перейти на сайт>>

Практичні з права: задача, аналіз судових рішень

ID роботи: 8647
Тип роботи:
Об'єм: 28 стор.
Вартiсть: 70 грн.


Змiст:

Задача: У сільськогосподарському кооперативі «Вперед» на площі60 га не зійшов соняшник. При перевірці виявилося, що тракторист Івакін посадив насіння втричі глибше, ніж передбачалося технологією. Директор сільськогосподарського кооперативу видав наказ про відрахування з зарплати тракториста вартості неодержаного соняшника, виходячи із середньої врожайності.

Чи є в даному випадку підстави для притягнення Івакіна до матеріальної відповідальності? Чи правомірний наказ директора?

 

Аналіз судової практики України з досліджуваної тематики

 

Аналіз судового рішення № 1

 

Справа № 339/555/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

06 грудня 2013 року

м.Болехів

Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Поляниця М.М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

прокурора Долинської міжрайонної прокуратури ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом прокурора Долинської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради, Івано-Франківської області (фонд охорони навколишнього природного середовища) до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-

 

встановив:

 

Долинський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що ухвалою Болехівського міського суду від 25 травня 2013 року ОСОБА_2, звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.367 КК України у звязку із передачею його на поруки трудовому колективу державного підприємству Болехівське лісове господарство. ОСОБА_2 будучи службовою особою вчинив службове недбальство тобто незалежно виконував службові обовязки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. Просить стягнути з відповідача завдані збитки на суму 29313,55 грн., які перерахувати на користь місцевого природного заповідного фонду Болехівської міської ради.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Болехівської міської ради Івано-Франківської області в судове засідання не явився, подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що площа його обходу становить 737 га. У зимово-весняний період 2013 року були дуже складні погодні умови (випало багато снігу), а тому він не мав фізичної змоги не допустити та виявити самовільні рубки в закріпленому за ним обході. Раніше на закріпленому за ним обході не було самовільних рубок. В кінці травня 2013 року ним разом з іншими працівниками підприємства було виявлено незаконно зрубані дерева, які секвестровано. На його утриманні є троє малолітніх дітей, дружина не працює, просить розстрочити виконання рішення суду на 2 роки.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши їм правову оцінку, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірні правові відносини між сторонами виникли з приводу відшкодування заподіяння шкоди.

Нормами частини 2 статті 45 ЦПК України встановлено, що з метою представництва інтересів громадянина, або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою.

Статтею 60 зазначеного Кодексу передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтями 98, 100 Лісового кодексу України передбачено адміністративну і цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства та відшкодування шкоди, у розмірах та порядку, передбаченому законодавством України. Розмір завданої шкоди визначається у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 1996 року № 1464.

Нормами ст. 28 КПК України передбачено, що особа, яка не предявила цивільного позову в кримінальній справі має право предявити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу внаслідок порушення лісового законодавства.

З ухвали Болехівського міського суду 28 травня 2013 року, прийнятої за результатами розгляду кримінального провадження № 42013090160000019 вбачається, що ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.367 КК України на підставі ст.47 КК України та передано на поруки трудовому колективу державного підприємства «Болехівське лісове господарство», а кримінальне провадження відносно нього закрито. Цивільний позов залишено без розгляду. З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 24 квітня 2013 року та розрахунку розміру завданої лісу незаконною порубкою дерев на території лісового фонду Болехівського лісництва ДП «Болехівське лісове господарство» (кварталу 37 ділянка 22; кварталу 37 ділянка 23; квартал 37 ділянка 28; квартал 37 ділянка 26; квартал 37 ділянка 15; квартал 37 ділянка 14; квартал 36 ділянка 36; квартал 36 ділянка 41; квартал 36 ділянка 33) становить 59313,55 грн. (а.с.15-20). ОСОБА_2 працює майстром лісу Болехівського лісництва ДП Болехівське лісове господарство згідно наказу №209/к від 5 жовтня 2006 року (а.с.6). З посадової інструкції майстра лісу вбачається, що на нього покладена повна матеріальна відповідальність за збереження лісопродукції, з якою ОСОБА_2 ознайомлений (а.с.3-5) За відповідачем закріплено квартали в яких було здійснено самовільні рубки (а.с.7,8,9) ДП Болехівське лісове господарство по платіжних дорученнях № 1166 від 14.06.2013 року та № 1167 від 17.10.2013 року оплатило 30000,00 грн. за заподіяну шкоду державі за заподіяну шкоду державі. Станом на 14.08.2013 року сума збитків становить 29313,55 грн. (а.с.10). Розрахунок заподіяної шкоди проведено вірно. Дані зазначені у розрахунку (кількість дерев, їх об'єм) відповідають матеріалам кримінальної справи, а саме протоколу огляду місця події. (а.с.19,21).

В судовому засіданні судом зібрано достатньо доказів того, що протиправними діями ОСОБА_2 порушено вимоги ст.ст. 98, 100 Лісового кодексу України, а тому з нього на користь місцевого природно-заповідного фонду Болехівської міської ради, Івано-Франківської слід стягнути в примусовому порядку суму заподіяної лісовому господарству шкоди у розмірі 29313,55 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку платежу за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Нормами ст. 373 зазначеного Кодексу визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Системне тлумачення положень зазначених вище норм дає підстави дійти висновку, що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

З наданої відповідачем ОСОБА_3 про склад сімї  від 05 грудня 2013 року за №1894 виданою Тисівською сільською радою Болехівської міської ради вбачається, що на його утриманні є троє малолітніх дітей: сини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, Артем ІНФОРМАЦІЯ_2 та Демян ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.62). Дружина ОСОБА_5 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а.с.60). Відповідач проживає у будинку ОСОБА_6 та є єдиним годувальником сімї (а.с.63). ОСОБА_2 працює майстром лісу Болехівського лісництва ДП Болехівське лісове господарство і його середньомісячна зарплата становить 2501,26 Грн. (а.с.61).

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожний має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Враховуючи вище викладене, а саме матеріальне становище ОСОБА_2,       з метою дотримання його конституційних правна достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на 24 місяців.

Питання судових витрат по справі суд вирішує у відповідності з вимогами ст.ст.79,81,88 ЦПК  України.

На підставі викладеного, ст. 1166 ЦК України, ст. 28 КПК України, ст.ст. 98, 100, 107 Лісового кодексу України, ст. 4 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», ст.ст. 79, 84, 88 ЦПК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 30, 45, 209, 212, 214 – 215, 217, 218, 373 ЦПК України, суд -

р і ш и в :

 

Позов прокурора Долинської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської ради, Івано-Франківської області (фонд охорони навколишнього природного середовища) до ОСОБА_2 про відшкодування  збитків задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_2:

- заподіяну шкоду в сумі 29313 (двадцять девять тисяч триста тринадцять) грн. 55 коп., яку перерахувати на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби  України в Івано-Франківській області, за балансовим рахунком 3311 кошти, які підлягають розподілу між державним, обласним і місцевими бюджетами зарахувавши на аналітичний рахунок місцевого природно-заповідного фонду Болехівської міської ради, Франківської області (розрахунковий рахунок 33114331700008 МФО 836014 в УДК В Івано-Франківській області код платежу 24062100 Код ЄДРПОУ 37964129)

- судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 коп. (одержувач УДКСУ у Долинському районі (м. Болехів), код ЄДРПОУ отримувача 37964129, банк одержувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, номер рахунку 31218206700008, код ЄДРПОУ Болехівського міського суду 23925410, код класифікації доходів 22030001).

Розстрочити виконання рішення суду строком на 24 місяці, стягуючи щомісячно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код №3007526997) які перераховувати на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, за балансовим рахунком 3311 кошти, які підлягають розподілу між державним, обласним і місцевими бюджетами зарахувавши на аналітичний рахунок місцевого природно-заповідного фонду Болехівської міської ради, Франківської області (розрахунковий рахунок 33114331700008 МФО 836014 в УДК В Івано-Франківській області код платежу 24062100 Код ЄДРПОУ 37964129) в рахунок погашення заподіяної шкоди по 1221 (одній тисячі двісті двадцять одній) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.М. Поляниця

 

АНАЛІЗ РІШЕННЯ

 

Аналіз судового рішення № 2

 

Справа №  346/5611/14-ц

 

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

25 листопада 2014 року                                                              м.  Коломия

 

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

 

у складі: головуючого судді Димашка В.П.

 

за участі секретаря Гайової Г.Ф.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом Отинійської районної лікарні № 1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

 

Позивач звернулася з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Отинійської районної лікарні № 1 завдану ними матеріальну шкоду в розмірі їх середнього місячного заробітку та сплачений судовий збір.

Від представника позивача поступила заява, в якій  вона просить  позовну заяву за позовом Отинійської районної лікарні № 1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, залишити без розгляду у звязку з вирішенням спору у добровільному порядку.

Беручи до уваги заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, право на подання якої передбачено ст. 207 ч. 1 п. 5 ЦПК України, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись cт.ст. 197 ч. 2, 207 п. 5, 210, 294 ЦПК України,-

 

у х в а л и в :

 

Позовну заяву Отинійської районної лікарні № 1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу – залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Димашок В.П.

 

Аналіз судового рішення № 3

 

Справа № 344/18283/13-ц

Провадження № 2/344/1108/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 квітня 2014 року

м. Івано-Франківськ

 

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Хоростіля Р.В.,

секретаря Басюк С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом КП «Міська ритуальна служба» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, -

 

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

 

Позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 працював механіком транспортної дільниці у КП «Міська ритуальна служба». Посадові права та обов'язки ОСОБА_1 виписані у посадовій інструкції механіка транспортної дільниці від 01.11.2011р., якою визначено, що особа, яка займає дану посаду, несе повну матеріальну відповідальність, зокрема і за дотримання встановлених норм витрат експлуатаційних матеріалів. Між позивачем та відповідачем укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.11.2011. При проведенні перевірки роботи ОСОБА_1 встановлено, що він порушив посадові обов'язки і допустив спричинення збитків комунальному підприємству в жовтні-листопаді 2012р. ОСОБА_1 отримав паливно-мастильні матеріали, за які не прозвітувався та допустив немотивовану їх розтрату.

Згідно наказу підприємства «Про проведення щорічної інвентаризації», інвентаризаційною комісією проведено повну інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 31.10.2012. За результатами проведеної інвентаризації, зокрема транспортної дільниці виявлено наступні факти: за даними звірювальної відомості показників одометра пробігу в кілометрах по кожному автотранспортному засобу станом на 31.10.2012. виявлена суттєва розбіжність між фактичними даними пробігу та даними по шляхових листах; за даними інвентаризації ПММ виявлена недостача на суму 2590,19 грн. Даний акт інвентаризації ОСОБА_1 категорично відмовився підписувати, про що членами постійно діючої комісії складено «Акт відмови від підписання інвентаризаційного опису». Причин відмови від підпису ОСОБА_1 не навів, пояснень не надав.

Залишок невикористаних ПММ станом на 21.11.2012 р. прийнято інвентаризаційною комісією, в результаті якого сума фактичного залишку ПММ становить 573,54 грн., за даними бухгалтерського обліку після проведення списання фактично використаних ПММ за період з 01.11.2012 р. по 19.11.2012 р. становить 1379,26 грн. Недостача - 805,72 грн.

Недостачі матеріальних цінностей виявлені по матеріально відповідальній особі ОСОБА_1 становить: по акту інвентаризації станом на 31.10.2012 р. - 2590,19 грн, по акту прийому-передачі в зв'язку із звільненням матеріально відповідальної особи - 805,72 грн.

19.11.2012 р. ОСОБА_1 звільнився з роботи. На день звільнення відповідачем не здано звіти про використання ПММ, причину зазначеної розтрати ОСОБА_1 нічим не пояснив, надати обґрунтовані пояснення відмовився. Тому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану підприємству в сумі 3395,91грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача Дворський В.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на викладені в позовній та додаткових заявах (а.с.2-3,61-63,79-80) обставини, просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечили, покликаючись на письмове заперечення (а.с.52-54,10-101,108), пояснили, що у посадовій інструкції немає жодних згадок про повну матеріальну відповідальність за збереження паливно-мастильних матеріалів. Договір про повну матеріальну відповідальність, який був укладений 01.11.2012р. між позивачем та відповідачем є незаконним, він не містить вказівок щодо того, за збереження яких матеріальних цінностей відповідач несе повну матеріальну відповідальність. ОСОБА_1 не міг знати, що саме він несе повну матеріальну відповідальність, йому не передавались відповідно до даного договору жодні товарно-матеріальні цінності. Щодо відмови від підписання інвентаризаційного опису від 31.10.2012р. пояснили, що про проведення щорічної інвентаризації матеріальних цінностей ОСОБА_1 ніхто не повідомляв, ніхто не пропонував йому підписувати даний інвентаризаційний опис, та ніхто не запрошував його на засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії 05.11.2013р., де затверджувалися результати інвентаризації. На момент звільнення ОСОБА_1 не було жодних підстав вважати, що він винен у допущенні недостачі, а ці підстави з'явилися у позивача під час виникнення спору щодо затримки з розрахунком у зв'язку з звільненням з роботи. Акт від 20.11.2011р. про приймання-передачу ПММ, яким виявлено недостачу пального, яка виникла вже після звільнення відповідача з роботи так само є безпідставним звинуваченням, оскільки яким чином виникла ця недостача відповідачу невідомо. В зв'язку з цим просив у позові відмовити в повному обсязі у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, крім цього вважають, що позовна давність сплила.

Заслухавши представника позивача, відповідача та його представника, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював механіком транспортної дільниці у КП «Міська ритуальна служба». Посадові права та обов'язки ОСОБА_1 виписані у посадовій інструкції механіка транспортної дільниці від 01.11.2011р. (а.с.4).

Між позивачем та відповідачем укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.11.2011р.(а.с.5).

Згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України, письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом позивача № 60-од від 29.10.2012 р. (а.с.6) вирішено провести повну матеріальну відповідальність основних засобів, нематеріальних цінностей, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 31.10.2012 р.

Відповідно до протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії позивача від 05.11.2012р. (а.с.9) встановлено фактичну недостачу ПММ, що знаходяться на матеріальному зберіганні механіка транспортної дільниці ОСОБА_1

Згідно інвентаризаційного опису від 31.10.2012р. (а.с.7) недостача ПММ становить 2590,19грн. Суд звертає увагу на те, що в даному описі відсутній підпис відповідача, однак, як вбачається з акту від 19.11.2012р. (а.с.11). ОСОБА_1 від  підпису відмовився.

Також про факти недостачі ПММ головним бухгалтером підприємства ОСОБА_5 складено доповідну записку від 19.11.2012р. (а.с.10).

Крім цього, як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку 203 за 01.11.2012 р. - 20.11.2012 р. (а.с.13) та акту прийому-передачі ПММ про транспортній дільниці станом на 20.11.2012 р. (а.с.12), недостача ПММ за цей період становить 805,72 грн.

Ті обставини, що відповідачем було отримано матеріальні цінності - ПММ підтверджуються видатковими накладними від 31.10.2012 р., 30.09.2012 р., 31.08.2012 р., 31.07.2012 р., 30.06.2012 р., 31.05.2012 р., 30.04.2012 р., березня 2012 р., 29.02.2012 р., 31.01.2012 р., 31.12.2011 р., 30.11.2011 р. (а.с.27-38).

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 заправляв увірене йому позивачем дизпаливо або бензин «після роботи або у вихідні дні в каністру», що підтверджується письмовими поясненнями останнього (а.с.82), які ним в судовому засіданні не заперечено.

Наказом позивача № 131-ос від 19.11.2012 р. (а.с.46) відповідача звільнено з роботи, а наказом № 59-од від 26.11.2012 р. (а.с.47) з останнього стягнуто завдану шкоду.

В той же час рішення Івано-Франківського міського суду від 13.05.2013 р. (а.с.48-51) позов ОСОБА_1 задоволено та тягнуто з КП «Міська ритуальна служба» заборгованість по заробітній платі та компенсацію середнього заробітку за час затримки заробітної плати у розмірі 14157,84 грн., і у зв'язку з цим збитки залишились не відшкодованими.

В той же час суд критично оцінює представлений представником відповідача додаток до пояснень (а.с.102), оскільки проведений ним розрахунок не спростовує тих обставин, які викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог та поданих останнім бухгалтерських документів, та не може вважатися належним та допустимим доказом по справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що маються значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Такої заяви про призначення судом відповідної експертизи відповідачем та його представником в судовому засіданні подано не було.

Щодо заяви представника відповідача по застосування строків давності, то суд вважає наступне.

Ст. 233 КЗпП України встановлено строк в один рік для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, - з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

При цьому, як вбачається з поданих позивачем бухгалтерських документів, остаточний розмір заподіяної матеріальної шкоди позивачем виявлено 20.11.2012р. (а.с.12,13), а з позовом позивач звернувся 18.11.2013р. З наведеного випливає, що вказаний вище строк звернення до суду позивачем не пропущено, тому така заява до задоволення не підлягає.

Так, згідно з ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи вище наведене, суд вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими належними та допустимими доказами, відтак позов слід задоволити.

Судові витрати суд розподілив відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 130, 135-1, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд - 

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов задоволити.

 

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Міська ритуальна служба», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 162-А, ідентифікаційний код 37795085, заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 3395 (три тисячі триста дев'яносто п'ять) 91 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий-суддя Хоростіль Р.В.

Повне рішення складено 07 квітня 2014 року.

 

Аналіз судового рішення № 4

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

24.09.2013 року

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ковальчука С.Я.,

при секретарі - Шевченко Л.О.

з участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом  ТОВ «Заваллівський графіт» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих працівником, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

ТОВ «Заваллівський графіт» звернулось до Гайворонського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих працівником.

Позов мотивовано тим, що 10 квітня 2006 року Позивачем, згідно наказу № 18-к, було прийнято на роботу Відповідача на посаду машиніста насосних установок.

Відповідно до наказу № 97 від 03.08.2007р., Позивачем було затверджено інструкцію по охороні праці для машиніста насосних установок, з якою Відповідача було ознайомлено під розписку.

Відповідно до п. 2.1.3 Інструкції, перед початком роботи машиніст насосних установок: «зобов'язаний перевірити справність насосів, запірної арматури, трубопроводів, пускової арматури, кабелів, пунктів приключения, трансформаторної підстанції, наявність мастила в підшипниках, стан сальникових ущільнювачів».

24.06.2013 року Відповідач з'явився на робоче місці в нетверезому стані та приступив до виконання трудових обов'язків з порушенням наведених вимог інструкції  - здійснив пуск землесоса 1 ГРК 1600/50 № 1 не перевіривши рівень масла в картері підшипників, чим спричинив аварійну ситуапію на виробництві.

Крім того, 25.06.2013 року, Відповідач повторно допустив перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, відповідно до дефектного акту від 25.06.2013 року,  вчинена діями Відповідача аварійна ситуація призвела до виходу з робочого стану землесоса № 1, чим спричинені підприємству збитки на загальну суму 28  070,87 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні заяву підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що дійсно допустив порушення вищевказаної інструкції, але в нетверезому стані  він в момент аварії не перебував.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 квітня 2006 року згідно наказу № 18-к, було прийнято на роботу Відповідача на посаду машиніста насосних установок. Відповідно до наказу № 97 від 03.08.2007р., Позивачем було затверджено інструкцію по охороні праці для машиніста насосних установок, з якою Відповідача було ознайомлено під розписку.

Відповідно до п. 2.1.3 Інструкції, перед початком роботи машиніст насосних установок : «зобов'язаний перевірити справність насосів, запірної арматури, трубопроводів, пускової арматури, кабелів, пунктів приключения, трансформаторної підстанції, наявність мастила в підшипниках, стан сальникових ущільнювачів».

24.06.2013 року Відповідач з'явився на робоче місці в нетверезому стані та приступив до виконання трудових обов'язків з порушенням наведених вимог інструкції  - здійснив пуск землесоса 1 ГРК 1600/50 № 1 не перевіривши рівень масла в картері підшипників, чим спричинив аварійну ситуапію на виробництві.

Крім того, 25.06.2013 року, Відповідач повторно допустив перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, відповідно до дефектного акту від 25.06.2013 року, вчинена діями Відповідача аварійна ситуація призвела до виходу з робочого стану землесоса № 1, чим спричинені підприємству збитки на загальну суму 28  070,87 грн., що стверджується розрахунком збитків накладними про закупівлі комплектуючих частин.Факт перебування Відповідача на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння та вчинення при цьому аврійної ситуації підтверджується рапортами та поясненнями працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили ці обставини в ході судового засідання, а також актом від 24.06.2013 року та медичною довідкою від 25.06.2013 року.

Відповідача ОСОБА_2  притягнуто до дисциплінарного стягнення у вигляді догани та відповідно до вимог п. 7 ст. 40 КЗпП України, наказом № 35-кз від 03.07.2013 року зільнено з роботи.

Згідно ст.46 КЗпП України факт перебування працівника на робочому місці в стані алкогольного сп'янінні може бути стверджений показами свідків.

Згідно ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно до положень ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, коли шкода завдана працівником, який був у нетверезому стані.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов доказаним.

Керуючись ст.ст.130,134,146 КЗпП України, ст.ст.10,11,209,212,213-215 ЦПК України, -

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов ТОВ «Заваллівський графіт» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих працівником задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Заваллівський графіт» 28  070(двадцять вісім тисяч сімдесят) гривень 87 коп. в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Заваллівський графіт» судові витрати при сплаті судового збору в розмірі 280 грн. 71 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя:

С.Я. Ковальчук

АНАЛІЗ РІШЕННЯ (УХВАЛИ)

Законодавством передбачено, що працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність ……




НА САЙТІ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНА МОЖЛИВІСТЬ СКАЧУВАННЯ РОБІТ, ВОНИ ВИСИЛАЮТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОННУ СКРИНЬКУ ПІСЛЯ ОПЛАТИ. Для того, щоб ознайомитись з оглядом цієї роботи у форматі відео, отримати звіт з перевірки на плагіат та іншу інформацію, звертайтесь за телефоном +380501022921 (Telegram, Viber, WhatsApp) або n0501022921@gmail.com

Замовити цю роботу за допомогою форми: