18 Березня 2012 
admin 
Тип роботи:
Об'єм:
33 стор.
Вартiсть:
90 грн.Змiст:
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти до побудови уроків у допоміжній школі
1.1. Вимоги до уроку праці в допоміжній школі
1.2. Поняття уроку та особливості його побудови у допоміжній школі
Розділ 2. Характеристика вимог до структури та організації уроків праці у процесі професійно–трудового навчання учнів середньої ланки допоміжної школи
2.1. Принципи організації уроків трудового навчання у середній ланці допоміжної школи
2.2. Особливості структури уроку праці у допоміжній школі
Висновки
Список літератури
Додатки
Висновок:
Спеціальним завданням допоміжної школи є виправлення дефектів розвитку розумово відсталої дитини. Вирішення цієї задачі відбувається в процесі різнобічного виховного впливу на хід розвитку учнів і в процесі навчання дітей трудовим навичкам. В допоміжній школі навчаються діти з порушеннями функцій вищої нервової діяльності, що виражається у розумовій відсталості.
Методи і прийоми роботи з дітьми у допоміжній школі повинні забезпечити не тільки повідомлення знань і навичок, а й одночасно повинні вплинути на хід розумового розвитку дітей.
Отже, для розв'язання корекційних завдань на уроці в допоміжній школі запроваджуються такі способи:
спрощується структура і зменшується обсяг знань під час пояснення нового матеріалу відповідно до обмежених пізнавальних можливостей учнів;
уповільнюється темп навчання, що відповідає уповільненості психічних процесів, які відбуваються в розумово відсталих учнів;
щойно поданий навчальний матеріал багаторазово повторюється на всіх етапах його вивчення з метою запобігання забуванню, нечіткості сприймання;
максимально використовується предметна діяльність і досвід дітей під час формування важких для них узагальнень;
забезпечується взаємокомпенсація функцій різних аналізаторів у поєднанні з аналітико–синтетичною діяльністю мозку; одночасно використовуються слово, дія й наочне сприймання, щоб запобігти розриву між практичними діями, образами й поняттями; предметні дії та сприймання супроводжують словесним поясненням і, навпаки, словесне мовлення співвідносять з предметами та їх зображеннями;
складні завдання розподіляються на окремі частини для ґрунтовного вивчення кожної з них окремо з наступним відтворенням початкової структури знань;
використовуються різні види інструкцій, попередньо плануються дії;
учителем і учнем спільно виконуються частини завдання, якщо учень не може сам його виконати;
за допомогою запитань, показу, тренувань тощо виправляються й уточнюються дії учнів, якими керує вчитель;
забезпечується постійна перевірка розуміння учнями навчальної інформації;
постійно реалізується індивідуальний і диференційований підхід до школярів.
Оскільки форми розумової відсталості досить різноманітні, особливо важливого значення в допоміжній школі набуває принцип індивідуального підходу в навчанні. Успіх індивідуального підходу в навчанні та вихованні залежить від глибини вивчення вчителем особливостей своїх учнів. Знання індивідуальних особливостей допомагає вчителю правильно планувати і проводити уроки. Учитель повинен знати стан стомлюваності і темпи роботи кожного учня, щоб відповідно індивідуалізувати обсяг навчальних завдань.
Вивчення індивідуальних особливостей учнів буде більш успішним, якщо вчитель буде знати найбільш характерні особливості різних типів розумової відсталості. Урахування відмінностей в розумовому розвитку дитини з раннім ураженням мозку та дитини з більш пізньою поразкою (наприклад, порушення в результаті травматизму або захворювання) дає вчителю ключ до розуміння індивідуальних особливостей учня і допомагає зробити виправданий вибір педагогічних засобів впливу на його розвиток.
Успіх навчання та виховання залежить не тільки від того, як навчає учитель, а й від того, як навчається сам учень, яке його психічний стан на уроці при засвоєнні знань, від вироблення умінь і навичок.
В основі індивідуального підходу неодмінного компонента будь прогресивної системи навчально–виховних заходів лежить урахування своєрідності психічних процесів та індивідуально–психологічних особливостей учня.
Індивідуальні особливості, які проявляються в поведінці учня в його знаннях і навичках певною мірою пояснюються типами його нервової системи і тими системами нервових зв'язків, які сформувалися у школяра під дією життєвих умов і виховання.
Ось чому вчителю трудового навчання, незалежно від класу, де він працює, так важливо оволодіти навичками, що дозволяють йому не тільки фіксувати певні явища в психічному стані учня, а й керувати ним.
Дана робота виконана без використання російськомовних джерел, має високий рівень унікальності та реальні посилання на джерела. НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ ЗАМОВНИКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з даною роботою (у форматі відео огляду), отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com
Категория: 
