перейти на сайт>>

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 Тема: Професіоналізм і педагогічна майстерність

ID роботи: 9238
Тип роботи:
Об'єм: 16 стор.
Вартiсть: 50 грн.


Змiст:

Теоретичні питання:

  1. 1.      Педагогічний професіоналізм і педагогічна май­стерність у досвіді педагогічної діяльності А. С. Макаренка

1.1. А. С. Макаренко був переконаним у тому, що вчите­ля необхідно навчати професії, «як треба навчати лікаря його майстерності, як треба навчати музиканта».

 

ЗАВДАННЯ:

 

  • Що саме вкладав видатний педагог у поняття «навчати професії вчителя»?
  • Поясніть позицію А. С. Макаренка щодо пе­дагогічного таланту.
  • А у вас є педагогічний талант? Свою точку зору аргументуйте.

1.2. Педагогічна техніка, як сукупність професійних умінь, сприяє гармонійній єдності внутрішнього змісту ді­яльності педагога і зовнішнього його вираження. Тому і май­стерність педагога виявляється в синтезі духовної культури і педагогічне доцільної зовнішньої виразності.

 

ЗАВДАННЯ:

 

  • Чи є суттєвими у професійній діяльності педагога, визначені А.С.Макаренком, такі ви­рішальні «дрібниці»: як стояти, як сидіти, як підвестися зі стільця, з-за столу, як підвищити голос, усміхнутися, як подивитись?
  • Чи не є педагогічна праця у такому контексті різновидом «лицедійства» в гіршому розумін­ні цього слова?
  • Яких елементів педагогічної техніки, на дум­ку А.С.Макаренка, не тільки можна, а й не­обхідно навчати вас - майбутніх вихователів і вчителів?

 

1.3. Видатний педагог вважав, що вчитель повинен так го­ворити, щоб відчули в його словах волю, культуру, особис­тість.

 

ЗАВДАННЯ:

 

  • Чи є, на вашу думку, актуальним сьогодні відомий висновок А. С. Макаренка про мовлення як засіб професійної діяльності пе­дагога: «Я став справжнім майстром тільки тоді, коли навчився говорити «іди сюди» з 15-20 відтінками, коли навчився давати 20 нюансів на обличчі, в постаті і в голосі. І тоді я не боявся, що хтось до мене не піді­йде або не почує того, що треба»?    
  • Яку користь вам, майбутнім вихователям, може дати досконале володіння своїм голо­сом, уміння грамотно, виразно, емоційно говорити?

 

2. Гуманізм професійної діяльності вчителя В. О. Сухомлинського.

 

•   Гуманізм педагогічної системи Сухомлинського ґрунтується на положенні про самоцінність людини, її права на свободу і гідність як неповторної індивідуальності.

•   Реалізація принципу гуманістичної ідеї у вихованні осо­бистості означає, що найкращим, психологічно доверше­ним інструментом, який завжди спрацьовує, викликає від­гук дитячої душі, бажання стати кращим, - це звернення педагога до серця і розуму дитини.

• Гуманістична сутність професійної діяльності педагога - Сухомлинського, як і усієї його системи виховання - це повага до особистості вихованця незалежно від віку, наяв­них у даний час можливостей, визнання складності його внутрішнього світу і необхідності відповідального став­лення до його долі.

 

2.1. В. О. Сухомлинський неодноразово наголошував, що мистецтво виховання полягає не лише в умінні бачити й пе­редбачати різноманітні складні ситуації, які виникають у ро­боті з дітьми, а й у тому, щоб навчити дитину самостійно орієнтуватися в життєвих обставинах, і вже змалку привча­ти приймати хоча б найпростіші, але самостійні рішення, бо лише таким чином у неї може розвиватися «внутрішнє бачен­ня» та поступово складатися стійка потреба у відповідальній поведінці - найсуттєвішій ознаці становлення особистості.

 

ЗАВДАННЯ:

Які методи і прийоми використовував у роботі  з дітьми В. О. Сухомлинський аби стимулювати їх самоактивність?

2.2. Виховання заради щастя дитини - такий гуманістич­ний зміст педагогічної діяльності В.О.Сухомлинського.

ЗАВДАННЯ:

Сформулюйте основні положення гуманістич­ної системи виховання В. О. Сухомлинського, дайте їм змістовну характеристику.

 

2.3. Обґрунтовуючи практичну необхідність гуманних взаємин між учителем та дитиною, між самими дітьми, між батьками та дітьми, В. О. Сухомлинський переконливо довів, що найцінніше у дитини - її індивідуальність, непо­вторність внутрішнього світу, здібностей, потенційних мож­ливостей.

ЗАВДАННЯ:

Проілюструйте майстерність видатного педа­гога у формуванні гуманних взаємин між ді­тьми, дітьми і дорослими, проаналізувавши його педагогічні твори.

 

3. Гуманна педагогіка Шалви Амонашвілі - Вчителя з до­брим серцем.

 

3.1.         Гуманно-особистісне спілкування у школі Життя Амонашвілі.

ЗАВДАННЯ:

Сформулюйте основні положення гуманно-особитісного спілкування вихователя з ді­тьми дошкільного віку. Назвіть відомі вам елементи педагогічної техніки, які використовує у роботі з дітьми Ш.О. Амонашвілі. У чому доцільність їх ви­користання?

Скористайтеся десятьма заповідями, які сформулював видатний педагог у своїй кни­зі «Здравствуйте, дети!». М.: Просвещение, 1988.-С. 40-42, а саме:

1.   У гуманістичному суспільстві виховання може бути тільки гуманістичним. Голо­вний принцип такого виховання - залу­чити дитину до виховного процесу, зро­бити її нашим добровільним помічником у своєму ж вихованні.

2.   Спілкування - суть життя людей. Го­ловний метод гуманістичного вихован­ня - давати дитині радість спілкування з нами: радість спільного пізнання, спіль­ної праці, гри, відпочинку.

3.   Звичайне повсякденне життя і характер стосунків дорослих - це те середовище, в якому формується особистість людини майбутнього. Тому дуже важливо, щоб наше щоденне життя, наше спілкуван­ня один з одним якнайбільше відповіда­ли тому ідеалу, який ми прагнемо всели­ти в дитину.

4.   Віра людини в людей, віра людини у власні життєві позиції - це першоосно­ва для повнокровного спілкування між людьми й піднесення особистості. Тому ми зобов'язані розвивати й берегти в ди­тині віру в нас, у своїх вихователів, віру у своїх товаришів, віру в людей, віру в са­мого себе.

5.   ...Наш виховний процес повинен бути пронизаний повагою до особистості кож­ної дитини, він має формувати в дітях по­чуття турботи про товаришів, близьких, про людей взагалі.

6.   Людина може виявляти й розвивати в собі всі свої можливості й обдарування та бути щасливою тільки в такому това­ристві, де вона почуває себе потрібною і своєю, де її штучно не підносять і не при­нижують. Такою дитина повинна себе по­чувати в товаристві, в якому вона живе.

7.   Дитина - імпульсивна істота, їй буде важко зрозуміти нас. Це ми, вихователі, зобов'язані зрозуміти дитину та будувати наші виховні плани з урахуванням спря­мувань її душі.

8.   Виховання - прихований і тривалий про­цес, тому ми повинні виявляти прони­кливість, послідовність і терпіння у всіх конкретних випадках розв'язання вихов­них завдань.

9.   Нами,   вихователями,   мають   керувати чуйність, чутливість, доброта душі, лю­бов, ніжність, безпосередність, постійна готовність прийти на допомогу, почуття співпереживання. Все це повинно поєд­нуватися з вимогливістю до самого себе і до дитини, з почуттям відповідальності перед підростаючим поколінням, із тур­ботою про майбутнє Батьківщини.

10. Ми повинні рішуче відмовитися від не­відповідних   гуманістичному   вихован­ню авторитарності та імперативності, що придушують особистість дитини, а також таких форм їхнього вияву, як крик, лай­ка, приниження, глузування, грубість, по­гроза, примус.

 

  1. 3.             Професійно-особистісні якості вихователя, шляхи їх формування.

За О.М.Лєонтьєвим, педагогічна профе­сія (за предметом своєї праці) належить до соціальної групи, тобто передбачає взаємо­дію людей. До схеми професій «Людина-Людина» відносить педагогічну професію і психолог Є.А.Клімов. На його думку, цей тип професій, вирізняється певними пере­вагами, особистісними якостями людини. Професійна характеристика педагога є індивідуально-типологічно вираженою. Психолог Є. А. Клімов стверджує, що лю­дині цієї професійної схеми притаманні: уміння керувати, вчити, виховувати, «здій­снювати корисні дії, спрямовані на обслу­говування різних потреб людей»; уміння слухати і вислуховувати; широкий круго­зір; мовленнєва (комунікативна) культура; «душезнавча спрямованість розуму, спо­стережливість до прояву почуттів, розуму і характеру людини, до її поведінки, умін­ня та здатність подумки уявляти, моделю­вати її внутрішній світ, а не приписувати їй свій власний, або той, що знайомий з до­свіду»; «проективний підхід до людини, заснований на переконанні, що вона за­вжди може стати кращою»; здатність спів­чувати; спостережливість; «глибока і опти­містична переконаність у правильності ідеї служіння народу взагалі»; розв'язання не­стандартних ситуацій; висока міра саморе­гуляції.

Професія вчителя з позиції предмету праці акумулює у собі й інші схеми профе­сійної діяльності, такі як: «Людина-Знак», «Людина-Природа», «Людина-Образ», «Людина-Техніка».

 

ЗАВДАННЯ:

Якими із названих вище якостей ви вже во­лодієте? Якими якостями ще не володієте? Чи знаєте як їх виховати у собі?

 Проілюструйте на конкретних прикладах як вчитель використовує відношення названих вище схем у своїй професійній діяльності.

 

  1. 4.             Протипоказання до професії вчителя

 

Для професій, які належать до схеми «Людина-Людина» існує перелік про­типоказань. В узагальненому вигляді їх можна представити так: дефекти мовлен­ня; невиразність мовлення; замкнутість; занурення в себе; виражені фізичні вади (як це не прикро); надмірна загальмованість; зайва повільність; байдужість до людей та інші.

ЗАВДАННЯ:

Складіть та прокоментуйте перелік про­типоказань для професії вчителя початкових класів

  1. 5.            Витоки педагогічної майстерності вихователя

Судження перше: Для формування професійної майстерності педагога дошкільного навчального закладу суттєве значення має ґрунтовне опанування змісту дисциплін навчального плану спеціальності «Початкова освіта».

ЗАВДАННЯ:

 

Проведіть ранжування навчальних дисци­плін, які забезпечили вашу спеціальну підго­товку за показниками.

*Виконуючи дане завдання я використала дисципліни 4 курсу.

ЗАВДАННЯ:

Що, на вашу думку, вона повинна включати?

ЗАВДАННЯ:

Що це за фактори?

ЗАВДАННЯ:

1.  Щоб ви відповіли   Конфуцію на його риторичне запитання:

«Якщо не можеш удосконалювати себе, то як же ти можеш удосконалювати інших лю­дей?»

  1. 2.      Прокоментуйте думку Л. М. Толстого: «Виховання уявляється складною справою до тих пір, поки ми хочемо, не виховуючи себе, виховувати своїх дітей, або кого-небудь ще. Якщо ж зрозумієш, що виховувати інших ми можемо тільки через себе, то знімається питання про виховання і залишається лише одне питання: як треба жити самому?».

 

Виховувати дітей не цікаво: дітей хочеться просто любити. Хочеться милуватися ними, хочеться з ними грати, хочеться підтримувати їх в їхніх починаннях. Однак рано чи пізно виховувати дітей - доводиться, принаймні потрібно утримувати дітей від того, що елементарно небезпечно для них чи оточуючих.

Дитина повинна зрозуміти, що на дорогу з транспортом ні при якій грі не можна вибігати, за столом треба кашу їсти ложкою, а не руками, а вирішувати спірні питання в грі потрібно спочатку проханнями, а не відразу бійкою. Зрештою, маленьку дитину потрібно привчити до горщика…

А це вже - виховання.

Науку виховання дітей освоїти можна, але на практиці для більшості звичайних батьків ця розкіш недоступна. Наука виховання вимагає підготовки, і освоювати її потрібно дуже поетапно, від простого до складного. Перший етап - виховання себе

Л. Н. Толстой нам в допомогу: "Виховання представляється складною справою тільки до тих пір, поки ми хочемо, не виховуючи себе,  виховати своїх дітей або кого-небудь ще. Якщо ж зрозумієш, що виховувати інших ми можемо тільки через себе, то знімається питання про виховання і залишається одне питання: як треба самому жити?"

Отже, найголовніше зайнятися самовихованням.

3. Складіть та презентуйте власну програ­му особистісного і професійного самовдос­коналення.

Одним із засобів підвищення професійної компетентності вчителя може бути програма педагогічного самовдосконалення, головною метою якої є всебічний розвиток особистості педагога для подальшого забезпечення оптимальних умов для навчання та виховання учнів.

Основні завдання програми: 

  1. Виявлення особистісного рівня професійної компетентності на підставі самодіагностики. 
  2. Раціональне планування самоосвітньої діяльності з урахуванням основних напрямків розвитку освіти. 
  3. Досконала організація самоосвітньої діяльності та участь у різноманітних формах методичної роботи. 
  4. Проведення моніторингу професійного зростання. 
  5. Узагальнення досвіду роботи за результатами роботи над самоосвітньою темою. 

Прогнозовані очікувані результати: 




НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: