичною діяльністю мозку; одночасно використовуються слово, дія й наочне сприймання, щоб запобігти розриву між практичними діями, образами й поняттями; предметні дії та сприймання супроводжують словесним поясненням і, навпаки, словесне мовлення співвідносять з предметами та їх зображеннями;
складні завдання розподіляються на окремі частини для ґрунтовного вивчення кожної з них окремо з наступним відтворенням початкової структури знань;
використовуються різні види інструкцій, попередньо плануються дії;
учителем і учнем спільно виконуються частини завдання, якщо учень не може сам його виконати;
за допомогою запитань, показу, тренувань тощо виправляються й уточнюються дії учнів, якими керує вчитель;
забезпечується постійна перевірка розуміння учнями навчальної інформації;
постійно реалізується індивідуальний і диференційований підхід до школярів.
Оскільки форми розумової відсталості досить різноманітні, особливо важливого значення в допоміжній школі набуває принцип індивідуального підходу в навчанні. Успіх індивідуального підходу в навчанні та вихованні залежить від глибини вивчення вчителем особливостей своїх учнів. Знання індивідуальних особливостей допомагає вчителю правильно планувати і проводити уроки. Учитель повинен знати стан стомлюваності і темпи роботи кожного учня, щоб відповідно індивідуалізувати обсяг навчальних завдань.
Вивчення індивідуальних особливостей учнів буде більш успішним, якщо вчитель буде знати найбільш характерні особливості різних типів розумової відсталості. Урахування відмінностей в розумовому розвитку дитини з раннім ураженням мозку та дитини з більш пізньою поразкою (наприклад, порушення в результаті травматизму або захворювання) дає вчителю ключ до розуміння індивідуальних особливостей учня і допомагає зробити виправданий вибір педагогічних засобів впливу на його розвиток.
Успіх навчання та виховання залежить не тільки від того, як навчає учитель, а й від того, як навчається сам учень, яке його психічний стан на уроці при засвоєнні знань, від вироблення умінь і навичок.
В основі індивідуального підходу неодмінного компонента будь прогресивної системи навчально–виховних заходів лежить урахування своєрідності психічних процесів та індивідуально–психологічних особливостей учня.
Індивідуальні особливості, які проявляються в поведінці учня в його знаннях і навичках певною мірою пояснюються типами його нервової системи і тими системами нервових зв'язків, які сформувалися у школяра під дією життєвих умов і виховання.
Ось чому вчителю трудового навчання, незалежно від класу, де він працює, так важливо оволодіти навичками, що дозволяють йому не тільки фіксувати певні явища в психічному стані учня, а й керувати ним.
НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
